Судове рішення #6921806

    Справа №2-а-597  

2009 року  

П О С Т А Н О В А  

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И  

  15 липня    2009 року                 смт. Куйбишеве  

    Куйбишевський районний суд Запорізької області в складі:  

  головуючого судді     Горбачова Ю.М.,  

  при секретарі       Поньки Н.А.  

  розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Куйбишевського районного суду Запорізької області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі Запорізької області про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та про оскарження бездіяльності Управління Пенсійного Фонду України і здійснення перерахунку недоплаченої щомісячної суми допомоги «Дітям війни», -    

  В С Т А Н О В И В :  

      23 березня 2009 року  ОСОБА_1 звернувся  із зазначеним адміністративним позовом до суду. У позові вказав, що має статус дитини війни, а тому відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (далі за текстом – Закон №2195-IV від 18 листопада 2004 року) має право на підвищення розміру пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком. Проте Управлінням ПФУ за період з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2008 року така надбавка до пенсії не нараховувалась та не виплачувалась. ОСОБА_1 зазначив, що бездіяльність Управління ПФУ щодо нездійснення перерахунку та невиплати йому у повному обсязі надбавки до пенсії згідно Закону №2195-IV від 18 листопада 2004 року  за вказаний період є неправомірною та такою, що суперечить Конституції України та Законам України. За наведених обставин просив зобов’язати відповідача – Управління ПФУ здійснити йому перерахунок надбавки до пенсії, відновивши строк для звернення до суду за захистом порушених прав, оскільки про факт порушення прав дізнався лише наприкінці листопада 2008 року.  

  Позивач ОСОБА_1 та представник відповідача були повідомлені належним чином про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з’явились. Надали суду клопотання про розгляд справи без їхньої участі.  

Позивач ОСОБА_1 письмово повідомив про підтримання пред’явленого ним адміністративного позову  в  повному обсязі по тих підставах , що викладені в позовній заяві.  

Представник відповідача був повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з’явився. Надав суду клопотання про розгляд справи без  його участі.  

  Представник відповідача у письмових запереченнях вказав про те, що Управління ПФУ адміністративний позов не визнає, посилаючись на те, що хоча ОСОБА_1 має статус дитини війни і відповідно до положень ст.6 Закону №2195-IV від 18 листопада 2004 року має право на підвищення пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, проте Управління ПФУ за період з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2008 року могло діяти лише в межах фінансового забезпечення державних соціальних гарантій, які здійснюються за рахунок коштів державного бюджету України. Заяви від ОСОБА_1 про перерахунок та виплату підвищення до пенсії за вказаний період до Управління ПФУ не надходило, тому з боку відповідача не було допущено бездіяльності, на яку вказано в позові. У запереченнях відповідач зазначив, що Управління ПФУ діяло у межах повноважень, у порядку та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України, і не погоджується на поновлення пропущеного ОСОБА_1 строку для звернення до адміністративного суду з даним позовом.  

  Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні судового засідання в порядку письмового провадження, що відповідає вимогам ч.3 ст.122 КАС України.  

  Суд, з'ясувавши обставини справи, дослідивши та оцінивши докази, вважає позов ОСОБА_1 таким, що підлягає частковому задоволенню.  

ОСОБА_1  перебуває на обліку в Управлінні ПФУ та має правовий статус дитини війни, що надає їй права на отримання пільг та державної соціальної підтримки, встановлених Законом №2195-IV від 18 листопада 2004 року.  

З матеріалів справи вбачається, що Управління ПФУ не здійснювало будь-яких дій, пов’язаних з перерахуванням пенсії позивача відповідно до вищенаведених положень Закону №2195-IV від 18 листопада 2004 року та виплат позивачеві надбавки до пенсії не проводило, що свідчить про бездіяльність відповідача.  

Відповідно до ст.22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.  

Частиною 2 статті 3 Закону №2195-IV від 18 листопада 2004 року передбачено, що державні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.  

Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20 грудня 2005 року №3235-IV дію ст.6 Закону №2195-IV від 18 листопада 2004 року було зупинено на 2006 рік.  

Законом України від 19 січня 2006 року №3367-IV пункт 17 ст.77 Закону №3235-IV від 20 грудня 2005 року виключено та відновлено дію ст.6 Закону №2195-IV від 18 листопада 2004 року. У статті 110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» визначено, що пільги дітям війни, передбачені статтею 6 Закону №2195-IV від 18 листопада 2004 року, запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.  

Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року №489-V дію ст.6 Закону №2195-IV від 18 листопада 2004 року було зупинено на 2007 рік та встановлено, що підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті шостої Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.  

Рішенням Конституційного Суду України №6-рп від 09 липня 2007 року визнано неконституційними п.12 ст.71 та ст.111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», що призупиняли дію ст.6 Закону №2195-IV від 18 листопада 2004 року.  

Законом України від 28 грудня 2007 року №107-VI текст статті 6 Закону №2195-IV від 18 листопада 2004 року було змінено та встановлено, зокрема у частині першій, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.  

Рішенням Конституційного Суду України №10-рп від 22 травня 2008 року визнано неконституційними пп.2 п.41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», що призупиняли дію статті 6 Закону №2195-IV від 18 листопада 2004 року.  

З матеріалів справи вбачається, що Управління ПФУ виплачувало щомісячно позивачеві ОСОБА_1 як дитині війни, підвищення до пенсії з 01 січня 2008 року по 01 квітня 2008 року в розмірі 47 грн., з 01 квітня 2008 року по 22 травня 2008 року – 48 грн. 10 коп., а починаючи з 22 травня 2008 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530 в розмірі 48 грн. 10 коп., з 01 липня 2008 року – 48 грн. 20 коп. та з 01 жовтня 2008 року по 31 грудня 2008 року – 49 грн. 80 коп.  

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про проявлення відповідачем бездіяльності щодо невиконання законодавчо визначеного обов’язку здійснити за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року перерахунок надбавки до пенсії ОСОБА_1 та виплатити йому пенсію у розмірі, встановленому ст.6 Закону №2195-IV від 18 листопада 2004 року.  

Доводи відповідача, викладені у запереченнях проти адміністративного позову, не можуть бути прийняті до уваги та слугувати підставою для відмови в задоволенні у повному обсязі вимог ОСОБА_1, оскільки особливий статус «дітей війни» та обумовлена цим Законом державні соціальні гарантії дітям війни, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами (ч.2 ст.3 Закону №2195-IV від 18 листопада 2004 року).  

Оскільки функції з призначення, виплати пенсій, надбавок, підвищень та доплат діючим законодавством покладено на органи Пенсійного фонду України, тому відповідач по справі, заперечуючи проти адміністративного позову, у відповідності до вимог ч.2 ст.71 КАС України, повинен був доказати правомірність своєї бездіяльності стосовно позивача  ОСОБА_1  

Проте відповідачем не було надано будь-яких доказів щодо правомірності його бездіяльності.  

Доводи представника відповідача стосовно пропуску позивачем строків звернення з позовом до суду знайшли своє підтвердження у судовому засіданні. Перевіряючи зазначені факти судом встановлено наступне.  

Статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.  

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду встановлені частинами 1 та 2 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.  

В своїх запереченнях проти позову представник відповідача УПФУ наполягав на застосуванні наслідків пропуску строків звернення до адміністративного суду стосовно позовних вимог позивача щодо нарахування допомоги за 2006, 2007 роки.  

  Судом встановлено, що з позовом позивач звернувся до суду 23 березня 2009 року, про що свідчить штамп на поштовій кореспонденції.  

  В позовній заяві позивач зазначив, що він дізнався, що його  право на отримання допомоги порушено відповідачем із газети „Діалог-інформ” від 26 листопада 2008 року, проте  Рішення Конституційного суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 офіційно оприлюднене в Офіційному віснику України, 2007, № 52, 27 липня 2007 року.  

Таким чином, позивач повинен був дізнатися, що його право на отримання допомоги за 2007 рік порушено саме з моменту оприлюднення зазначеного рішення Конституційного Суду України, тобто з 27 липня  2007 року.  

Інших поважних причин пропуску строку звернення до суду позивачем не наведено, тому суд вважає, що строк звернення позивачем до суду з вимогою перерахувати та виплатити йому щомісячну допомогу , як „Дитині війни” за 2007 рік , пропущений без поважної причини, і тому в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.    

  На підставі викладеного, керуючись ст.22 Конституції України, ст.ст.3,4,6,7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.ст.11,69-71,99,160-163 КАС України, суд –  

  П О С Т А Н О В И В :  

  Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.  

  Визнати неправомірною бездіяльність     Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі Запорізької області щодо невиконання законодавчо визначеного обов’язку здійснити за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року перерахунок надбавки до пенсії ОСОБА_1 у розмірі, встановленому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».  

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі Запорізької області здійснити перерахунок ОСОБА_1 надбавки до пенсії згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року з врахуванням раніше проведених підвищень до пенсії «Дітям війни» за відповідні періоди.  

В задоволенні адміністративного позову     в іншій частині - відмовити.  

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції – Куйбишевський районний суд Запорізької області заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги або впорядку ч.5 ст.186 КАС України.  

 

Суддя:     Ю.М.Горбачов  

   

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація