Справа 22ц-4б84/08 Головуючий суддя першої інстанції Гулевич Ю.Г.

Суддя-доповідач М'ясоєдова Т.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2008 року колегія судців судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі: головуючого, судді Ісаєва Г. А.

суддів М'ясоєдової Т.М., Даніла Н.М., при секретарі Троян К.В. з участю: позивача ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2 відповідача ОСОБА_3., його представника ОСОБА_4., третьої особи ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи : Перша Сімферопольська державна нотаріальна контора, ОСОБА_5 про визнання частково недійсним свідоцтва про право власності на спадкове майно, визнання права власності на 1А частку домоволодіння з господарськими спорудами в порядку спадкоємства за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Центрального районного суду м. Сімферополя від 15 січня 2007 року,

ВСТАНОВИЛА:

11.10.2006 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , треті особи : Перша Сімферопольська державна нотаріальна контора, ОСОБА_5 про визнання частково недійсним свідоцтва про право власності на спадкове майно, визнання права власності на 1/2 частку домоволодіння з господарськими спорудами в порядку спадкоємства. Позовні вимоги мотивовані тим, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її матері ОСОБА_6 відкрилася спадщина на будинок АДРЕСА_1 .Вона з братом ОСОБА_7 є спадкоємцями першої черги за законом. У встановлений законом строк вона в нотаріальну контору не звернулася ,оскільки постійно проживала у вказаному будинку і фактично вступила в управління і володіння спадковим майном ,здійснюючи його збереження. Після смерті матері вона з братом фактично розділила спадкове майно. При цьому ,вона отримала диван-ліжко, сервант, килим, інші речі і предмети ужитку. Братові перейшло у володіння шафа, холодильник, два ліжка, пилосос і інше майно. Також вона отримала в користування дві кімнати в будинку згідно технічного паспорту під літ. 1-2,1-5, братові перейшли в користування кімнати під шт.Г-ЗД-ЛТ-В. Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 брата ОСОБА_7 виявила в його документах свідоцтво про право власності на спадкове домоволодіння в цілому, тому і звернулася до суду з позовом.

Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя від 15 січня 2007 року позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Додатковим рішенням цього ж суду від 07.05.2007 року виправлено описку в рішенні Центрального районного суду м. Сімферополя від 15.01.2007 року, а також доповнено рішення наступним : стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 699 грн. судового сбору.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну
скаргу, в якій ставить питання про скасування рішення суду з направленням справи на
новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки рішення ухвалене без всебічної перевірки обставин справи .

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3., його представника ОСОБА_4., третьої особи ОСОБА_5, , дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі статтею 303 Цивільного процесуального кодексу України при розгляді справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в

суді першої інстанції.

Ухвалюючи рішення про залишення без задоволення позову ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивачки не обгрунтовані.

З такими висновками суду погоджується колегія суддів , оскільки вважає їх правильними і заснованими на законі.

Відповідно до частини 3 статті 10 ЦПК України та частини 1 статті 60 наведеного Кодексу кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи , ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_6. Після її смерті відкрилася спадщина, в тому числі і на будинок АДРЕСА_1

Спадкодавець ОСОБА_6 заповіту не залишила. У відповідності з частиною 1 статті 529 ЦК України (1963 року), який діяв на час відкриття спадщини спадкоємцями першої черги за законом є діти спадкодавця ОСОБА_1 ОСОБА_7 який прийняв спадщину і 28.08.2002 року отримав свідоцтво про право на спадщину за законом у вигляді трошових внесків з всіма видами відсотків та компенсаційних виплат на особистих рахунках НОМЕР_1 і НОМЕР_2 в Ощадбанку України та цілого домоволодіння АДРЕСА_1

(а.с.6).

ОСОБА_1 у встановлений законом строк із заявою про прийняття спадщини після смерті матері до нотаріальної контори не зверталася.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 помер . За його життя позивачка не зверталася до суду з позовом щодо порушення її прав на спадкове майно після смерті матері у вигляді спірного домоволодіння.

З урахуванням того, що позивачка згідно вимог частини 3 статті 10 ЦПК України не надала допустимих і достатніх доказів на підтвердження того , що вона фактично прийняла спадщину після смерті спадкодавця ОСОБА_6 , суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні її позовних вимог.

Додаткових доказів, які б спростовували правильність висновків суду першої інстанції апелянтом суду апеляційної інстанції не надано.

Викладені в апеляційній скарзі доводи по суті не спростовують правильність висновків суду першої інстанції і не можуть бути прийняті до уваги, тому що зроблені судом висновки відповідають фактичним обставинам, матеріалам справи та вимогам закону в зв'язку з чим оскаржуване рішення не може бути скасовано чи змінено по суті.

При розгляді справи суд повно, об'єктивно та всебічно з дотриманням вимог процесуального права дослідив обставини справи, дав належну оцінку наданим сторонами доказам, тому правових підстав для скасування рішення не встановлено.

З урахуванням наведеного, керуючись статтями 303, 308, 313, 315, 317 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим

УХВАЛИЛА:

скаргу ОСОБА_1 відхилюй.

Рішення Центрального районного суду м. Сімферополя від 15 січня 2007 року залишити без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.