ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
13.06.06 | Справа № 9/244-06. |
За позовом: державного підприємства “Стецьківський спиртзавод”, Сумський район.
До відповідача: відкритого акціонерного товариства “Центролит”, м. Суми.
Про стягнення: 23 298 грн. 00 коп.
Та
За зустрічним позовом: відкритого акціонерного товариства “Центролит”, м. Суми.
До відповідача: державного підприємства “Стецьківський спиртзавод”, Сумський район.
Про визнання договору недійсним
СУДДЯ М.С.ЛУЩИК
за участю представників сторін:
Від позивача – Крутільов С.О., довіреність від 07.04.06р.
Від відповідача – Долгальова Л.В., довіреність від 28.07.05р.
Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 23 298 грн. 00 коп.; із них: 21 180 грн. 00 коп. боргу за надані відповідачу маркетингові послуги відповідно до договору № 28, укладеного між сторонами 16 березня 2004 року та 2118 грн. 00 коп. штрафу відповідно до п. 10.3 договору.
Відповідач у відзиві на позовну заяву просить відмовити позивачу в задоволенні позову посилаючись на те, що позивач не виконав свої договірні зобов’язання.
Відповідач по первісному позову подав зустрічну позовну заяву № 5-1029 від 06.05.06р, в якій просить визнати недійсним договір № 28 на виконання робіт від 16.03.2004 року, укладений між відкритим акціонерним товариством “Центролит” та державним підприємством “Стецьківський спиртзавод”, посилаючись на те, що він був підписаний не уповноваженим на те представником позивача по первісному позову і не визнаний ВАТ “Центролит”.
Відповідач по зустрічному позову подав відзив на зустрічну позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні зустрічного позову посилаючись на те, що договір № 28 від 16.03.2004 року було виконано в повному обсязі, що підтверджується Актом виконаних робіт від 07.04.2004 року.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, суд вважає, що вимоги позивача по первісному не підлягають задоволенню, а зустрічний позов підлягає задоволенню повністю, виходячи з наступного:
16 березня 2004 року між державним підприємством “Стецьківський спиртзавод” та відкритим акціонерним товариством “Центролит” було укладено договір № 28, відповідно до якого ДП “Стецьківський спиртзавод” взяв на себе зобов’язання щодо надання відповідачу по зустрічному позову маркетингових послуг з питань збуту продукції та закупівлі сировини.
Відповідно до п. 8.1 зазначеного договору позивач по первісному позову зобов’язується розпочати виконання робіт протягом одного дня з моменту підписання договору. Позивач по первісному позову зобов’язується виконувати роботу протягом одного місяця з правом дострокового виконання ( п. 8.2. договору)
Відповідно до п.8.3 вищезазначеного договору від 16.03.2004 року після закінчення виконання робіт сторонами підписується акт приймання-передачі виконаних робіт.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, договір № 28 від 16 березня 2004 року між державним підприємством “Стецьківський спиртзавод” та відкритим акціонерним товариством “Центролит” було підписано не уповноваженим на те представником позивача і не визнано ВАТ “Центролит” оскільки у позивача по первісному позову відсутні як вищезгаданий договір, акт приймання виконаних робіт, так і будь – які інші документи, що стосуються цього договору та його виконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин, який вчиняє юридична особа підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом та іншими актами цивільного законодавства та скріплюється печаткою.
Відповідно до п. 5 ст. 65 Господарського кодексу України правом діяти від імені підприємства без довіреності наділяється тільки його керівник.
Згідно ст. 48 Закону України “Про господарські товариства” та п. 8.24 Статуту відкритого акціонерного товариства “Центролит”, копія якого знаходиться в матеріалах справи, тільки голова правління акціонерного товариства має право без довіреності здійснювати дії від імені товариства.
Як вбачається з договору № 28 від 16 березня 2004 року, укладеного між державним підприємством “Стецьківський спиртзавод” та відкритим акціонерним товариством “Центролит”, зі сторони ВАТ “Центролит” зазначений договір не було підписано ні головою правління ВАТ “Центролит”, ні повноважним представником ВАТ “Центролит”. Крім того, у вищезазначеному договорі відсутнє посилання на довіреність, яка б надала представнику ВАТ “Центролит” на підписання зазначеного договору. Позивач по первісному позову, з яким укладено вищезазначений договір, знав або повинен був знати про відсутність у представника другої сторони відповідних повноважень на підписання договору. При цьому припущення про те, що сторона, з якою укладено угоду, знала або повинна була знати про відсутність у представника юридичної особи повноважень на укладення угоди ґрунтується на її обов’язку перевіряти такі повноваження.
