Номер провадження № 22-ц/785/2960/13

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Фадєєнко А. Ф.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ОКРЕМА УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.2013 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого: Фадєєнко А.Ф.,

суддів: Вадовська Л.М., Ващенко Л.Г.,

при секретарі Орловій С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю “Автотранспортне підприємство – 15107” на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 05 лютого 2013 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ВАТ “АТП -15107” про поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИЛА:

14.10.2008 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Автотранспортне підприємство – 15107” про визнання наказу про звільнення з посади юрисконсульта з підстав ст. 36 ч. 1 п. 2 КЗпП України – із закінченням строку контракту та поновленням на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу (т.1, а.с. 2-2звор., 120-120звор., т.2, а.с. 30-30звор.).

21.10.2008 року судом (суддя Толкаченко О.О.) відкрито провадження у справі, та призначено попереднє судове засідання на 18.11.2008 року (т.1, а.с.1).

18.11.2008 року справу слуханням відкладено на 26.12.2008 року (т.1, а.с.10) у зв’язку з неявкою сторін.

Сторони належним чином на 18.11.2008 року не сповіщені (т.1, а.с. 8-9).

26.12.2008 року суд призначив справу у судове засідання на 21.01.2009 року (т.1, а.с. 18).

21.01.2009 року справу слуханням відкладено на 18.02.2009 року через неявку позивача (т.1, а.с.20).

18.02.2009 року справу відкладено на 06.04.2009 року за клопотанням позивача для ознайомлення з матеріалами, наданими додатково відповідачем (т.1, а.с.44-44звор.).

06.04.2009 року слухання справи відкладено на 19.05.2009 року до вирішення заяви позивача прокуратурою району (т.1. а.с. 51-51звор.).

19.05.2009 року слухання справи відкладено на 26.08.2009 року через неявку сторін (т.1, а.с. 57-57звор.), 26.08.2009 року – на 03.09.2009 року (т.1, а.с. 61-61звор.).

03.09.2009 року, тобто, майже через рік (т.1, а.с. 69-70), суд розпочав слухання справи по суті.

15.09.2009 року (т.1, а.с. 84), 13.10.2009 року (т.1, а.с. 99), без слухання справи по суті, оголошені перерви 15.10.2009 року у зв’язку з поданням заяви про відвід судді Толкаченку О.О. Суддя заявив собі самовідвід, обгрунтувавши тим, що 13.10.2009 року судом (суддя Шевчук Ю.В.) за неповагу до суду, а саме: за непокору розпорядженням головуючого Толкаченка О.О., позивач ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, тому суддя прийшов до висновку про необхідність заявити самовідвід з метою, щоб у сторін не виникало сумніву в об’єктивності та неупередженості судді (т.1, а.с.100-100звор., 104).

З 15.10.2009 року по 30.11.2009 року справа залишалася без руху (т.1, а.с.105-109).

У період з 01.12.2009 року по 14.11.2011 року, тобто, протягом двох років, у провадженні судді Боярського О.О. (т.1, а.с.110-157).

01.12.2009 року справа прийнята до провадження, та попереднє судове засідання призначене на 17.02.2010 року (т.1, а.с.110); 17.02.2010 року (т.1, а.с.127), 05.04.2010 року (т.1, а.с.128), складені довідки про відкладення слухання справи. Сторони не викликалися.

23.04.2010 року (т.1, а.с.129) суд призначив справу у судове засідання на 27.05.2010 року (т.1, а.с.130).

27.05.2010 року, 07.06.2010 року справу відкладено (т.1, а.с. 131-132).

15.09.2010 року суд постановив ухвалу про витребування доказів (т.1, а.с.139).

На аркушах справи (т.1, а.с.142-152) є 10 довідкових листів про призначення справи до розгляду на: 09.04.2010 року, 27.05.2010, 07.06.2010, 01.07.2010, 04.08.2010, 23.08.2010, 15.09.2010, 12.10.2010, 02.11.2010, 16.12.2010 та 14.02.2011 року.

Учасників процесу суд у судові засідання не викликав, і справа судом не слухалася.

14.02.2011 року позивач заявив судді відвід (т.1, а.с.152).

На а.с. 154 є заява судді про самовідвід (т.1, а.с.154).

14.02.2011 року суд постановив дві ухвали: про відмову у задоволенні заяви про відвід судді (т.1, а.с.136), та про самовідвід (т.1, а.с.137).

31.03.2011 року трудову справу прийнято до провадження суддею Донцовим Д.Ю., та призначено до розгляду на 08.06.2011 року (т.1, а.с.160).

У справі є довідки про призначення справи до розгляду на 21.06.2011 року (т.1, а.с.169-171), 04.07.2011 року (т.1, а.с.179).

04.07.2011 року суд постановив ухвалу про залишення позову без розгляду (т.1, а.с.180).

