Дата документу Справа № 310/2055/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/778/190/18

Єдиний унікальний № 310/2055/17 Головуючий в 1-й інстанції – Троценко Т.А.

Категорія – ст. 186 ч. 1 КК України Доповідач в 2-й інстанції – ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2018 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі суддів:

головуючого Білоконева В.М.,

суддів Тютюник М.С., Рассуждай В.Я.,

при секретарі Михайловській Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в апеляційному порядку дистанційно в режимі відео конференції, матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12017080130001221 відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, на утриманні неповнолітніх дітей не  має, не військовозобов’язаного, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого;

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України;

за участю прокурора Стоматової В.П., обвинуваченого ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3,

за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 02 червня 2017 року,

в с т а н о в и л а:

в апеляційній скарзі та в доповненні до неї обвинувачений ОСОБА_2, не оскаржуючи доведеність його вини у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікацію його дій, вважає вирок суду таким, що підлягає зміні у зв'язку з суворістю призначеного йому покарання. Просить з урахуванням пом`якшуючих його провину обставин, таких, як його щиросердне каяття, що він є сиротою, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, пом`якшити призначене йому покарання.

Заслухавши доповідь судді про сутність судового рішення та аргументи скарги; в судових дебатах: захисника та обвинуваченого, зокрема в останньому слові, які підтримали апеляційну скаргу, прокурора, який частково підтримав апеляційну скаргу; колегія суддів, перевіривши матеріали провадження, вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Вироком Бердянського міськрайонного суду Запорізької області ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України і призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_2 від відбуття призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком  1 (один)  рік.

У відповідності до  ч. 1 ст. 76 КК України покладено на обвинуваченого наступні обов’язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Додаткові обов’язки, передбачені  ч. 2 ст. 76 КК України на ОСОБА_2, як особу звільнену від відбування покарання з випробуванням,  не покладалось.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України в строк відбуття покарання зараховано період знаходження ОСОБА_2, в місцях попереднього ув»язнення з часу фактичного затримання по теперішній час з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований до ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили змінено на особисте зобов’язання, звільнено обвинуваченого з-під варти в залі суду.

В вироку вирішена доля речових доказів по справі.

Згідно з вироком, 05 квітня 2017 року приблизно  о 10 годині 05 хвилин ОСОБА_2, проходячи біля ринку, який розташований поблизу будинку № 59 по вулиці Ля- Сейнській в місті Бердянську Запорізької області, побачив ОСОБА_4, який продавав  мобільні телефони та комплектуючі  пристрої до них на розкладачці, після чого у нього виник умисел  на відкрите  викрадання чужого майна.

З цією метою, ОСОБА_2 діючи умисно, з корисливих мотивів взяв з розкладачки мобільний телефон «Plum І6» вартістю 3400 гривень, який належить ОСОБА_4 та відкрито, у присутності сторонніх осіб, викрав його і став відходити до виходу з ринку. В цей час  злочинні дії ОСОБА_2 були замічені потерпілим ОСОБА_4 та свідком ОСОБА_5, які почали його переслідувати та висловлювати вимоги на припинення злочину. Відразу після чого, усвідомлюючи, що його дії помічені та сприймаються ОСОБА_4 та ОСОБА_5 як злочинні, ОСОБА_2 залишив місце вчинення злочину з викраденим майном, чим завдав потерпілому ОСОБА_4 майнову шкоду на суму 3400 гривень.

Висновки суду першої інстанції про наявність вини ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень за вказаними у вироку обставинами, підтверджена дослідженими у судовому засіданні доказами, яким надана належна правова оцінка, та які не оскаржуються в апеляційній скарзі обвинуваченим ОСОБА_2

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 правильно кваліфіковані судом за ч. 1 ст. 186 КК України.

Відповідно до положень ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності, індивідуалізації. Досліджуючи дані про особу обвинуваченого, суд повинен з’ясувати його вік, стан здоров’я, поведінку до вчиненого злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи непогашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім’ї (наявність утриманців), його матеріальний стан тощо. У кожному конкретному випадку суди зобов’язані врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом’якшують чи обтяжують покарання.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_2 покарання у виді 3 років позбавлення волі, суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого останнім злочину, що раніше він до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання, у скоєному щиро покаявся, активно сприяв в розкритті злочину.

Враховуючи вищевказане, а також те, що обвинувачений ОСОБА_2 відшкодував потерпілому повністю матеріальні збитки, останній не наполягав на суворому покаранні, виховувався без батьків, колегія суддів вважає можливим пом’якшити останньому покарання до 2 (двох) років позбавлення волі, вважаючи, що таке покарання змусить останнього додержуватись закону про кримінальну відповідальність і позбавить можливості вчиняти нові злочини.

Керуючись ст. ст. 336, 404, 407 КПК України колегія суддів

ухвалила:

апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 задовольнити.

Вирок Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 02 червня 2017 року відносно ОСОБА_2, змінити.

Призначене обвинуваченому ОСОБА_2 покарання за ч. 1 ст. 186 КК України пом’якшити до 2 (двох) років позбавлення волі.

В іншій частині вирок суду залишити без змін.

Ухвала Апеляційного суду Запорізької області набирає законної сили з моменту її оголошення, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з часу її оголошення, а обвинуваченим, який утримується під вартою, в той самий строк, з моменту отримання копії судового рішення.

Судді: