КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"26" січня 2018 р. Справа№ 910/127/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Власова Ю.Л.

Андрієнка В.В.

розглянувши заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація КРТ" та ОСОБА_2 про відвід суддів Руденко М.А. Чорногуза М.Г. та Смірнової Л.Г.

у справі № 910/127/17 (суддя - Турчин С.О.)

за позовом Національного антикорупційного бюро України

до 1. Державного підприємства "Управління промислових підприємств державної адміністрації залізничного транспорту України"

2. Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"

3. Приватного акціонерного товариства "Коростенський завод залізобетонних шпал"

третя особа-1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-3 Товариство з обмеженою відповідальністю "Корпорація КРТ"

третя особа-2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-3 Товариство з обмеженою відповідальністю "Метінвест-СМЦ"

третя особа-3 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-3 Товариство з обмеженою відповідальністю "Промбудколія"

третя особа-4 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 3 Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма Колія"

третя особа-5 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-3 Публічне акціонерне товариство "Дніпропетровський стрілочний завод"

третя особа-6 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-3 Товариство з обмеженою відповідальністю "Ельмаш 2017"

третя особа-7 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 ОСОБА_2

про визнання договору № ЦУПП-04/0049/15 від 10.11.2015 р. недійсним

за участю Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.11.2017 р. апеляційну скаргу Державного підприємства "Управління промислових підприємств державної адміністрації залізничного транспорту України" у справі № 910/127/17 передано на розгляд колегії суддів у складі: Руденко М.А. (головуючий суддя), Смірнова Л.Г., Чорногуз М.Г.

Відповідно до протоколів передачі апеляційної скарги раніше визначеному складу суду від 16.11.2017 р. апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація КРТ", ОСОБА_2 та Приватного акціонерного товариства "Коростенський завод залізобетонних шпал" згідно з п. п. 2.3.44 п. 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду також передано на розгляд вказаній колегії суддів.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.11.2017 р. апеляційні скарги прийнято та об`єднано в одне провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду та призначено до розгляду на 11.12.2017 р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2017 р. розгляд справи відкладено до 16.01.2018 р. у зв`язку з неявкою представників відповідача-3 та третіх осіб-2,3,4,6. Також вказаною ухвалою залучено Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру Генеральної прокуратури України до участі у розгляді справи.

При цьому, учасниками справи було подано низку клопотань, а саме, про призначення товарознавчої експертизи, витребування і залучення додаткових доказів та виклик у судове засідання експерта від Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація КРТ", а також два клопотання про долучення до матеріалів справи доказів від ОСОБА_2.

У зв`язку з цим у призначеному на 16.01.2018 р. судовому засіданні оголошено перерву до 23.01.2018 р. для надання можливості іншим учасникам справи ознайомитися з поданими клопотаннями та додаткового з`ясування обставин справи.

Знову ж таки, до суду 23.01.2018 р. від ОСОБА_2 надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів.

У засіданні суду колегією суддів оголошено перерву до 24.01.2018 р.

Через відділ документального забезпечення суду 23.01.2018 р. після проведеного судового засідання представниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація КРТ" та ОСОБА_2 подано заяву та клопотання про відвід суддів Руденко М.А. Чорногуза М.Г. та Смірнової Л.Г. у справі № 910/127/17.

Заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація КРТ" мотивована тим, що існують обставини, які викликають сумнів у неупередженості та об'єктивності суддів, а саме те, що розгляд справи протягом 2-х місяців так і не було розпочато по суті. Зазначене, на думку заявника, унеможливлює повноцінне та об'єктивне дослідження доказів, витребування додаткових доказів, забезпечення дебатів сторін, виклик та допит свідків. Також Товариство з обмеженою відповідальністю "Корпорація КРТ" наголошує на тому, що враховуючи складність справи, яка проходить стадію повторного розгляду, у тому числі в апеляційній інстанції, встановлений процесуальний законодавством строк для апеляційного розгляду не використаний належним чином.

Клопотання представника ОСОБА_2 мотивоване порушенням п. п. 2.3.4, 2.3.7 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та наявністю обставин, передбачених п. 4 ст. 35 ГПК України. Заявник вказує на те, що зі звіту про автоматизований розподіл справи убачається наявність у інших кандидатів, які розглядались на обрання в судову колегію, меншого коефіцієнту навантаження судді.

Відповідно до п. п. 1-3 ст. 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Колегія суддів у складі: Руденко М.А. (головуючий суддя), Смірнова Л.Г., Чорногуз М.Г. дійшла висновку про необґрунтованість заявлених відводів даним суддям, у зв'язку з чим ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.01.2018 р. провадження у справі № 910/127/17 зупинено, а зазначену справу передано для визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідно до положень ст. 32 ГПК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.01.2018 р. заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація КРТ" та клопотання ОСОБА_2 про відвід суддів Руденко М.А., Смірнова Л.Г., Чорногуза М.Г. передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя), Власов Ю.Л., Андрієнко В.В.

Згідно з п. п. 7, 11 ст. 39 ГПК України питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Колегія суддів, розглянувши заяву та клопотання про відвід суддів Руденко М.А., Смірнова Л.Г., Чорногуза М.Г. у справі № 910/127/17, прийшла до висновку про їх необґрунтованість, з огляду на наступне.

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" суд нагадує, що "безсторонність", в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

У рішенні у справі "Олександр Волков проти України" зазначено наступне. Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. Проте між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності. У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість. Насамкінець, концепції незалежності та об'єктивної безсторонності тісно пов'язані між собою та залежно від обставин можуть вимагати спільного розгляду.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

Згідно зі ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Статтею 36 ГПК України передбачено, що суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з виключними обставинами у цій справі.

У рішенні у справі "Білуха проти України" зазначено: "стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".

Як уже було зазначено, право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Водночас, згідно з п. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Розглянувши заяву та клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація КРТ" та ОСОБА_2 про відвід суддів Руденко М.А., Смірнова Л.Г., Чорногуза М.Г., суд не вбачає підстав для їх задоволення, оскільки наведені заявниками доводи у розумінні ст. ст. ст. 35, 36 ГПК України не можуть бути підставою для відводу судді.

Зокрема, подання самими ж заявниками значної кількості клопотань на стадії апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції, при тому, що справа перебуває на новому розгляді, не створює суду сприятливих умов для своєчасного та у межах строку судового розгляду апеляційних скарг. Навпаки, такі дії мають ознаки зловживання процесуальними правами.

Стосовно ж, на переконання ОСОБА_2, порушеного порядку розподілу даної справи, слід зазначити, що коефіцієнт навантаження судді не є визначальним та єдиним фактором автоматизованого розподілу в силу приписів ст. 32 ГПК України та Положення про автоматизовану систему документообігу суду.

Керуючись ст. ст. 35, 38-40 234 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація КРТ" та клопотання ОСОБА_2 про відвід суддів Руденко М.А., Смірнова Л.Г., Чорногуза М.Г. у справі № 910/127/17 відмовити.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді Ю.Л. Власов

В.В. Андрієнко