Справа №521/3555/17

Провадження №2/521/2937/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2017 року місто Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого судді – Плавича І.В.,

при секретарі – Дукіній Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «СК «Універсальна» про стягнення виплати страхового відшкодування, –

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду знаходиться на розгляді цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «СК «Універсальна» про стягнення виплати страхового відшкодування.

В обґрунтування позову повноважний представник сторони позивача вказує, що 16 жовтня 2015 року відбулась ДТП, за участю автомобілю марки «Форд», реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1 та автомобілю марки «Форд», реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2

При розгляді справи про адміністративне правопорушення судом було встановлено, що відповідна ДТП відбулась внаслідок порушення ОСОБА_2 вимог ПДР України, та особу було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована у встановленому порядку ПАТ «СК «Універсальна».

В грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до страхової компанії за отриманням страхового відшкодування, однак заявнику було відмовлено. Виходячи з викладеного, ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до суду, заявляючи вимоги про стягнення з ПАТ «СК «Універсальна» суми страхового відшкодування в загальному розмірі 35000,00 гривень.

Позивач ОСОБА_1 у відкрите судове засідання не з’явився, але від представника особи надійшла заява про підтримання позову у повному обсязі та розгляд справи за відсутності сторони в порядку ст. 158 ч.2 ЦПК України.

Представник відповідача ПАТ «СК «Універсальна» у відкрите судове засідання не з’явився, але від представника особи надійшли письмові заперечення проти позову з клопотанням про розгляд справи за відсутності сторони в порядку ст. 158 ч.2 ЦПК України.

Вивчивши наявні матеріали справи у їх сукупності, прийнявши до уваги пояснення сторін, дослідивши представлені суду письмові докази, надавши належну правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами по справі, суд доходить висновку про відмову в задоволенні заявленого позову – виходячи з наступного.

Під час розгляду справи судом було встановлено, що 16 жовтня 2015 року відбулась ДТП, за участю автомобілю марки «Форд», реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1 та автомобілю марки «Форд», реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2

Згідно постанови Малиновського районного суду міста Одеси у справі про адміністративне правопорушення №520/8675/16-п від 29 червня 2016 року, залишеної без змін постановою апеляційного суду Одеської області від 12 грудня 2016 року, суд встановив наявність в діях ОСОБА_2 порушення ПДР України, у зв’язку з чим дійшов висновку про наявність в діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Як регламентує ст. 61 ч.ч.1,3,4 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Крім того, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Водночас, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов’язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Спираючись на вказану норму процесуального закону, суд доходить висновку, що ДТП відбулась за наявності вини ОСОБА_2

ДТП за участю вказаних автотранспортних засобів призвела зокрема до механічних пошкоджень автомобіля марки «Форд», реєстраційний номер НОМЕР_3.

21 грудня 2016 року позивач ОСОБА_1 звернувся до ПАТ «СК «Універсальна» із заявою про здійснення страхового відшкодування, однак заявникові було відмовлено. При цьому, представник страхової компанії мотивував відмову тим, що потерпілим був пропущений встановлений законом строк для звернення із заявою про страхове відшкодування, про що ОСОБА_1 повідомлено листом №2422/12 від 28 грудня 2016 року.

Відповідно до ст. 509 ч.ч.1,2 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. При цьому, зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст. 11 ч.1, ч.2 п.3 ЦК України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов’язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 8 ч.ч.1,2 Закону України «Про страхування», страховий ризик – певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання. Страховий випадок – подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов’язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Як передбачає ст. 18 ч.ч.2,3 Закону України «Про страхування», факт укладання договору страхування може посвідчуватися страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), що є формою договору страхування. Водночас, договір страхування набирає чинності з моменту внесення першого страхового платежу, якщо інше не передбачено договором страхування.

Згідно ст. 37 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є, зокрема, неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров’ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди (п. 37.1.4.).

Як свідчать матеріали справи та пояснення сторони позивача, ОСОБА_1 звернувся до страхової компанії із заявою про страхове відшкодування майже через рік та два місяці після ДТП. Виходячи з викладеного, суд погоджується із обґрунтованістю правової позиції ПАТ «СК «Універсальна» та доходить висновку про відмову у задоволенні заявленого позову.

У зв’язку з цим, стягнення понесених та документально підтверджених судових витрат сторони позивача з відповідача присудженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 57, 60, 79, 88, 208, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд,–

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ПАТ «СК «Універсальна» про стягнення виплати страхового відшкодування – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: