ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2018 року справа № 805/2692/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Сухарька М.Г., суддів Гаврищук Т.Г., Компанієць І.Д., при секретареві судового засідання - Борисові А.А., за участю представника позивача - Горболиса О.А., представника відповідача - Лисенка Є.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2017 року в справі № 805/2692/17-а (головуючий І інстанції Кониченко О.М.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.04.2017 № 0002254710 та № 0002264710,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ» звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати прийняті Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби податкові повідомлення-рішення від 19.04.2017 № 0002254710 та № 0002264710, якими збільшено суми грошового зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість, а також нараховано штрафні санкції в загальному розмірі 4537558,75 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2017 року адміністративний позов задоволено, внаслідок чого скасовано спірне рішення податкового органу.

Відповідач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

На обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що за результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки ТОВ «МЕТІНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ» з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування та сплати до бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ «Метком Інвест», ТОВ «ІНТМА-Україна», ТОВ «Дніпробуд ВВ» за період з 01.03.2014 по 31.03.2014 встановлено порушення позивачем норм податкового законодавства та заниження сум грошового зобов'язання за цими податками.

Підставою для таких висновків стала нереальність господарських операцій ТОВ «МЕТІНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ» із наведеними контрагентами.

За таких обставин, податковий орган наголошує на правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, вважає за необхідне у задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити, а постанову суду залишити без змін з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ» (далі - позивач, товариство, платник податків) перебуває на податковому обліку Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - відповідач, податковий орган, ОВПП ДФС, Офіс), а саме його Запорізького управління.

У період з 04.04.2017 по 10.04.2017 посадовими особами Офісу згідно з пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст.78 Податкового кодексу України та відповідно до наказу від 31.04.2017 № 665 проведена документальна позапланова виїзна перевірка товариства з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування та сплати до бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ «Метком Інвест», ТОВ «НТМА-Україна», ТОВ «Дніпробуд ВВ» за період з 01.03.2014 по 31.03.2014, за результатами чого складено акт № 17/28-10-47-10/37732376 від 10.04.2017.

Згідно з висновками акту перевірки встановлено порушення позивачем:

- ст. 1, ст. 4, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1719496 грн;

- п. 192.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за березень 2014 року всього на суму 1910551 грн.

Реалізуючи право на адміністративне оскарження ТОВ «МЕТІНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ» звернулось до Запорізького управління Офісу із запереченнями, які були залишені без розгляду, про що платник податків був повідомлений листом від 17.05.2017 № 26932/10/28-10-47-10.

Разом з тим, 19.04.2017 на підставі висновків акту перевірки податковим органом були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0002254710 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 1719496 грн за основним платежем та 429874 грн за штрафними санкціями та № 0002264710 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за податковими зобов'язаннями 1910551 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 477637,75 грн.

Не погодившись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до Державної фіскальної служби зі скаргою, за результатами розгляду якої прийнято рішення від 05.05.2017 № 01/4504-11.20 про залишення скарги без задоволення, а податкових повідомлень-рішень - без змін.

Вважаючи, що перелічені рішення прийняті всупереч нормам чинного податкового законодавства, ТОВ «МЕТІНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ» звернулось до суду з вказаним адміністративним позовом.

Протиправність дій податкового органу позивач обґрунтовує наступним.

Господарська діяльність ТОВ «МЕТІНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ» пов'язана з (Код КВЕД 42.91) будівництвом водних споруд; (Код КВЕД 42.99) будівництвом інших споруд, н. в. і. у.; (Код КВЕД 43.99) іншими спеціалізованими будівельними роботами, н. в. і. у.; (Код КВЕД 71.11) діяльністю у сфері архітектури; (Код КВЕД 71.12) діяльністю у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах (основний); (Код КВЕД 74.90) Іншою професійною, науковою та технічною діяльністю, н. в. і. у.; (Код КВЕД 41.10) організацією будівництва будівель; (Код КВЕД 41.20) будівництвом житлових і нежитлових будівель; (Код КВЕД 42.11) будівництвом доріг і автострад; (Код КВЕД 42.12) будівництвом залізниць і метрополітену; (Код КВЕД 42.13) Будівництвом мостів і тунелів; (Код КВЕД 42.21) Будівництвом трубопроводів; (Код КВЕД 42.22) будівництвом споруд електропостачання та телекомунікацій.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Гіпромез» (Генпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Метком Інвест» (Субпідрядник) укладено договір субпідряду № 270/13 від 21.10.2013, за умовами якого з урахуванням додаткової угоди № 14 від 23.10.2014 до договору, з метою виконання робіт по будівництву комплексу установки по вдуванню пиловугільного палива в доменні печі № 1, 3, 5 ПАТ «ЄМЗ» генпідрядник (ТОВ «МЕТІНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ») доручає, а субпідрядник (ТОВ «Метком Інвест») зобов'язується на свій ризик виконати в порядку та на умовах договору роботи в межах реалізації інвестиційного проекту «Будівництво установок для вдування пиловугільного палива в доменні печі № 1, 3 та 5 ПАТ «Єнакієвський металургійний завод» у повному об'ємі основних та супутніх робіт у їх комплексі.

Додатковою угодою № 3 від 24.12.2013 до договору у зв'язку зі зміною назви підприємства генпідрядника сторони домовились замінити по тексту договору слово «Гіпромез» на «МЕТІНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ» та змінити реквізити генпідрядника.

Крім того, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Гіпромез» (Генпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Метком Інвест» (Субпідрядник) укладено договір субпідряду від 21.10.2013 № 271/13, за умовами якого з метою виконання робіт по будівництву комплексу установки з вдування пиловугільного палива в доменні печі № 1, 3, 5 ПАТ «ЄМЗ» Генпідрядник (ТОВ «МЕТІНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ») доручає, а Субпідрядник (ТОВ «Метком Інвест») зобов'язується на свій ризик виконати в порядку та на умовах Договору роботи по влаштуванню будівлі АРП і КРП, фундаментів, монтаж сосудів (резервуарів) і металоконструкцій споруди реципієнтів азоту та кисню, установки з приготування та вдування ПВП в горни доменних печей № 1, 3, 5 ПАТ «ЄМЗ» і влаштування фундаментів, виготовлення і монтажу металоконструкцій кабельної естакади від ГПП ЦРУ до ТП в рамках реалізації інвестиційного проекту «Будівництво установок для вдування пиловугільного палива в доменні печі № 1, 3 та 5 ПАТ «Єнакієвський металургійний завод» у повному об'ємі основних та супутніх робіт у їх комплексі.

Додатковою угодою № 2 від 25.12.2013 до договору у зв'язку зі зміною назви підприємства генпідрядника, сторони домовились замінити по тексту договору слово «Гипромез» на «МЕТІНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ» та змінити реквізити генпідрядника.

Також, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Гіпромез» (Генпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Метком нвест» (Субпідрядник) укладено договір субпідряду від 17.07.2013 № B1.P03.F04.003.03-17.07, згідно з п. 1.1. якого ТОВ «МЕТІНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ» доручив, а ТОВ «Метком Інвест» зобов'язався на свій ризик виконати в порядку та на умовах цього договору роботи з виготовлення, постачання нестандартизованого обладнання матеріалів, газопроводів і пилопроводів і пусконалагоджувальних робіт, монтажу металоконструкцій, газопроводів і пилопроводів будівлі пилопідготовчого відділення (ППО) установки з приготування та вдування ПВП в горни доменних печей № 1, 3, 5 ПАТ «ЄМЗ» в рамках реалізації проекту: «Будівництво комплексу установки по вдуванню пиловугільного палива в доменні печі № 1, 3 та 5 ПАТ «Єнакієвський металургійний завод» у повному обсязі основних і супровідних робіт у їх комплексі.

Додатковою угодою № 6 від 23.12.2013 до договору у зв'язку зі зміною назви підприємства генпідрядника сторони домовились замінити по тексту договору слово «Гипромез» на «МЕТІНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ» та змінити реквізити генпідрядника.

На підтвердження реальності господарських операцій за вказаними договорами позивачем надано до суду акти виконаних робіт: № 1 від 25.03.2014, № 2 від 25.03.2014, № 3 від 25.03.2014, № 4 від 5.03.2014, № 42 від 25.03.2014, № 41 від 25.03.2014, № 43 від 25.03.2014, № 38 від 25.03.2014, № 44 від 25.03.2014, № 39 від 25.03.2014 та платіжні доручення № 1624 від 30.10.2013, № 1891 від 05.12.2013, № 632 від 30.04.2014, № 632 від 30.04.2014, № 633 від 30.04.2014, № 634 від 30.04.2017, № 635 від 30.04.2017, № 266 від 19.03.2014.

Крім того, товариством були надані акти на передачу матеріалів, деталей, вузлів, конструкцій, устаткування та інших товарно-матеріальних цінностей замовника виконавцю для проведення робіт № 248 від 10.12.2013, № 251 від 11.12.2013, № 6 від 20.02.2014, № 7 від 20.02.2014, № 16 від 14.03.2014, № 266 від 21.03.2014, № 2 від 25.03.2014, № 38 від 25.03.2014, № 39 від 25.03.2014, № 41 від 25.03.2014, № 42 від 25.03.2014, № 43 від 25.03.2014.

На вартість наданих послуг позивачем від ТОВ «Метком Інвест» отримано податкові накладні від 19.03.2014 № 8, від 25.03.2014 № 9, від 25.03.2014 № 10, від 25.03.2014 № 11, від 25.03.2014 № 12, які зареєстровані в Реєстрі податкових накладних та розрахунки коригувань кількісних і вартісних показників до податкових накладних з номенклатурою.

Суми податку на додану вартість по вищевказаним податковим накладним включено позивачем до податкового кредиту, відображено у додатку № 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість за березень 2014 року.

Численні факти здійснення господарських операцій між ТОВ «МЕТІНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ» та ТОВ «Метком Інвест» були неодноразово встановлені рішеннями Господарського суду Донецької області від 08.02.2016 у справі № 905/3219/15 та від 08.02.2016 у справі № 905/3213/15, господарського суду Дніпропетровської області від 19.09.2016 у справі № 904/5554/16 та від 16.11.2016 у справі № 904/5964/16.

При цьому, рішенням господарського суду Донецької області від 25.02.2016 у справі № 905/3218/15 встановлено наявність господарських правовідносин між ТОВ «МЕТІНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ» та ТОВ «Метком Інвест», саме за договором від 21.10.2013 № 270/13, відносини за яким перевірялись представниками ДФС та були зазначені в Акті перевірки як нереальні.

Окрім того, реальність здійснення господарських операцій між ТОВ «Дніпробуд ВВ» та позивачем підтверджується актами від 25.03.2014 приймання-передачі виконаних робіт за березень 2014 року № 1 (на 25439,62 грн), № 2 (на 184597,68 грн), № 1 (на 203945,34 грн), № 1 (на 164803,94 грн), а також довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за березень 2014 року за вказаними актами на загальну суму 578786,58 грн, підписаними не лише представниками цих товариств, а й представником ТОВ «Метінвест холдинг» - третьої особи, що здійснювала проведення технічного нагляду під час проведення вказаних будівельних робіт.

Також, між ТОВ «МЕТІНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ» (Генпідрядник) та ТОВ «Днепробуд ВВ» укладено договір субпідряду від 23.12.2013 № 281/13, за умовами якого з метою виконання робіт по будівництву комплексу установки по вдуванню пиловугільного палива в доменні печі № 1, 3, 5 ПАТ «ЄМЗ» Генпідрядник (ТОВ «МЕТІНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ») доручає, а Субпідрядник (ТОВ «Дніпробуд ВВ») зобов'язується на свій ризик виконати в порядку та на умовах Договору роботи по влаштуванню залізобетонних підлог і перекриттів будівлі пилопідготовчого відділення, кабельних каналів у фундаментах будівлі пилопідготовчого відділення, влаштування фундаментів трубопроводу кауперного газу до будівлі пилопідготовчого відділення, установки з приготування та вдування ПВП в горни доменних печей № 1, 3, 5 ПАТ «ЄМЗ» в межах реалізації проекту: «Будівництво комплексу установки по вдуванню пиловугільного палива в доменні печі № 1, 3 та 5 ПАТ «Єнакієвський металургійний завод» у повному об'ємі основних та супутніх робіт у їх комплексі.

