Судове рішення #6916042

Справа № 22-ц-7199/2008 р. Головуючий у першій

інстанції Кайро І.А. Доповідач Кірюхіна М.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді Горбань В.В.

суддів Кірюхіної М.А. Курської А.Г. при секретарі Ганієвій Е.Н.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ОСОБА_2 до виконкому Ялтинської міської ради, треті особи - комунальне підприємство «Ялтажилсервіс», ОСОБА_3 про скасування рішення виконкому Ялтинської міської ради,

за апеляційними скаргами прокуратури м. Ялта, ОСОБА_1 і ОСОБА_2, на рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 30 липня 2008 року,


ВСТАНОВИЛА:


У березні 2008 року ОСОБА_1., ОСОБА_2. звернулися до суду з позовом до виконкому Ялтинської міської ради, треті особи КП «Ялтажилсервіс», ОСОБА_3 про визнання недійсним рішення виконкому Ялтинської міської ради від 29 січня 1999 року №35/2 про надання ОСОБА_1. та ОСОБА_3 ОСОБА_4 згоди на обмін квартир.

Позовні вимоги ОСОБА_1., ОСОБА_2. обґрунтовують тим, що ОСОБА_1. була наймачем квартири АДРЕСА_1, а ОСОБА_3 разом з донькою ОСОБА_4 були наймачами квартири АДРЕСА_1. Оскаржуваним рішенням виконкому Ялтинської міської ради від 29 січня 1999 року №35/2 була надана згода на обмін зазначених державних квартир між ОСОБА_1. та ОСОБА_3, ОСОБА_4 Позивачі вважають зазначене рішення незаконним, оскільки воно було прийнято за підробленими документами, крім того, обмін є нерівноцінним та таким, що порушує права трьох неповнолітніх дітей ОСОБА_2.

Оскаржуваним рішенням Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 30 липня 2008 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1., ОСОБА_2. відмовлено.

В апеляційних скаргах ОСОБА_1., ОСОБА_2. та прокурор м. Ялти ставлять питання про скасування рішення суду і просять направити справу до суду першої інстанції на новий розгляд, посилаючись на те, що рішення незаконне і необгрунтоване, ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права. Вважають, що висновки суду не відповідають обставинам справи. В

апеляційній скарзі ОСОБА_1., ОСОБА_2. вказують, що судом першої
інстанції не розглянута частина позовних вимог, оскільки позов зводився до того,
що позивачі просили визнати незаконним рішення виконкому №35/2 від 29 січня
1999 року та зобов'язати виконком скасувати рішення, постановлені за відсутності
відповідачів, явка яких на засідання виконкому, на думку апелянтів є
обов'язковою. Крім того, оскаржуване рішення виконкому прийнято за

підробленими документами, а обмін є нерівноцінним, оскільки була обмінена квартира більшою площею, аніж отримана, що порушує права трьох неповнолітніх дітей. Зазначене підтверджується Постановою президії Верховного суду Автономної Республіки Крим від 2 березня 2001 року , яким було скасовано рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 8 грудня 1999 року про відмову ОСОБА_1., ОСОБА_2. у позові про визнання обміну незаконним, а при новому розгляді справи в рішенні Ялтинського міського суду 23 серпня 2002 року не були з'ясовані факти, на які посилався Верховний суд Автономної Республіки Крим, скасовуючи попереднє рішення. Крім того, суд першої інстанції прийшов до висновку, що строк позовної давності позивачами пропущений, проте не прийняв до уваги, що Апеляційним судом Автономної Республіки Крим ухвалою від 25 жовтня 2005 року зазначений строк було поновлено з направленням справи на новий розгляд.

В апеляційній скарзі прокурор м. Ялти просить рішення скасувати з направленням справи на новий розгляд, посилаючись на те, що судом першої інстанції спір по суті не розглянутий, оскільки не надана оцінка оскаржуваного рішення виконкому, а також не залучено до участі у справі службу у справах дітей виконкому Ялтинської міської ради.

