Головуючий у 1 інстанції – суддя Качуріна Л. С.
Суддя-доповідач – Ханова Р. Ф.
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
Іменем України
1 грудня 2009 року справа № 2-а-2150/09/1270
зал судових засідань № 10 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Ханової Р. Ф.
суддів: Василенко Л.А.
Старосуда М.І.
при секретарі судового засідання Чуріковій Я. О.
за участю представників від:
позивача не з’явився,
відповідача не з’явився,
третьої особи не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому Державної податкової інспекції
засіданні апеляційну скаргу у Артемівському районі у м. Луганську
на постанову Луганського окружного
адміністративного суду
від 6 липня 2009 року
по адміністративній справі № 2-а-2150/09/1270 (суддя Качуріна Л. С.)
за позовом Державної податкової інспекції
у Артемівському районі у м. Луганську
до приватного науково-будівельного підприємства
«Техснабсбит»
за участю третьої особи на боці відповідача,
яка не заявляє самостійних
вимог на предмет спору Державного реєстратора Управління державної реєстрації
та міського реєстру Луганської міської ради
про визнання запису про державну реєстрацію недійсним
та припинення юридичної особи, -
ВСТАНОВИЛА:
6 листопада 2008 року державна податкова інспекція у Артемівському районі у м. Луганську звернулась до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом (арк. справи 1-2) до приватного науково-будівельного підприємства «Техснабсбит» про скасування державної перереєстрації відповідача, код 24053030, з моменту перереєстрації з 30 листопада 2007 року, припинення юридичної особи - приватного науково-будівельного підприємства «Техснабсбит».
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 6 липня 2009 року (арк. справи 44-45) у задоволенні адміністративного позову державної податкової інспекції у Артемівському районі у м. Луганську було відмовлено за необґрунтованістю.
В апеляційній скарзі (арк. справи 52) позивач просив скасувати постанову суду першої інстанції, як прийняту з порушенням норм матеріального права та неповним з’ясуванням обставин, які мали значення для справи, та постановити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Позивач, відповідач, а також третя особа у судове засідання не з’явились, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином. Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи. Третя особа надіслала клопотання про слухання за відсутності представника, яке задоволене судом.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги встановила наступне.
Позивач – державна податкова інспекція у Артемівському районі у м. Луганську є суб'єктом владних повноважень, створена та діє на підставі Закону України "Про державну податкову службу в Україні" № 509 – ХІІ від 4 грудня 1990 року в редакції Закону України № 3813-ХІІ від 24 грудня 1993 року.
Згідно витягу з реєстру та довідки Управління державної реєстрації та міського реєстру від 5 березня 2009 року (арк. справи 16-19) приватне науково-будівельне підприємство «Техснабсбит» було зареєстровано 14 лютого 2006 року, про що внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців за № 1 382 120 0000 007799.
5 червня 2006 року державним реєстратором був внесений запис № 1 382 106 0001 007799 про відсутність ПНБП «Техснабсбит» за адресою реєстрації. 30 листопада 2007 року державним реєстратором внесений запис № 1 382 105 0003 007799 про державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи, 30 листопада 2007 року внесений запис № 1 382 107 0004 007799 про відомості не пов’язані зі змінами в установчих документах з визначенням нової адреси підприємства: АДРЕСА_1, 8 січня 2008 року внесений запис № 1 382 169 0005 007799 про подання фінансової звітності юридичною особою.
Згідно статуту (арк. справи 20-22) власником приватного науково-будівельного підприємства «Техснабсбит» є ОСОБА_3 (НОМЕР_1 виданий 17 травня 2001 року – арк. справи 5).
Довідкою статистики посвідчується що відповідача включено до ЄДРПОУ за №24053030, керівником підприємства визначений ОСОБА_3 (арк. справи 16).
Позивач при звернені з позовом, та в апеляційній скарзі не визначає підстав з яких дії державного реєстратора щодо реєстрації ПНБП «Техснабсбит» не відповідали вимогам діючого законодавства, не доводить наявності підстав для відмови у державній реєстрації.
Як вбачається з довідки позивача за формою № 4-ОПП (арк. справи 7) ПНБП «Техснабсбит» взято на податковий облік з 26 березня 1996 року, зареєстровано платником податку на додану вартість з 24 червня 1997 року з перереєстрацією з 20 травня 2004 року, що підтверджується свідоцтвами (арк. справи 3, 13).
