АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________________________

Провадження № 22ц/790/504/18 Головуючий 1 інст. – Горбунова Я.М.

Справа № 643/5572/16-ц Доповідач - Кругова С.С.

Категорія: договірні     

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2018 року Апеляційний суд Харківської області в складі:

головуючого Кругової С.С.,

суддів Колтунової А.І.,

ОСОБА_1,

за участю секретаря Прологаєвої А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства  акціонерного банку «Укргазбанк» до ОСОБА_2, треті особи:   ОСОБА_3,   ОСОБА_4,  приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5   про  звернення  стягнення  на предмет  іпотеки,-за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства  акціонерного банку «Укргазбанк» на рішення Московського районного суду міста Харкова від 10 жовтня 2017 року (ухваленого під головуванням судді Горбунової Я.М.), -

в с т а н о в и л а :

У травні 2016 року ПАТ АБ «Укргазбанк» звернулось до суду з позовом, посилаючись на те, що 26.12.2007 року між позивачем та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір, у забезпечення якого 09.06.2008 року між позивачем з одного боку та ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з іншого боку було укладено договір іпотеки, за умовами якого позивачу в іпотеку було передано нерухоме майно – житловий будинок літ. В-5 загальною площею 6422,9 кв.м., житловою площею 2285,60 кв.м. (в будинку розташовано 123 квартири), що знаходиться за адресою: м.Харків, вул.Тимурівців, 31. Зобов’язання за кредитним договором ОСОБА_3 не виконав. Відповідно до договору купівлі-продажу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 була відчужена квартира АДРЕСА_1, літ «В-5» в м. Харкові, власником якої є відповідач ОСОБА_2  З цих підстав позивач просив суд в рахунок заборгованості ОСОБА_3 перед позивачем за зазначеним кредитним договором звернути стягнення на предмет іпотеки - вказану квартиру, яка належить відповідачу на праві власності, шляхом її реалізації позивачем.

Рішенням Московського районного суду міста Харкова від 10 жовтня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ АБ «Укргазбанк» просить скасувати вказане рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позов у повному обсязі.

В обґрунтування скарги посилається на неповне з’ясування судом обставин, які мають значення для справи, порушення норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Договір іпотеки № 16/08-Б від 09.06.2008 року, укладений між банком та ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є дійсним. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки набуває статус іпотекодавця та має всі його права й несе всі його обов'язки за іпотечним договором.

Суд першої інстанції не звернув увагу на те, що позивач скористався наданим йому законодавством правом захисту свого порушеного права та всупереч ст. ст. 23, 33, 38, 39 Закону України «Про іпотеку» відмовив у задоволенні позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що заявлені позивачем вимоги не передбачені умовами договору іпотеки, ( а саме не передбачено звернення стягнення на предмет іпотеки в судовому порядку шляхом надання банку права від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі покупцеві на підставі договору купівлі-продажу за початковою ціною 3454200 грн., з наданням банку всіх повноважень продавця, в тому числі права отримання у нотаріуса дублікату договору купівлі-продажу від 30.12.2011 року, здійснювати будь-які платежі продавця, отримувати будь-які документи, довідки, витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.)

З таким висновком суду, судова колегія не погоджується, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 26 грудня 2007 року між ПАТ «Укргазбанк» і ОСОБА_3 було укладено кредитний договір, за умовами якого банк надав кредит у розмірі 2644000 доларів США на строк з 26.12.2007 року по 25.12.2012 року зі сплатою процентів за користування кредитними коштами, виходячи із 12,5% річних.

У забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між банком та іпотекодавцями ОСОБА_3 та ОСОБА_4 був укладений договір іпотеки № 16/08-Б від 09.06.2008 року.

Відповідно до п. 2.1.1. Договору предметом іпотеки є нерухоме майно - житловий будинок літ. В-5, загальною площею 6 422,9 кв. м, житловою площею 2 285,6 кв. м, (в житловому будинку розташовано 123 квартири), що находиться за адресою: м. Харкові, вул. Тимурівців, буд. № 31, серед яких є спірна квартира №115.

Відомості про іпотеку внесені до Державного реєстру іпотек, на відчуження нерухомого майна накладено заборону.

Заочним рішенням Московського районного суду м. Харкова від 11 вересня 2009 року позов ОСОБА_6 та ОСОБА_4 задоволено. Договір іпотеки  від 9 червня 2008 року визнано недійсним, виключено запис про іпотеку з Державного реєстру іпотек.

