Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22-3247 Головуючий-у І інстанції
2006 р. Нестеренко Т. В.
Суддя-доповідач: Приймак В. М.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 червня 2006 року м. Запоріжжя
Колегія судців судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької
області у складі:
Головуючого: Приймака В. М.
Суддів : Бондаря В. О.
Онищенко Е. А. При секретарі: Бабенко Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Державної виконавчої служби в Запорізькій області на рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 27 квітня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Якимівського районного управління юстиції, Державної виконавчої служби у Якимівському районі Запорізької області, третя особа: ОСОБА_2, про визнання звільнення з роботи незаконним, скасування наказу про звільнення, прийняття на роботу по переводу, -
ВСТАНОВИЛА:
У грудні 2005 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Якимівського районного управління юстиції, Державної виконавчої служби у Якимівському районі Запорізької області, третя особа: ОСОБА_2, про визнання звільнення з роботи незаконним, скасування наказу про звільнення, прийняття на роботу по переводу.
В позові зазначала, що вона була прийнята на роботу до відділу державної виконавчої служби Якимівського районного управління юстиції Запорізької області згідно наказу № НОМЕР_1 на посаду ІНФОРМАЦІЯ_1. В кінці 2004 року, у зв'язку з вагітністю та пологами, їй була надана відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку.
Згідно наказу Міністра Юстиції України від 19.08.2005 року № 14812/К та та Наказу Запорізького обласного управління юстиції від 25,08.2005 року Кв 521/15, відбулась ліквідація відділів державної виконавчої служби обласного та територіальних управлінь юстиції.
Станом на 06.12.2005 року вона перебувала у вказаній відпустці.
Згідно наказу № НОМЕР_2 виконуючого обов'язки начальника Якимівського районного управління юстиції Запорізької області ОСОБА_2 від 06.12.2005 року вона була звільнена на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України.
Вважаючи своє звільнення незаконним, таким, що здійснено з порушенням вимог чинного законодавства, просила суд визнати наказ № НОМЕР_2 про її звільнення незаконним та скасувати його. Зобов'язати ДВС у Якнмівському районі Запорізької області прийняти її на роботу по переводу та зробити відповідний запис у трудовій книжці. Зобов'язати Якимівське РУЮ Запорізької області змінити у її трудовій книжці формулювання підстав для звільнення, вказавши "звільнити згідно з п. . 5 ст. 36 КЗпП України у порядку переведення до державної виконавчої служби у Якимівському районі Запорізької області".
Рішенням Якимівського районного суду Запорізької області від 27 квітня 2006 року позов задовлено. Визнано незаконним звільнення ОСОБА_1 з посади ІНФОРМАЦІЯ_2 відділу ДВС Якимівського РУЮ Запорізької області згідно наказу Якимівського РУЮ Запорізької області від 06.12.2005 року № НОМЕР_1 з підстав передбачених п. ст. 40 КЗпП України - незаконними. Наказом в. о. начальника Якимівського РУЮ Запорізької області від 06.12.2005 року № НОМЕР_2 - скасувати як незаконний.
Зобов'язано Якимівське РУЮ Запорізької області змінити у трудовій книжці ОСОБА_1 формулювання підстав для звільненя, вказавши "звільнити згідно з п. 5 ст. 36 КЗпП України у порядку переведення до "державної виконавчої служби у Якимівському районі Запорізької області".
Зобов'язано відповідача - державну виконавчу службу Запорізької області прийняти на роботу по переводу позивачку ОСОБА_1на посаду спеціаліста другої категорії державної виконавчої служби в Якимівському райооні Запорізької області та зробити відповідний запис у трудовій книжці. З Якимівського районного управління юстиції в Запорізькій області на користь ОСОБА_1, стягнуто моральну шкоду у розмірі 250 грн.
В апеляційній скарзі Державна виконавча служба Запорізької області просить скасувати вказане рішення посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. .
Наказом Міністра юстиції України від 19.08.2005 року № 14812/К „Про ліквідацію відділів Державної виконавчої служби територіальних управлінь юстиції" ліквідовані відділи державної виконавчої служби Головного управління юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, районних у містах, міських, міськрайонних управлінь юстиції. Наказом Запорізького обласного управління юстиції від 25.08.2005 року № 521/15 відбулася ліквідація відділів Державної виконавчої служби обласного та територіальних управлінь юстиції.
На час ліквідації відділу державної виконавчої служби Якимівського районного управління юстиції Запорізької області та на день звільнення позивача на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України остання перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку.
Відповідно до ч. З ст. 184 КЗпП України звільнення вагітних жінок та жінок, які мають дітей до трьох років з ініціативи власника або уповноваженого ним органу недопускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням.
Зі змісту зазначеної норми закону вбачається, що формулювання „звільнення з працевлаштуванням" передбачає відсутність розриву у часі між звільненням та працевлаштуванням.
Таким чином, після звільнення ОСОБА_1 згідно наказу від 06.12.2005 року наступного дня вона повинна мати змогу працювати на іншому підприємстві. Якщо жінка такої можливості не має, то звільнення слід кваліфікувати як таке, що здійснене без законним підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 29.08.2005 року на ім'я ОСОБА_1 було направлене попередження за підписом в. о. начальника Якимівського управління юстиції про її звільнення на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України. У цьому документі також було зазначено, що у зв'язку з цим їй буде запропоновано в установленому порядку переведення на іншу роботу у відповідності з вимогами ст. 49-2 КЗпП України.
Зі змісту наказу № НОМЕР_2 року вбачається, що ОСОБА_1 була звільнена з роботи на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України без одночасного її обов'язкового працевлаштування, оскільки будь-яка інша робота надана їй не була.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов законного та обгрунтованого висновку про те, що звільнення позивача з посади, ІНФОРМАЦІЯ_1 відділу ДВС Якимівського РУЮ Запорізької області від 06.12.2005 року № НОМЕР_1 з підстав, передбачених п. 1 ст. 40 КЗпП України є незаконним, та скасував як незаконний наказ в. о. начальника Якимівського РУЮ Запорізької області від 06.12.2006 року № НОМЕР_2.
Доводи апеляційної" скарги про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права у цій частині судового рішення спростовуються матеріалами справи. Задовольняючи позовні вимоги позивача у частині зобов'язання Якимівського РУЮ Запорізької області змінити у трудовій книжці позивача формулювання підстав для звільнення з посиланням на п. 5 ст. 36 КЗпП України у порядку переведення до державної виконавчої служби у Якимівському районі Запорізької області, та в частині зобов'язання Державної виконавчої служби ( далі - ДВС) Запорізької області прийняти на роботу по переводу позивача на посаду спеціаліста другої категорії ДВС в Якимівському районі Запорізької області та зробити відповідний запис у трудовій книжці, суд першої інстанції взагалі не навів мотивів у судовому рішенні , на підставі яких були задоволені ці позовні вимоги. Разом з тим, рішення суду першої інстанції в цій частині ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Судом встановлено, що у зв'язку з утворенням ДВС у районах, містах, районах у містах, Департаментом ДВС був затверджений штатний розпис новостворених органів, в якому посад діловодів та секретарів-друкарок не передбачалось, а замість них передбачені посади спеціалістів першої та другої категорії. Зазначені посади віднесені до категорії посад державних службовців. Призначення на ці посади здійснюється у відповідності до порядку, встановленому ст. 15 Закону України „Про державну службу" від 16.12.1993 року на конкурсній основі. Приймаючи до уваги, що позивач на момент звільнення працювала не на посаді державного службовця, призначення її на посаду державного службовця у даному випадку можливо виключно за конкурсом. Відповідно до п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 15.02.2002 року № 169 „Про затвердження Порядку проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців" кандидатами на зайняття вакантної посади державного службовця є особи, які подали необхідні документи до державного органу для участі у конкурсі. На ці обставини суд першої інстанції не звернув уваги, а тому допустився помилки задовольняючи позовні вимоги позивача в частині зобов'язання державних органів прийняти її на роботу на посаду державного службовця.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 була фактично позбавлена можливості прийняти участь у конкурсі на заміщення вакантних посад державного службовця у Якимівському ВДВС Запорізької області.
Крім того, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 в частині зобов'язання
ДВС Запорізької області прийняти позивача на роботу по переводу на посаду
спеціаліста другої категорії ДВС в Якимівському районі Запорізької області та зробити
відповідник запис у трудовій книжці, суд першої інстанції, до того ж , порушив норми.
процесуального права, оскільки прийняв рішення в цій частині, яке виходить за межі
позовних вимог позивача.
Оскільки рішення суду першої інстанції в цій частині ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову позивачу у задоволенні позовних вимог в цій частині.
Доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм матеріального права в часині стягнення на користь позивача моральної шкоди є необгрунтованими, та такими, що спростовуються матеріалами справи. Оскільки установа, в якій позивач працювала на момент її звільнення, на теперішній час ліквідована, вона не може, бути поновлена на попередній роботі.
Керуючись ст. ст. 307,309, 313,314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА :
Апеляційну скаргу Державної виконавчої служби в Запорізькій області задовольнити частково.
Рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 27 квітня 2006 року по цій справі змінити, скасувавши його в частині зобов'язання Якимівського РУЮ Запорізької області змінити у трудовій книжці ОСОБА_1 формулювання підстав для звільнення, вказавши „звільнити згідно п. 5 ст. 36 КЗпП України у порядку переведення до державної виконавчої служби у Якимівському районі Запорізької області" та зобов'язання державної виконавчої служби Запорізької області прийнята на роботу по переводу ОСОБА_1 на посаду спеціаліста другої категорії державної виконавчої служби у Якимівському районі Запорізької області та зробити відповідний запис у трудовій книжці."
Ухвалити в цій частині нове рішення про відмову ОСОБА_1 у задоволенні цих позовних вимог.
В іншій частині рішення суду першої інстанції по цій справі залишити без змін.
Рішення набирає законної сили негайно, проте може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України на протязі двох місяців, починаючи з дня його проголошення.