Справа № 310/3466/17

2/310/134/18

РІШЕННЯ

Іменем України

15 січня 2018 року м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Вірченко О.М.,

при секретарі Мельніченко А.Д.,

за участю представника позивача Сєрікова А.Ю., відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

ПАТ КБ «Приватбанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до укладеного договору б/н від 20 серпня 2010 року ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 2 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач надав свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється банком, і він дає право банку в будь який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. ОСОБА_2 належним чином не виконує взятих на себе зобов'язань, в зв'язку із чим станом на 30 квітня 2017 року має заборгованість в розмірі 16 728,75 грн., яка складається із наступного: 1 842,73 грн. - заборгованість за кредитом; 13 613,22 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина), 772,80 грн. - штраф (процентна складова), яку позивач просив стягнути з відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з викладених в позові підстав, просив його задовольнити в повному обсязі, зазначив, що відповідно до Умов та правил надання банківських послуг, які є невід'ємною частину договору, сторони узгодили, що строк позовної давності в даних правовідносинах встановлено в 50 років, тому ПАТ КБ «Приватбанк» не було пропущено строку звернення до суду.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав з тих підстав, що позивачем до заяви не додано самої кредитної угоди, в якій зазначено дату видачі та строк повернення грошових коштів; позивачем не зазначено суми, які відповідач сплачував за борговим зобов'язанням, що суттєво вплинуло на визначення кінцевої суми заборгованості. Крім зазначеного, позивачем було пропущено строк звернення до суду, передбачений ст.ст. 257, 258 ЦК України. Просив відмовити в задоволенні позову.

Судом в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів встановлено наступні обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

Відповідно до укладеного із ПАТ КБ «Приватбанк» договору б/н від 20 серпня 2010 року ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 2 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Позивач свої зобов'язання виконав у повному обсязі, надав відповідачу картку та кредитні кошти. Відповідач не сплачував банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов кредитного договору, що підтверджується розрахунком заборгованості за договором.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачем допущені порушення зобов'язання за кредитним договором, і він станом на 30 квітня 2017 року має заборгованість в розмірі 16 728,75 грн., яка складається із наступного:

1 842,73 грн. - заборгованість за кредитом;

13 613,22 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом,

500,00 грн. - штраф (фіксована частина),

772,80 грн. - штраф (процентна складова).

Згідно зі ст.ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Ст. 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом установлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, ч. 2 ст. 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч.ч. 1, 5 ст. 261 ЦК України).

Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 259 ЦК України).

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Звертаючись до суду, ПАТ КБ «Приватбанк» зазначив, що відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг складає між ним та банком договір, що підтверджується його підписом у заяві.

Однак, суд зазначає, що Умови та правила надання банківських послуг, затверджені наказом від 06 березня 2010 року № СП-2010-256, пунктом 1.1.7.31 яких установлено, що строк позовної давності за вимогами банку по поверненню кредиту, оплати відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки, пені, штрафів, витрат банку складає 50 років, не містять підпису відповідача. При цьому позивачем не надано належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови розумів відповідач, підписуючи заяву позичальника, а також те, що Умови містили збільшений строк позовної давності в момент підписання заяви позичальника, або в подальшому такі Умови, зокрема щодо збільшення строку позовної давності, не змінювались.

Крім того, у заяві позичальника від 20 серпня 2010 року домовленості сторін щодо збільшення строку позовної давності немає, тому такі Умови не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами договору від 20 серпня 2010 року.

У відповідності із наданим позивачем розрахунком заборгованості за договором б/н від 20 серпня 2010 року, останній платіж за вказаним договором ОСОБА_2 було сплачено 22 травня 2014 року, позивач, звернувшись до суду із даним позовом 14 червня 2017 року, пропустив строк звернення до суду, що є підставою для відмові в задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «Приватбанк».

Керуючись ст.ст. 4, 13, 18, 141, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570) до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, (71108, АДРЕСА_1) про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Запорізької області через Бердянський міськрайонний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 24 січня 2018 року.

Суддя О. М. Вірченко