У період чинності зазначеного рішення та під час виключення запису про іпотеку з Державного реєстру іпотек квартиру № 115 вул. Тимурівців у місті Харкові відчужено ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 4 квітня 2012 року заочне судове рішення від 9 червня 2008 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в позові ОСОБА_6 та ОСОБА_4 про визнання договору іпотеки недійсним, реєстрацію обтяжень на спірну квартиру поновлено.

ОСОБА_3 належним чином грошові зобов'язання перед банком не виконав, у зв'язку із чим рішенням Московського районного суду м. Харкова від 13 травня 2010 року з ОСОБА_6 та ОСОБА_4 стягнуто на користь банку 1 млн 664 тис. 543 грн 02 коп. та 2 млн 630 тис. 252 долари 33 центи США в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 26 грудня 2007 року. Рішення суду не виконано. Пунктом 3.2.8 кредитного договору передбачено, що в разі невиконання позичальником зобов'язань, передбачених цим договором, відшкодування заборгованості здійснюється банком шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки згідно з договором іпотеки.

Пунктом 3.1.6 договору іпотеки визначено, що іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки в разі одноразового чи неодноразового прострочення іпотекодавцем сплати процентів за користування кредитними коштами, неповернення кредиту або порушення інших умов кредитного договору набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання кредитного договору, якщо іпотеко держатель і наступник іпотекодавців не досягнуть згоди про інше.

За рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи суму кредиту, процентів, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом, кредитним чи цим договорами, - пеню, штраф), втрати, пов’язані з пред'явленням вимоги за кредитним договором і зверненням стягнення та реалізації предмета іпотеки, витрати та утримання і збереження предмета іпотеки, витрати на страхування предмета іпотеки, а також інших збитків, завданих порушенням умов кредитного договору або цього договору (п. 6.5 договору іпотеки).

Відповідно до п. 6.6. договору іпотеки №16/08-Б, у випадку набуття права звернення стягнення на предмет іпотеки іпотекодержатель набуває право від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу з дотриманням умов, визначених в Законі України "Про іпотеку". При цьому ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою сторін між іпотекодавцем та іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. Заборгованість позичальника по кредитному договору вважається погашенною в день отримання іпотекодержателем від покупця за договором купівлі-продажу ціни купівлі-продажу предмета іпотеки в повному обсязі. Іпотекодержатель, реалізувавши предмет іпотеки (в силу рішення суду або даного договору), має надіслати іпотекодавцям, (позичальнику, якщо він с відмінним від іпотекодавця), та іншим іпотекодержателям звіт про розподіл коштів від продажу предмета іпотеки.

Пунктом 6.7. передбачено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи суму кредиту, процентів, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом, кредитним чи цим договорами, - пеню, штраф), витрати, пов’язані з пред’явленням вимоги за кредитним договором зверненням стягнення та реалізації предмета іпотеки, витрати на утримання і збереження предмета іпотеки втрати на страхування предмета іпотека, а також інших збитків, завданих порушенням умов кредиток договору або цього договору.

Відповідно до п. 6.8. реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса проводиться, якщо інакше не передбачено рішення суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України Про виконавче провадження та з дотриманням вимог Закону України "Про іпотеку.

Відповідно до ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

За правилами ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Правові наслідки порушення зобов'язання, забезпеченого іпотекою, передбачені Законом України від 5 червня 2003 року № 898-IV «Про іпотеку».

Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (ст. 3 Закону).

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачено умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

За змістом ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених ст. 12 цього Закону.

Аналогічні положення містять договори кредиту та іпотеки, укладені між сторонами.

Отже, підставою для звернення стягнення на предмет іпотеки є порушення зобов'язань з боку боржника. Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Частиною першою ст. 36 Закону України «Про іпотеку» визначено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 36 Закону України «Про іпотеку» договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання в порядку, встановленому ст. 37 Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому ст. 38 цього Закону.

Порядок реалізації предмета іпотеки за рішенням суду врегульовано ст. 39 Закону України «Про іпотеку», якою передбачено, що в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст.38 цього Закону.

Аналіз положень ст. ст. 33, 36-39 Закону України «Про іпотеку» дає підстави для висновку про те, що законодавець визначив три способи захисту на задоволення забезпечених іпотекою вимог кредитора шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: судовий - на підставі рішення суду, та два позасудових: на підставі виконавчого напису нотаріуса та згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

У справі, яка розглядається, у договорі іпотеки сторони визначили різні способи захисту на задоволення забезпечених іпотекою вимог кредитора шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: на підставі рішення суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, на підставі рішення іпотекодержателя в порядку набуття права власності; передбачено також право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу з дотриманням умов, визначених в Законі України "Про іпотеку".

Звертаючись до суду з позовом, ПАТ АБ «Укргазбанк» обрало судовий спосіб захисту порушених прав кредитодавця щодо виконання позичальником грошових зобов'язань, забезпечених іпотекою, та просило суд звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 Закону України «Про іпотеку».

Закон визначає спеціальний порядок звернення стягнення на предмет іпотеки, у тому числі деякі правила для здійснення реалізації предмета за рішенням суду, зокрема в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві.

Отже, помилковим є висновок суду першої інстанції про невідповідність обраного позивачем способу звернення стягнення на предмет іпотеки в судовому порядку шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві умовам договору та вимогам закону.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При розгляді справи суд першої інстанції не виконав всі вимоги цивільного судочинства, не з’ясував усіх обставин, що мають значення для справи, постановив рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.

За таких обставин ухвалене судове рішення не відповідає вимогам    ст. 263 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення спору, що в силу ст. 376 ЦПК України є підставою для скасування судового рішення із ухваленням нового про задоволення позову.

ПАТ АБ «Укргазбанк» звернулось до суду з позовом і просив суд в рахунок заборгованості ОСОБА_3 у розмірі 4 539 595,58 дол.США, що складається з простроченої заборгованості по кредиту в розмірі 2 382 796,72 дол.США, простроченої заборгованості по процентах в розмірі 2 156 798,86 дол.США та пені 120 125 824,52 грн., яка складається з пені за прострочку погашення кредиту у сумі 70 653 760,00 грн. і пені за прострочку погашення процентів у сумі 49 472 064,52 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки – квартиру № 115, що є частиною житлового будинку № 31 та розташована в літ. «В-5» цього по вулиці Тимурівців в місті Харкові.

Згідно витягу з реєєстру власником квартири АДРЕСА_2 є ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу №6210 від 30.12.2011 року(а.с.34-35). Зі змісту звіту про оцінку вартість квартири складає 454 200 грн.(а.с.10).

Суд оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв»язок доказів у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об»єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Що стосується заперечень представника позивача стосовно набуття права власності відповідачем в період коли спірна квартира була виключена з реєстру іпотек, то вони не мають правового значення, оскільки рішення суду яким було визнано договір іпотеки недійсним скасовано, а за скасованим рішенням суду не настають ніякі правові наслідки.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства  акціонерний банк «Укргазбанк» – задовольнити.

Рішення Московського районного суду міста Харкова від 10 жовтня 2017 року – скасувати і ухвалити нове. Позов задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 20 від 26.12.2007 року позичальника ОСОБА_3 у розмірі 4 539 595,58 дол.США, що складається з простроченої заборгованості по кредиту в розмірі 2 382 796,72 дол.США, простроченої заборгованості по процентах в розмірі 2 156 798,86 дол.США та 120 125 824,52 грн. пені, яка складається з пені за прострочку погашення кредиту у сумі 70 653 760,00 грн., пені за прострочку погашення процентів у сумі 49 472 064,52 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки – квартиру № 115, що розташована в літ. «В-5», будинку № 31 по вулиці Тимурівців в місті Харкові, що є частиною житлового будинку № 31 по вулиці Тимурівців в місті .Харкові та яка належить на праві власності ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 30.12.2011 року за реєстровим № 6210 шляхом надання Публічному акціонерному товариству  акціонерному банку «Укргазбанк» права від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі покупцеві на підставі договору купівлі-продажу за початковою ціною 454 200,00 грн, з наданням Публічному акціонерному товариству  акціонерному банку «Укргазбанк» всіх повноважень продавця, в тому числі права отримання у нотаріуса дублікату Договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 30.12.2011 року за реєстровим № 6210, реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно дублікату договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 30.12.2011 року за реєстровим № 6210, здійснювати будь-які платежі за продавця, отримувати будь-які документи, довідки, витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства  акціонерний банк «Укргазбанк» судовий збір в сумі 2893 (дві тисячі вісімсот дев"яносто три) грн. 80 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий С.С. Кругова

Судді А.І. Колтунова

ОСОБА_1

Повний текст судового рішення складено 25 січня 2018 року.