Відповідно до ч. 1 ст. 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.
У ч.2 ст.527 Цивільного кодексу України зазначено, що кожна з сторін має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред’явлення такої вимоги. Позивач по первісному мав упевнитися, що договір був підписаний головою правління ВАТ "Центролит", або витребувати довіреність у представника, якій підписав договір і вимагати щоб у договорі було вказане прізвище, посада і документ, що підтверджує повноваження представника.
Ст. 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, цивільного законодавства. Згідно умов договору №28 позивач по первісному позову повинен був надати ВАТ "Центролит" маркетингові послуги.
До цього договору застосовуються загальні положення про підряд. Згідно ч.ч.1,2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона підрядник зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Ст. 861 Цивільного кодексу України передбачає обов'язок підрядника передати замовникові разом з результатом роботи інформацію щодо експлуатації або іншого використання предмета договору підряду, якщо це передбачено договором або якщо без такої інформації використання результату роботи для цілей, визначених договором, є неможливим.
При підписанні акту приймання виконаних робіт позивач по первісному позову повинен був надати ВАТ "Центролит" звіт про надані маркетингові послуги по пошукам контрагентів по збуту продукції ВАТ "Центролит" та контрагентів по поставкам товарів для ВАТ "Центролит". Без надання такого звіту неможливо скористатися роботою, яку виконав позивач по первісному позову, якщо він її виконав. Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, такий звіт ВАТ "Центролит" наданий не був, позивачу по зустрічному позову невідомо яких контрагентів по збуту та постачанню продукції відповідач по зустрічному позову відшукав для виконання умов договору.
Згідно ст.215 Цивільного кодексу України підставою визнання правочину недійсним є недотримання стороною (сторонами) вимог, встановлених частинами 1-3,5 та 6 ст. 203 Цивільного кодексу України, в тому числі наявність у особи, яка вчиняє правочин, необхідної цивільної дієздатності.
Відповідно до п.5 ст. 203 Цивільного кодексу України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідки. Якщо правочин вчинений без наміру створення правових наслідків, то він вважається недійсним згідно ст.234 Цивільного кодексу України.
На підставі вищевикладеного, суд вважає, що договір №28 від 16.03.2004 року був вчинений представником ВАТ "Центролит" з перевищенням повноважень, не був схвалений позивачем по зустрічному позову, був укладений сторонами без наміру створення правових наслідків, а тому вимоги позивача по зустрічному позову щодо визнання договору №28 від 16.03.2004 року недійсним вважає обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню, а вимоги позивача по первісному позову щодо стягнення з відкритого акціонерного товариства “Центролит” 21 180 грн. 00 коп. боргу за надані маркетингові послуги відповідно до договору № 28, укладеного між сторонами 16 березня 2004 року та 2118 грн. 00 коп. штрафу відповідно до п. 10.3 договору необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Згідно зі ст.ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, але позивач по первісному позову, з урахуванням всіх обставин справи, не подав суду обґрунтованих доказів в підтвердження свої позовних вимог.
Згідно ст. ст. 44,49 ГПК витрати по державному миту в сумі 85 грн. 00 коп. та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, сплачені позивачем по зустрічному позову покладаються на відповідача по зустрічному позову.
Керуючись ст.49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
1.В задоволенні первісного позову – відмовити.
2.Зустрічний позов задовольнити повністю.
3.Визнати договір № 28 на виконання робіт від 16.03.2004 року, укладений між відкритим акціонерним товариством “Центролит” та державним підприємством “Стецьківський спиртзавод” недійсним.
4. Стягнути з державного підприємства “Стецьківський спиртзавод” (24303, Сумська область, Сумський район, с. Стецьківка; код ЄДРПОУ 00375237) на користь відкритого акціонерного товариства “Центролит” ( 40020, м. Суми, вул. Брянська, 1; код ЄДРПОУ 00217875) 85 грн. 00 коп. витрат по державному миту та 118 грн. 00 коп. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
5.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
СУДДЯ М. С. ЛУЩИК
Повний текст рішення підписано 16.06.2006 року