За апеляційною скаргою позивача (т.1, а.с.187-188) суд апеляційної інстанції 21.11.2011 року скасував ухвалу суду від 04.07.2011 року про залишення позову без розгляду, а справу направив до суду першої інстанції для продовження розгляду (т.1, а.с.204-206).

На аркушах справи 207 є довідки апеляційного суду Одеської області від 01.06.2011 року про відсутність з 01.06.2011 року коштів на відправлення кореспонденції.

16.01.2012 року судом першої інстанції (суддя Донцов Д.Ю.) справа слухалася по суті (т.1, а.с.213-215), оголошено перерву на 26.01.2012 року (т.1, а.с.216).

26.01.2012 року справа не розглядалася у зв’язку з хворобою судді (т.1, а.с.218).

15.02.2012 року, 29.02.2012 року (т.1, а.с.226-228, 230-231) продовжено слухання справи по суті, а 15.03.2012 року – розгляд справи відкладено у зв’язку з неявкою відповідача (т.1, а.с.242).

30.05.2012 року справа прийнята до розгляду суддею Лук’янчук О.В., та призначена до розгляду на 14.06.2012 року (т.2, а.с.2).

09.07.2012 року справу відкладено на 23.08.2012 року у зв’язку з відпусткою судді (т.2, а.с.11).

23.08.2012 року справу відкладено на 10.09.2012 року з цих же підстав (т.2, а.с.16), 10.09.2012 року – у зв’язку з розглядом кримінальної справи (т.2, а.с.19) на 24.09.2012 (т.2, а.с. 22).

05.10.2012 року справа прийнята до провадження суддею Прийомовою О.В., та призначена до розгляду на 02.11.2012 року (т.2, а.с.24).

16.10.2012 року до суду надійшли уточнені вимоги позивача (т.2, а.с.30-30звор.) з наданням розрахунку по заробітній платі (т.2, а.с.31).

Справа розглянута по суті постановленням рішення 05.02.2013 року (т.2, а.с. 52-58).

Суд визнав незаконним наказ №35-к від 02 жовтня 2008 року про звільнення позивача з посади юрисконсульта ТОВ “АПТ-15107” за ст.36 п.2 КЗпП України – із закінченням строку контакту.

Поновлено ОСОБА_2 на посаді юрисконсульта “АПТ-15107” з 02 жовтня 2008 року.

Стягнуто з ТОВ “АПТ-15107” на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 02.10.2008 року по 16.10.2012 року у розмірі 43  115,90 грн.

Стягнуто з ТОВ “АПТ-15107” на користь держави судові витрати у сумі 461 грн. 16 коп.

Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_2 на роботі на посаді юрисконсульта ТОВ “АПТ-15107” піддано негайному виконанню відповідно до п.4 ст.367 ЦПК України.

Колегія суддів погодилася із висновком суду про часткове задоволення вимог позивача, відхиливши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Автотранспортне підприємство – 15107” та залишивши рішення суду першої інстанції від 05.02.2013 року без змін.

Колегія суддів звертає увагу суду першої інстанції на те, що протягом чотирьох років: з 14.10.2008 року по 05.10.2012 року – чотири судді не вжили передбачених законом заходів для розгляду трудового спору.

У зазначеній трудовій справі тривалість судового розгляду справи першою інстанцією є несумісною з вимогою “розумного строку” у розумінні ст. 6 ч. 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, згідно якій “кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення”.

Відповідно до тлумачення Європейським Судом з прав людини положення ст. 6 ч. 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, перебіг провадження для мети ст. 6 Конвенції у цивільних справах розпочинається з моменту подання позову, і закінчується постановленням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання розумності строку розгляду справи – це: складність справи, поведінка учасників процесу (позивача та відповідача), поведінка органів державної влади (насамперед суду), важливість справи для позивача.

Відповідальність держави за тривалість провадження у справі, як правило, настає через великі інтервали перерв, невжиття судом заходів для дисципліни сторін, свідків, експертів, затягування при передачі справи з одного суду в інший.

Всі ці обставини суду слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справи становить порушення прав, гарантованих ст. 6 ч. 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а збільшення кількості звернень до Європейського Суду з прав людини не лише погіршує образ держави, а й призводить до значних витрат коштів державного бюджету.

Беручи до уваги те, що трудова справа знаходилась у провадженні суду першої інстанції з 14.10.2008 року по 05.10.2012 року, тобто, чотири роки, колегія суддів вважає необхідним про викладене довести до суддів Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області для вжиття відповідних заходів щодо розгляду справ протягом розумного строку.

Керуючись ст. 320 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Про викладене довести до відома суддів Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області для вжиття необхідних заходів щодо розгляду справ протягом розумного строку.

Ухвала колегії суддів набирає чинності з моменту проголошення.

Ухвала колегії суддів може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий

Судді