На підтвердження реальності господарських операцій за вказаними договорами платником податку надано до суду акти виконаних робіт: № 1 від 25.03.2014, № 2 від 25.03.2014 та платіжні доручення № 126 від 27.12.2013, № 600 від 30.04.2014, № 601 від 30.04.2014, № 602 від 30.04.2014, № 603 від 30.04.2014.

На вартість наданих послуг позивачем від ТОВ «Дніпробуд ВВ» отримано податкові накладні від 27.12.2013 № 15, від 25.03.2014 № 6, від 25.03.2014 № 7, від 25.03.2014 № 8, від 25.03.2014 № 9, які зареєстровані в Реєстрі податкових накладних, та розрахунки коригувань кількісних і вартісних показників до податкових накладних з номенклатурою.

Суми податку на додану вартість по вищевказаним податковим накладним включено позивачем до податкового кредиту, відображено у додатку № 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість за березень 2014 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України (далі - ГК України), під господарською діяльністю розуміється господарська діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 п. 14.1 ст.14 ПК України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 ПК України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 п. 138.10, п. 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з п. 138.5, пп. 138.10.5, пп. 138.10.6 п. 138.10, п. 138.11, п. 138.12 цієї статті, п. 140.1 ст. 140 і ст. 141 цього Кодексу.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України закріплено, що не включаються до складу витрат такі, що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 ПК України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, для формування податкового кредиту з податку на додану вартість необхідно: наявність у платника податку - покупця належно оформлених податкових накладних, фактична сплата грошових коштів контрагенту в сумі, визначеній в податкових накладних, а також фактичне виконання господарських операцій, за наслідками яких у платника ПДВ виникає право на податковий кредит.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Дослідивши податкові накладні, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит у березні 2014 року по взаємовідносинам з ТОВ «Дніпробуд ВВ» та у липні 2015 року по взаємовідносинам з ТОВ «МЕТІНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ», суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку, що первинні документи оформлені згідно з нормами статті 201 Податкового кодексу України та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1379 від 01.11.2011 (що діяв на час виникнення спірних правовідносин).

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином колегія суддів не приймає посилання апелянта на відсутність реального характеру правочинів, що ґрунтуються на аналізі даних податкової звітності ТОВ «МЕТІНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ» та контрагентів.

Додатково необхідно зазначити, що податковим органом не перевірялися первинні документи контрагентів позивача, внаслідок чого є безпідставним висновок щодо відсутності реальності господарських операцій.

Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на податковий кредит та віднесення сум понесених витрат до складу валових витрат позивача не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

Враховуючи викладене недотримання контрагентом позивача податкової дисципліни може призводити до правових наслідків саме для цього контрагента, оскільки порушення платником вимог податкового законодавства тягне застосування заходів відповідальності саме до такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб (зокрема, його контрагентів) за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції. Отже доводи апелянта з цього приводу не підлягають задоволенню.

За таких обставин, колегія суддів не приймає посилання ОВПП ДФС, що фінансово-господарські операції між позивачем та вказаними контрагентами не були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності. Суд апеляційної інстанції погоджує висновок, викладений в оскаржуваній постанові щодо протиправності дій Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби під час прийняття податкових повідомлень-рішень від 19.04.2017 № 0002254710 та № 0002264710 та необхідності їх скасування.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статями 139, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2017 року в справі № 805/2692/17-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.04.2017 № 0002254710 та № 0002264710 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2017 року в справі № 805/2692/17-а - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини постанови складені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 24 січня 2018 року. Повний текст постанови складений 25 січня 2018 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів після складення повного тексту в порядку, визначеному ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів М. Г. Сухарьок

Т. Г. Гаврищук

І. Д. Компанієць