В запереченнях ОСОБА_3 просить апеляційні скарги відхилити, рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим 30 липня 2008 року залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивачки ОСОБА_2., її
представника ОСОБА_5, відповідачки ОСОБА_3 представника

виконкому Ялтинської міської ради ОСОБА_6, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необгрунтованою і не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості позовних вимог та їх недоведеності, при цьому визнав встановленим, що всі доводи позову були предметом аналізу, перевірки та оцінки у рішенні Ялтинського міського суду від 23 серпня 2002 року, яке набрало чинності, і відповідно до ч.3 ст. 61 ЦПК України має преюдиціальну силу.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають матеріалам справи і вимогам закону.

Відповідно до ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ст. 87 Житлового кодексу України обмін жилими приміщеннями, проведений з порушенням вимог законодавства України, визнається недійсним.

Вирішуючи спір по справі, суд першої інстанції виходив з того, що , рішенням Ялтинського міського суду від 23 серпня 2002 року у справі за позовом ОСОБА_1. до ОСОБА_3 треті особи - ОСОБА_2., Ялтинський міськвиконком, МГП «Ялтажилсервіс» про визнання обміну квартир недійсним та стягнення моральної шкоді визнано встановленим, що у січні 1999 року сторони дійшли згоди щодо обміну квартир, і на підставі їхніх заяв Ялтинський міськвиконком 29 січня 1999 року ухвалив рішення про обмін. Предметом дослідження і оцінки суду першої інстанції були доводи позивачки про нерівноцінність обміну, наявність прихованих дефектів у квартирі ОСОБА_3 порушення прав неповнолітніх дітей ОСОБА_2., а також зловживань з боку працівників паспортного відділення 1 - го МВВС м.Ялта під час перепрописки ОСОБА_2. та її неповнолітніх дітей на житлову площу її чоловіка ОСОБА_7 , дав їм належну оцінку, визнав "їх необгрунтованими і відмовив у їх задоволенні на підставі ст. 87 ЖК України.

Рішення Ялтинського міського суду від 23 серпня 2002 року набрало законної сили, тому судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що ці обставини не потребують доказування при розгляді даної справи, у якій приймають участь ті ж самі особи, щодо яких встановлено ці обставини.

Як вбачається зі змісту позовної заяви ОСОБА_1. і ОСОБА_2. та пояснень позивачки ОСОБА_2. у судовому засіданні суду першої інстанції, свої позовні вимоги вони обґрунтовують саме такими підставами.

Зважаючи на вищенаведене, судова колегія відхиляє доводи апелянтів про
невідповідність рішення вимогам ст. 213 - 215 ЦПК України, зокрема про
відсутність у рішенні посилань на норми закону, на підставі якого розглянута
справа та відсутність аналізу правовідносин, а є лише посилання на чинне
рішення суду, оскільки рішенням Ялтинського міського суду від 23 серпня 2002
року встановлена відсутність порушень вимог законодавства України при обміні
квартир, у тому числі при прийнятті рішення виконкому Ялтинської міської ради
від 29 січня 1999 року №35/2 про дозвіл на обмін квартир, а нових підстав

для скасування рішення виконкому позивачі не навели, то необхідності знов аналізувати ті ж самі доводи, у суду першої інстанції не було.

Судова колегія відхиляє й доводи апелянта про розгляд справи без залучення служби у справах дітей, оскільки це не є безумовною підставою для скасування рішення, а у справі приймав участь прокурор, який вступив у справу саме для захисту прав неповнолітніх.

Таким чином, судова колегія дійшла до висновку, що всупереч вимогам ст. 60 ЦПК України апелянти не надали доказів, які б могли спростувати висновки, викладені в рішенні суду першої інстанції, який з'ясував обставини справи та дав належну оцінку всім наявним в справі доказам згідно зі ст.212 ЦПК України і постановив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Згідно зі ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 304, п. 1 ч.1 ст.307, 308, 313-315, 317, 319, 325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги прокурора м. Ялта та ОСОБА_1 і ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 30 липня 2008 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення
і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох
місяців.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація