КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________________________________________________________________

Справа № 2218/25061/2012

Провадження № 22-ц/792/154/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2018 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

в складі:головуючої-судді Грох Л.М.,

суддів Гринчука Р.С., Костенка А.М.,

секретар Задвірний В.І.,

з участю апелянта, представника органу ДВС,

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 листопада 2017 року про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_2 на дії державного виконавця та зобов'язання усунути порушення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості (суддя Мазурок О.В.).

Заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів

в с т а н о в и л а :

В серпні 2017 року ОСОБА_2, звертаючись до суду із скаргою на дії державного виконавця, вказував, що 12.08.2017 року він отримав лист від Хмельницького РВ ДВС ГТУЮ у Хмельницькій області, в якому повідомлено про проведений опис та арешт належного йому автомобіля CHEVROLET NIVA 2008 року випуску, д.н. НОМЕР_1, згідно постанови від 02.06.2017 року, а також його оцінку. Виконавче провадження № 39109385, в межах якого проведено опис, арешт та оцінку автомобіля, відкрито на виконання рішення Хмельницького міськрайонного суду від 19.12.2012 року про стягнення з нього на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» 124009,84 грн. заборгованості та 1240,10 гривень судового збору.

Постанову від 02.06.2017 року про опис та арешт автомобіля вважає незаконною, оскільки орган ДВС, наклавши арешт на заставний автомобіль, розпочав звернення на нього стягнення в межах виконавчого провадження про стягнення коштів. При цьому звернення стягнення на заставне майно на користь заставодержателя, який не є стягувачем-заставодержателем, не допускається.

Тому ОСОБА_2 просив визнати неправомірними дії державного виконавця відділу ДВС Хмельницького міськрайонного управління юстиції у межах виконавчого провадження № 39109385 щодо опису та арешту автомобіля CHEVROLET NIVA 2008 року випуску, д.н. НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2, зобов'язати Хмельницький РВ ДВС ГТУЮ у Хмельницькій області зняти арешт з автотранспортного засобу CHEVROLET NIVA 2008 року випуску, д.н. НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2, накладений в межах ВП № 39109385 та зобов'язати подати до державних реєстраторів інформацію про зняття арешту, зобов'язати передати автомобіль його власнику.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 листопада 2017 року в задоволенні скарги відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 вважає ухвалу суду необґрунтованою, незаконною, просить її скасувати та постановити нову, якою задовольнити скаргу в повному обсязі. На думку апелянта, судом не враховано вимоги ст. 20 Закону України «Про заставу» і відсутність рішення суду чи виконавчого напису про звернення стягнення на предмет застави, в межах виконання яких можливе звернення стягнення на предмет застави. Звернення стягнення на заставне майно супроводжується встановленням наявності права застави, розміру вимог, які забезпечені, наявності заборгованості по заставі і наявності спору між заставодержателем та заставодавцем, та інше. До компетенції виконавчої служби встановлення таких фактів не відноситься. Таким чином, звернувши стягнення на заставне майно без належного підтвердження розміру забезпечених вимог, стан забезпечення та інше, відділ виконавчої служби вийшов за межі власної компетенції.

В засіданні апеляційного суду апелянт підтримав апеляційну скаргу з викладених у ній мотивів.

Представник органу ДВС просив відхилити скаргу як безпідставну.

Колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Так, встановлено, що 23.06.2008 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Просто Фінанси» був укладений кредитний договір № 08004742498, за яким останньому надані кредитні кошти для придбання автотранспортного засобу марки CHEVROLET NIVA 2008 року випуску, д.н. НОМЕР_1.

18.05.2012 року між ТОВ «ПростоФінанс» та ТОВ «Кредитні ініціативи» був укладений договір купівлі-продажу кредитного портфеля, відповідно до якого відбулось відступлення права вимоги за кредитним договором № 08004742498 від 23.06.2008 року, укладеним між ТОВ «ПростоФінанс» та ОСОБА_2

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 19.12.2012 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» 124009,84 грн. заборгованості та 1240 грн. 10 коп. судового збору. На підставі даного рішення 01.06.2013 року видано виконавчий лист, який пред'явлено стягувачем для примусового виконання до ВДВС Хмельницького міськрайонного управління юстиції.

29.07.2013 року постановою старшого державного виконавця відділу ДВС Хмельницького міськрайонного управління юстиції відкрито виконавче провадження № 39109385 за виконавчим листом № 2218/25061/2012 (а.с. 108).

09.01.2014 року постановою державного виконавця оголошено в розшук та накладено арешт на автомобіль CHEVROLET NIVA, 2008 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 (а.с. 143).

02.06.2017 року державним виконавцем винесено постанову про опис та арешт майна боржника, - автомобіля CHEVROLET NIVA 2008 року випуску, д.н. НОМЕР_1.

Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи.

Доводи апеляційної скарги про незаконність оскаржуваної постанови держвиконавця є безпідставними.

Так, відповідно до ст. 1 Закону «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню

Права і обов'язки державного виконавця визначені у статті 18 Закону України "Про виконавче провадження". Відповідно до цієї норми, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (ч. 1 ст. 48 Закону).

Порядок звернення стягнення на заставлене майно регулюється ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження»

За змістом ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на заставлене майно боржника допускається за виконавчими документами для задоволення в першу чергу вимог стягувача-заставодержателя.

ТОВ «Кредитні ініціативи», стягувач у виконавчому провадженні, водночас є заставодержателем щодо цього майна.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що якщо виконавчі дії вчиняються на підставі судового рішення про стягнення заборгованості та за відсутності судового рішення або виконавчого напису нотаріуса про звернення стягнення на предмет застави, такі дії виконавчої служби регулюються Законом України «Про виконавче провадження», який є спеціальним законом, що регулює примусове виконання судових рішень, а не нормами закону «Про заставу».

Оскаржувані дії та рішення державного виконавця відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження», відтак відсутні підстави для визнання їх неправомірними.

При цьому апелянт не довів, що оскаржуваними рішеннями та діями державного виконавця під час виконання судового рішення порушено його права чи свободи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Ухвала суду відповідає вимогам закону і підстав для її скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повна постанова складена 22 січня 2018 року.

Головуюча /підпис/

Судді /підписи/

З оригіналом згідно

Суддя Апеляційного суду Л.М.Грох

Головуюча у першій інстанції: Мазурок О.В. Провадження № 22-ц/792/154/17

Доповідач: Грох Л.М. Категорія: ухвала