Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

м. Павлоград, вул. Дніпровська, 135, 51400, (05632) 6-28-66

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2010 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Боженко Л.В.

при секретарі - Живченко О.А.

з участю представника позивача - ОСОБА_1

з участю представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Павлограді справу за позовом ОСОБА_3 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Павлограді, відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля» про стягнення страхової виплати за спричинену моральну шкоду, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Павлограді, відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля» про стягнення страхової виплати за спричинену моральну шкоду.

У судовому засіданні представник позивача - ОСОБА_1 уточнив заявлені позовні вимоги, відмовившись від позову до ВАТ «Павлоградвугілля», посилаючись на те, що позивач тривалий час знаходився в трудових відносинах з відкритим акціонерним товариством «Павлоградвугілля», працюючи на шахті імені ОСОБА_4. 21.11.1998 року при виконанні трудових обов’язків у роботодавця з ним стався нещасний випадок, в результаті чого він був травмований.

Згідно висновку МСЕК № 015429 від 13.09.2006 р. позивачу встановлено 40 % втрати працездатності.

Тому він вважає, що факт заподіяння ОСОБА_3 моральної шкоди наявний, оскільки: він втратив професійну працездатність, став знівеченим інвалідом, тобто перестав бути повноцінною людиною, постійно відчуває наслідки травми, постійно відчуває біль, яка викликана професійним захворюванням, стан здоров’я незадовільний, в нього дуже болить голова він не витримує навіть легких фізичних навантажень, йому дуже важко стояти і, навіть сидіти, він став дуже погано спати внаслідок сильних головних болів, через що він доставляє багато труднощів своїй родині, а також він багато знаходжується на стаціонарному та амбулаторному лікуваннях. Все це порушує його життєві зв’язки та життєвий ритм, так як спричиняються постійні фізичні та психологічні страждання, відчуває депресивний стан.

Вважає, що з вищенаведених підстав відповідач - ВВДФ м.Павлограда зобов'язаний відшкодувати позивачу моральну шкоду, заподіяну внаслідок ушкодженням здоров'я на виробництві, оскільки позивачу необхідно докладати додаткових зусиль щоб пристосуватися та організувати своє повсякденне життя по новому. Він вважає, що відповідачі мають відшкодувати ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 172 000 грн.

Позивач у судовому засіданні підтримав доводи наведені його представником та просив стягнути з Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Павлограді відшкодування моральної шкоди в розмірі 172 000 грн.

Представник відповідача ВВДФ м.Павлограда - ОСОБА_2 позов не визнав, посилаючись на те, що на час звернення позивача з позовом до суду Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Павлограді відсутній обов’язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди в зв’язку з тим, що згідно п.27 ст.77 Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік» від 20 грудня 2005 року № 3235 - IV зупинено на 2006 рік дію абзацу 4 ст. 1, підпункту «е» пункту 1 ч. 1 ст.21, ч.З ст. 28 та ч.З ст.34; ч. 5 ст.47 ( в частині знижок та надбавок до розміру страхового внеску) Закону України «Про

загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», 20.03.2007 року було внесено зміни до Закону «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання України, які спричинили втрату працездатності», відповідно до яких з цього Закону виключено норми по відшкодуванню моральної шкоди. Крім того, позивачем не надано доказів в обґрунтування своїх вимог, відсутній медичний висновок для встановлення факту наявності моральної шкоди. Тому просить суд у 1 задоволенні позовних вимог відмовити.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

У судовому засіданні встановлено, що позивач працював на шахті імені ОСОБА_4 ВАТ «Павлоградвугілля». За час роботи позивач отримав травму, в результаті чого втратив 40 % працездатності ( довідка МСЕК № 015429 від 13.09.06р. а.с.5).

Так відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Однак, в зв’язку з тим, що 20.03.2007 року було внесено зміни до Закону «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання України, які спричинили втрату працездатності», відповідно до яких з цього Закону виключено норми по відшкодуванню моральної шкоди, тому позовні вимоги позивача до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Павлограді задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 137, 209, 212, 214-214, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:'

У задоволенні позову ОСОБА_3 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Павлограді про стягнення страхової виплати за спричинену моральну шкоду - відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано в Павлоградський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: Л.В. Боженко