Справа № 2-а-9533/2009року
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 листопада 2009 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого судді – Жарікової О.В.,
при секретарі судового засідання Балацькій Н.С.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Білій Церкві в залі суду № 1 справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Біла Церква про зобов’язання проведення перерахунку пенсій та доплати,-
В С Т А Н О В И В:
Позивачка звернулася до суду з вказаним позовом мотивуючи тим, що відповідно до ст. 39, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» вона, як інвалід 2 групи, захворювання якої пов’язане з Чорнобильською катастрофою, має право на державну пенсію, розмір якої не може бути нижчим ніж 8 мінімальних пенсій за віком, а також має право на додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, та має право на доплату за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю в розмірі однієї мінімальної заробітної плати. Однак, відповідачем державна пенсія, пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, та доплата за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю виплачуються їй в значно нижчому розмірі. А тому позивачка, посилаючись на ст. 39, 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», просить суд зобов”язати відповідача провести перерахунок її пенсії, згідно ст. 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, яка повинна становити 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю, яка повинна становити 75 % від мінімальної пенсії за віком, з встановленої Законом України „Про державний бюджет України на 2006 рік” мінімальної пенсії за віком, яка становить 366 гривень, з 01.11.2006 року, зобов”язати відповідача провести перерахунок доплати, згідно ст. 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, яка повинна бути встановлена в розмірі однієї заробітної плати, з встановленої Законом України „Про державний бюджет України на 2006 рік” мінімальної заробітної плати, яка становить 375 гривень, з 01.07.2006 року.
В судовому засіданні позивачка уточнила позовні вимоги, і посилаючись на статтю 50 та ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Рішення Конституційного Суду України № 6-рп від 09.07.2007 року, № 10-рп від 22.05.2008 року просить суд визнати дії УПФУ у м.Білій Церкві щодо відмови провести перерахунок та виплату пенсії неправомірними, зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м.Біла Церква провести перерахунок, визначити розмір та виплатити заборгованість, яка утворилась внаслідок неправильного обчислення, а, також, щомісячно виплачувати йому починаючи з 1 січня 2008 року державну пенсію згідно з ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка повинна становити 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка повинна становити 75 відсотків від мінімальної пенсії за віком, з встановленої Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» мінімальної пенсії за віком, яка становить 470 грн. – з 1.01.2008 року, 481 грн. – з 1.04.2008 року, 482 грн. – з 1.07.2008 року, 498 грн. – з 1.10.2008 року; зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м.Біла Церква проводити перерахунок пенсій з урахуванням положень ч.3 ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Перерахунок проводити з мінімальної пенсії за віком, встановленої в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого Законом України про Державний бюджет України на відповідний період. Крім того, просить не розглядати вимоги щодо перерахунку пенсійного забезпечення згідно ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як непрацюючій пенсіонерці, яка проживає в зоні підвищеного радіоекологічного контролю в розмірі однієї мінімальної пенсії за віком, а тому суд вважає за необхідне не розглядати позовні вимоги щодо перерахунку пенсійного забезпечення позивача згідно ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надав до суду клопотання про розгляд справи без участі представника та заперечення на позов, в якому позов не визнав. Обгрунтовуючи свої заперечення проти позовних вимог відповідач посилається на те, що закони України «Про Державний бюджет України» на відповідні роки не містять жодних вказівок щодо застосування розмірів пенсій, на які посилається позивачка. Розрахунок пенсій позивачці проводились та виплачуються відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2002 року, виходячи з розміру 19,91 грн. Визнання Рішеннями Конституційного Суду України неконституційними положень норм Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», які зупиняли дію норм Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині виплат державної пенсії та пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірах відповідно до розміру мінімальної пенсії за віком не дає підстав для його виконання, остільки до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» не внесено змін і не збільшено фінансування на вищевказані виплати. Тому УПФУ в м.Біла Церква правомірно нараховує та виплачує вищевказані пенсії і діє в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та Законами України. Просять розглядати позовні вимоги в межах річного строку, тобто застосувати наслідки пропуску строків звернення до адміністративного суду, які встановлені ст. 99 КАС України в один рік.
Заслухавши пояснення позивачки, оглянувши та дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку щодо необхідності задоволення позову частково по таким підставам.
