ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2018 рокуЛьвів№ 876/12089/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді: Кухтея Р.В.

суддів: Носа С.П., Яворського І.О.

з участю секретаря судового засідання: Джули В.М.

представника позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_2 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12 червня 2017 року (ухвалена головуючим-суддею Кузан Р.І., час ухвалення судового рішення 14 год 38 хв у м. Львові, повний текст складений 19.06.2017) за адміністративним позовом Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області до ОСОБА_3 про стягнення коштів,

в с т а н о в и в :

У грудні 2010 року Залізнична об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (далі - Залізнична ОДПІ) звернулася в суд із зазначеним адміністративним позовом, в якому просила стягнути з фізичної особи ОСОБА_3 податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в сумі 62 296 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 12.06.2017 адміністративний позов було задоволено повністю.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, представник відповідача ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, яку мотивує тим, що така прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, які не були ним повно та об'єктивно з'ясовані.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що у відповідності до Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів» (далі - Закон №1963-ХІІ) перша реєстрація транспортних засобів не проводиться у разі відсутності документів про сплату податку, а тому оскільки така реєстрація була проведена, значить податок ним було сплачено у належному розмірі. Також, проведена реєстрація транспортних засобів працівниками Львівського відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи Управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (далі - ВРЕР) виключає відповідальність відповідача за дії працівників ВРЕР, в разі порушення ними порядку проведення реєстраційних дій. Тому просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12.06.2017 та прийняти нову, якою відмовити Залізничній ОДПІ у задоволенні адміністративного позову.

У відзиві на апеляційну скаргу, Залізнична ОДПІ зазначає, що кошти по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів від ОСОБА_3 в сумі 62 296,00 грн до місцевого бюджету не надходили. При цьому, відповідач не надав доказів сплати вказаного податку, а також не надав доказів зарахування згаданого податку до бюджету. Також, контролюючий орган зазначив, що державна реєстрація транспортних засобів не скасована, при цьому така оскаржувалась відповідачем у судовому порядку, в тому числі з мотивів несплати згаданого податку. Однак, його позовна заява судоми була залишена без розгляду, що свідчить про те, що ним не заперечується факт реєстрації транспортних засобів. Тому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта ОСОБА_2, яка підтримала апеляційн скаргу, представника позивача ОСОБА_1, яка просила відхилити апеляційну скаргу, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, дослідивши наявні у справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, а постанова суду першої інстанції скасуванню з прийняттям нової про відмову у задоволенні адміністративного позову, виходячи з наступного.

З матеріалів справи видно, що 01.09.2009 та 23.09.2009 ОСОБА_3 здійснив першу реєстрацію придбаних автомобілів марки VOLKSWAGEN, державний номерний знак НОМЕР_1, 2001 року випуску, VOLKSWAGEN T4, держаний номерний знак НОМЕР_2, 1999 року випуску та CITROEN JUMPY, держаний номерний знак НОМЕР_3, 2003 року випуску.

З розрахунку суми податку з власників транспортних засобів під час здійснення першої реєстрації транспортних засобів в Україні, наданого ДПІ, убачається, що сума податку, яка підлягала сплаті, становить 62 296 грн.

Після отримання Державною податковою адміністрацією у Львівській області від ВРЕР листа № 9/2074 від 31.08.2010 з інформацією про фізичних осіб, за якими протягом 2008-2010 років здійснювалась перша реєстрація вантажних автомобілів в Україні та сплата податку по яких підлягає перевірці, контролюючим органом була проведена перевірка щодо сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів та відповідно до листа ДПІ у Залізничному районі м. Львова № 29691/9/19-023/1490 від 02.11.2010 встановлено, що кошти по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів від ОСОБА_3 в сумі 62 296,00 грн. до місцевого бюджету Залізничного району м. Львова не надходили.

Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що при реєстрації автомобіля відповідачем не було у належному розмірі сплачено податок з власників транспортних засобів, а тому такий підлягає стягненню у судовому порядку.

Проте, колегія суддів вважає, що до висновку про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції прийшов з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, а також невідповідністю висновків суду обставинам справи, виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст.34 Закону України «Про дорожній рух» № 3353-XII від 30.06.1993, у редакції, чинній на момент реєстрації транспортного засобу, державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов'язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків.

Відповідно до ст.1 Закону № 1963-ХІІ, в редакції чинній на момент реєстрації транспортного засобу, платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи (далі - юридичні особи), а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (далі - фізичні особи), які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього Закону є об'єктами оподаткування.

Згідно ч.2 ст.3 Закону № 1963-XII, перша реєстрація в Україні - це реєстрація транспортного засобу в Україні, яка здійснюється уповноваженими державними органами України вперше щодо цього транспортного засобу.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону № 1963-XII, податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, зокрема, фізичними особами, сплачується перед проведенням першої реєстрації в Україні, реєстрацією, перереєстрацією транспортних засобів, а також перед технічним оглядом транспортних засобів щорічно або один раз за два роки, але не пізніше першого півріччя року, в якому провадиться технічний огляд.

Згідно ч.4 ст.5 Закону № 1963-XII, фізичні особи - платники податку зобов'язані пред'являти органам, що здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію, зняття з обліку або технічний огляд транспортних засобів, квитанції або платіжні доручення про сплату податку за попередній (у разі здійснення сплати) та за поточний роки, а платники, звільнені від сплати цього податку, - відповідний документ, що дає право на користування цими пільгами.

Відповідно до ч.6 ст.5 Закону № 1963-XII, у разі відсутності документів про сплату податку або документів, що дають право на користування пільгами, перша реєстрація в Україні, реєстрація, перереєстрація, зняття з обліку і технічний огляд транспортних засобів не провадяться.

Частинами п'ятою та шостою статті шостої Закону № 1963-XII передбачено, що сума податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що сплачується фізичними особами, обчислюється за ставками, визначеними у статті 3 цього Закону. За транспортні засоби, придбані протягом року, крім тих, що вперше реєструються в Україні, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу. У разі виявлення юридичних чи фізичних осіб, які не сплачували податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вони зобов'язані сплатити податок не більш як за три попередні роки.

Єдиний на території України порядок державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок (далі - транспортні засоби) та видачі реєстраційних документів і номерних знаків встановлено Правилами державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1388 від 07.09.1998, у редакції, чинній на момент реєстрації транспортних засобів (далі - Правила № 1388).

Відповідно до п.8 Порядку № 1388, реєстрація транспортних засобів здійснюється на підставі заяви власника, поданої особисто, і документів, що посвідчують його особу, правомірність придбання транспортного засобу, оцінку його вартості, яка провадиться спеціалістом, що пройшов необхідну підготовку у порядку, встановленому МВС, Мін'юстом, Держпромполітики, Держмитслужбою та Фондом державного майна і має відповідні документи, відповідність конструкції транспортного засобу встановленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Реєстрація транспортних засобів проводиться за умови сплати їх власниками передбачених законодавством податків, а також внесення в установленому порядку платежів за огляд транспортних засобів, реєстрацію, перереєстрацію та зняття їх з обліку, відшкодування вартості бланків реєстраційних документів та номерних знаків. Реєстрація транспортних засобів скасовується в разі встановлення факту, що документи, які посвідчують особу власника, підтверджують правомірність придбання транспортного засобу або право на користування та розпорядження ним, є фіктивними чи підробленими. Реєстрація транспортних засобів також скасовується у разі встановлення факту знищення, фальсифікації або підроблення ідентифікаційних номерів його складових частин.

Враховуючи наведені вище правові норми, колегія суддів приходить до висновку, що здійснення державної реєстрації транспортного засобу без попередньої сплати податку з власників транспортних засобів не передбачено законом. Наявність документів про внесення зазначених платежів є обов'язковою умовою реєстрації таких ТЗ в органах ДАІ. Відсутність квитанції про сплату податку виключає можливість проведення першої реєстрації транспортного засобу.

