Апеляційний суд Запорізької області
Справа №22-3792 Головуючий у 1 інстанції
2006 р. Беспалько Т. Д.
Суддя-доповідач: Приймак В. М.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 червня 2006 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Приймака В. М.
Судців : Бондаря В. О.
Онищенко Е. А. При секретарі: Бабенко Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 10 травня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ЗАТ "Запоріжметалоптторг", треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, про стягнення частки статутного фонду та компенсації за заподіяну моральну шкоду, -
ВСТАНОВИЛА:
В січні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ЗАТ "Запоріжметалоптторг", треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, про стягнення частки статутного фонду та компенсації за заподіяну моральну шкоду.
В позові зазначав, що ОСОБА_4 - його батько був засновником ТОВ "Запоріжметалоптторг", правонаступником якого є ЗАТ „Запоріжметалоопторг" та володів 32,39 частками статутного фонду цього товариства. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер. Після смерті батька він успадкував 1/3 частину частки статутного фонду ЗАТ "Запоріжметалоопторг". Після чого, 27.10.2004 року його адвокатом був направлений запит з вимогою видати на його ім'я успадковану частку в статутному фонді товариства. Цей запит був залишений без задоволення. Вважаючи вказану відмову неправомірною, токою, що спричинила моральну шкоду, просив суд стягнути з ЗАТ "Запоріжметалоопторг;" па його користь частку статутного фонду товариства у розмірі 340,13 грн. та частку у майні в сумі 40675,59 грн., а також стягнути з ЗАТ "Запоріжметалоопторг" на його користь компенсацію за заподіяну йому моральну шкоду в сумі 4000 грн.
Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 10 травня 2006 року позов задоволено частково. Стягнуто з ЗАТ "Запоріжметалоопторг" на користь ОСОБА_1 належну йому частку у майні ТОВ "Запоріжметалоопторг" у розмірі 1229 ,70 грн. в грошовому виразі та 4545,13 грн. в натуральному виразі.
Стягнуто з ЗАТ "Запоріжметалоопторг" на користь ОСОБА_1 456 ,47 грн. витрат, понесених за оплату юридичних послуг , а також 54,54 грн. держмита.
В задоволенні позову в іншій частині відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати вказане рішення як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
В апеляційній скарзі зазначено, що судом першої інстанції була неправильно застосована норма ст. 54 Закону України „Про господарські товариства" ( далі - Закон), яка визначає, що при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю( далі - ТОВ) йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційно його частці у статутному фонді.
З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції при ухваленні судового рішення керувався зазначеною нормою матеріального закону. Крім того, суд прийняв до уваги вимоги ст. 144 ЦК України, згідно якої капітал товариства з обмеженою відповідальністю складається із вартості вкладів його учасників.
Відповідно до ст. 52 Закону учасник зобов'язаний повністю внести свій вклад не пізніше року після реєстрації товариства. Зазначена норма закону також передбачає, що після того, як учасник ТОВ повністю внесе свій вклад, йому видається свідоцтво товариства. Саме наявність такого свідоцтва свідчить про те, що учасник набув корпоративні права.
Судом встановлено, що спадкодавець ОСОБА_4 в статутний фонд ТОВ "Запоріжметалоптторг" вніс лише майновий сертифікат, а тому суд першої інстанції звернув увагу на те як формувався статутний фонд ТОВ „Запоріжметалоптторг".
Відповідно до ст. 55 Закону у зв'язку зі смертю громадянина, учасника товариства, спадкоємці мають першочергове право до вступу в товариство, а при їх відмові від вступу їм видається частка в грошовій чи натуральній формі, частка у майні, яка належала реорганізованій чи ліквідованій юридичній особі, вартість якої визначається на момент смерті учасника.
Відповідно до ч. 5 ст. 147 ЦК України розрахунки зі спадкоємцями, які не вступили до товариства, здійснюються таким же чином як і з учасниками товариства при виході з товариства.
Судом встановлено, що 29.10.1997 року загальними зборами учасників ТОВ „Запоріжметалоптторг" була затверджена методика розрахунку вартості однієї долі при виході з товариства. За основу розрахунку спадкової долі позивача була взята саме ця методика. Доводи апеляційної скарги про те, що зазначена методика суперечить Закону, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, ТОВ „Запоріжметалоптторг" створювалось шляхом викупу та приватизації цілісного майнового комплексу у держави в особі Фонду державного майна. Викуп підприємства проводився за рахунок напрацьованого прибутку самого підприємства, а учасники товариства фактично внесли тільки майнові сертифікати. Зазначені обставини були встановлені в судовому засіданні та підтверджені експертом ОСОБА_6. За таких обставин суд першої інстанції при ухваленні рішення законно та обґрунтовано послався на зазначену методику.
Доводи апеляційної скарги по те, що рішення суду ґрунтується на помилкових висновках експертизи спростовуються матеріалами справи, оскільки апелянт не зазначив у чому конкретно полягають ці порушення. Суд першої інстанції дав правову оцінку висновкам експертизи та прийшов до правильного висновку про те, що вона відповідає нормам діючого законодавства. Разом з тим, ухвалюючи рішення, суд першої інстанції керувався не тільки висновками експертизи, а і іншими доказами у їх сукупності.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна доводити ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відмовляючи позивачу у задоволенні його позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивач не навів жодного доказу, який міг би підтвердити наявність такої шкоди, передбачену ч. 2 ст. 23 ЦПК України.
Доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм матеріального права в цій частині спростовуються матеріалами справи.
Постановляючи судове рішення суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував обставини справи, встановив дійсні правовідносини сторін, правильно застосував норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини. Оскільки судове рішення відповідає вимогам закону, встановленим обставинам та наданим доказам, підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 313,314,315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 10 травня 2006 року по цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України на протязі двох місяців, починаючи з дня її проголошення.