При поданні позову позивач просив скасувати перереєстрацію відповідача та припинити юридичну особу – ПНБП «Техснабсбит», зазначаючи про те, що ОСОБА_4, на якого зареєстровані зміни до установчих документів відповідача визначений в якості керівника та головного бухгалтера підприємства.
14 травня 2008 року в податковій міліції ОСОБА_4 надав пояснення про втрату паспорта та про те, що про реєстрацію на його ім’я підприємства відомостей не мав (арк. справи 9). За актом податкового органу від 14 травня 2008 року ПНБП «Техснабсбит» за адресою: АДРЕСА_1 не знаходиться (арк. справи 10, 11).
Колегія суддів зазначає, що з жодного з наданих податковим органом доказів не вбачається, що ПНБП «Техснабсбит» було перереєстровано на ОСОБА_4, що спростовує доводи податкового органу.
Податковий орган при обґрунтуванні позову посилався на норми статей 3, 110, 230, 638 Цивільного кодексу України, частину 2 статті 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців", зазначаючи про те, що суб’єкт господарювання зобов’язаний подавати фінансову звітність, вести податковий та бухгалтерський облік, сплачувати податки, а власник підприємства особисто чи через призначеного керівника повинен здійснювати управління підприємством.
Позивач в позові вказує, що органи державної податкової служби відповідно до пункту 17 частини 1 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" мають право звернутися до суду з позовами про скасування державної реєстрації суб'єктами підприємницької діяльності, при цьому, на думку податкового органу, законодавець не обмежує коло підстав такого звернення.
Колегія суддів щодо наявності у податкового органу повноважень на звернення до суду з позовами про визнання запису про державну реєстрацію недійсними та припинення юридичної особи зазначає наступне.
Згідно частини 1 статті 104 Цивільного кодексу України, юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. За частиною 1 статті 59 Господарського кодексу України припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених цим Кодексом, - за рішенням суду.
Статтями 2, 3 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців ” № 755-ІV від 15 травня 2003 року встановлено, що відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, регулюються Конституцією України, цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону. Дія цього Закону поширюється на державну реєстрацію всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, а також фізичних осіб – підприємців.
Як визначено частиною 1 статті 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом. Підстави для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов’язано з банкрутством юридичної особи, передбачені частиною другою статті 38 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців ”.
Такими підставами є: визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути; провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.
Згідно пункту 3 частини 1 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» до функцій органів державної податкової служби належить контроль за своєчасністю подання платниками податків податкових звітів, декларацій, розрахунків та інших документів, пов’язаних з обчисленням податків, інших платежів. Вказана норма кореспондує з приписами частини 2 статті 38 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців ”, якою визначено як підставу для постановлення судового рішення про припинення юридичної особи - неподання податкової звітності.
Пунктом 17 частини 1 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» передбачено право податкових органів звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.
Тобто, визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути певним чином впливають на податкові правовідносини внаслідок чого, з урахуванням дії загально правового принципу дії норми права у часі, з урахуванням прикінцевих положень Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців ” звернення податкового органу з позовом про визнання недійсним запису про державну реєстрацію законодавством можливе, але належним відповідачем у таких справах має бути Державний реєстратор, або Управління державної реєстрації.
Враховуючи наведене, органи державної податкової служби можуть звертатися з вимогами про припинення юридичної особи у випадках, визначених статтею 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», як у разі, якщо підставою позову є неподання суб’єктом підприємницької діяльності протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності, так за інших підстав, якщо це впливає на податкові правовідносини. У межах спірних відносин вимоги пред’явленні безпідставно до відповідача.
З огляду на те, що постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду – без змін.
Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу д ержавної податкової інспекції у Артемівському районі у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 6 липня 2009 року по адміністративній справі № 2-а-2150/09/1270 – залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 6 липня 2009 року по адміністративній справі № 2-а-2150/09/1270 – залишити без змін.
Ухвала складена та підписана у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 1 грудня 2009 року.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий: Р.Ф. Ханова
Судді: (підписи) Л.А. Василенко
М.І. Старосуд