У разі відсутності документів про сплату податку, реєстрація, перереєстрація і технічний огляд транспортних засобів не повинні проводитися. При цьому, на органи реєстрації та проведення технічного огляду покладено обов'язок здійснення контролю сплати податку перед проведенням технічного огляду, реєстрацією та перереєстрацією транспортних засобів.

Слід зауважити, що реєстрація транспортного засобу без сплати встановленого законом податку тягне за собою відповідальність посадових осіб ВРЕР, які здійснили таку реєстрацію, а тому ненадходження податку в дохід бюджету не є підставою для стягнення його з відповідача.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що державна реєстрація транспортного засобу не може бути здійснена без попередньої сплати податку з власників транспортних засобів, а отже, провівши реєстрацію транспортного засобу посадові особи ВРЕР підтвердили виконання відповідачем усіх необхідних вимог, зокрема, і сплати податку з власників транспортних засобів.

Існування обставин, які б свідчили про ненадходження коштів в розмірі 62 296 грн до місцевого бюджету з вини відповідача, податковим органом не доведено.

При вирішенні даної справи, суд першої інстанції не врахував, що у разі відсутності документів про сплату податку або документів, що дають право користування пільгами, перша реєстрація в Україні транспортних засобів не проводиться.

Оскільки факт реєстрації транспортного засобу підтверджує ту обставину, що на момент такої реєстрації відповідачем були виконані усі обов'язкові вимоги, в тому числі й щодо сплати податку з власників транспортних засобів, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог контролюючого органу.

Також, апеляційний суд враховує, що платник не може нести відповідальності за дії працівників ДАІ чи банківських установ в процесі сплати та перерахування податків до бюджету, оскільки такі є підставою для проведення відповідної перевірки правоохоронними органами. Реєстрація транспортного засобу без сплати встановленого законом податку чи неперерахування відповідних коштів тягне за собою відповідальність посадових осіб органу, які здійснили таку реєстрацію чи проводили відповідні розрахунки. В свою чергу, відсутність надходження податку в дохід бюджету не є підставою для стягнення його саме з відповідача, оскільки його вина у несплаті такого не доведена належним чином.

Стосовно доводів, які викладені у відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною третьою цієї статті передбачено, що докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Частиною першою статті 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

З урахуванням тієї обставини, що контролюючим органом під час розгляду даної справи не ініціювалось питання щодо витребування доказів сплати податку, а також доказів зарахування згаданого податку до бюджету та такі не були витребувані судом, а також беручи до уваги те, що зазначені докази не могли знаходитися у відповідача, зокрема їх оригінали, колегія суддів приходить до висновку, що судом не було вжито усіх заходів, передбачених КАС України щодо офіційного з'ясування всіх обставин по справі.

В частині доводів контролюючого органу, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, зокрема про те, що державна реєстрація транспортних засобів не скасована, при цьому така оскаржувалась відповідачем у судовому порядку, в тому числі з мотивів несплати згаданого податку, колегія суддів вважає такі безпідставними, оскільки як видно з матеріалів справи позовна заява про скасування державної реєстрації подавалася 23.02.2011 до суду представником ОСОБА_3 - ОСОБА_4, а залишена без розгляду ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 20.12.2016 за заявою позивача ОСОБА_3 Проте, в ході розгляду даної справи вказані обставини не були з'ясовані та ним не надано правової оцінки в оскаржуваному судовому рішенні.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про безпідставність позовних вимог Залізничної ОДПІ щодо стягнення податку з власників транспортних засобів.

Згідно ст. 317 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення суду першої інстанції та ухвалює нове, коли має місце неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції невірно були встановлені обставини справи, судове рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Керуючись ст.ст.139, 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12 червня 2017 року по справі № 2а-12469/10/1370 скасувати та прийняти нову, якою у задоволені адміністративного позову Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області до ОСОБА_3 про стягнення коштів - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Р. В. Кухтей

судді С. П. Нос

І. О. Яворський

Повне судове рішення складено 26.01.2018.