Як встановлено в судовому засіданні, позивачка ОСОБА_1 зареєстрована і проживає в м.Біла Церква, є інвалідом 2 групи, захворювання якої пов’язане з Чорнобильською катастрофою. Позивач перебуває на обліку в УПФУ в м.Біла Церка і станом на 01.10.2009 року отримує пенсійне забезпечення від відповідача.
Відповідно до ст.49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорій 1,2,3,4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії;б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» для інвалідів 2 групи, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, державна пенсія не може бути нижчою ніж 8 мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» для інвалідів 2 групи, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю призначається у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст.28 Закону України від 9 липня 2003 р. № 1058-ІV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі — Закон № 1058-ІV) встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до ч.3 ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсій, визначений відповідно до ст.54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю особам, віднесеним до категорії 1,2,3,4. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Відповідно до ст.58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність визначено з 01.01.2008 року – 470 грн., з 01.04.2008 року – 481 грн., з 01.07.2008 року – 482 грн., з 01.10.2008 року – 489 грн.
Відповідно до ст.54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» визначено у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року.
Таким чином, прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність визначено з 01.01.2009 року – 498 грн.
Відповідно до Закону України від 05.10.2006 року «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» вказаний Закон було доповнено ст.71, згідно з якою дія положень цього Закону не може призупинятись іншими законами, крім Законів про внесення змін до цього Закону.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп визнано неконституційними п.28 розділу ІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими були внесені зміни в Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». У цьому ж Рішенні конституційного Суду України зазначається, що Конституція України не надає закону про Держбюджет вищої юридичної сили стосовно інших законів та при прийнятті закону України «Про Державний бюджет України» мають бути дотримані принципи соціальної, правової держави, верховенства права, забезпечена соціальна стабільність, а також збережені пільги, компенсації і гарантії, заробітна плата та пенсії для забезпечення права кожного на достатній життєвий рівень. Оскільки предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, Кодексі, то цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов’язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими Законами України.
Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на территорії України, остаточним і не може бути оскаржене.
Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України“, визнаних неконституційними.
Крім того, встановлений ст.95 Конституції України, ст.38 Бюджетного Кодексу України перелік правовідносин, які регулюються Законом про Державний бюджет України, є вичерпним, а отже цей закон не може скасовувати або змінювати обсяг прав та обов’язків, пільг, гарантій, передбачених іншими законами, в тому числі і Законом “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується цією Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.(Стаття 113 в редакції Закону N 2222-IV від 08.12.2004)
Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Згідно з ч.1 ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи єобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Оскільки закони України мають вищу юридичну силу над урядовими нормативними актами, а Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має особливу процедуру внесення до нього змін та доповнень суд вважпє, що при вирішенні доного спору підлягають застосуванню саме положення ст.ст.50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Так, в разі колізії між нормативно-правовими актами КМ України та Законами України застосуванню підлягають саме положення Законів України, які є актами вищої юридичної сили.
Суд при вирішенні справи вважає за необхідне взяти до уваги пункт 9 оглядового листа ВАСУ від 14.08.2008 року №1406/100/13-08 зідно з яким виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсій учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС застосуванню підлягають частина перша статті 50 та частина четверта статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( 796-12 ), а не постанова Кабінету Міністрів України "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів,фінансування яких здійснюється за рахунок коштівдержавного бюджету" ( 1-2002-п ), яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
Також суд при прийнятті рішення керується судовою практикою Верховного Суду України (Вісник Верховного Суду України №1(101) січень 2009р. згідно з якою з огляду на загальні засади пріоритету законів над підзаконними нормативними актами при визначенні розміру державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, що передбачені Законом України від 28 лютого 1991 р. № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», необхідно було керуватися статтями 50, 54 цього Закону, а не постановою Кабінету Міністрів України від 3 січня 2002 р. № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», що була чинною на час призначення позивачеві цих пенсій.
Відповідач наполягає на застосуванні ст. 99 КАС України, згідно якої передбачено річний строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи. Відповідач вказує на те, що позивачка звернулася до суду з вказаним адміністративним позовом 23.09.2009 року, чим порушила річний строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Відповідач вказує на те, що ст. 100 КАС України передбачає, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови в задоволенні адміністративного позову, якщо на цьому наполягає одна із сторін, і тому відповідач, як одна із сторін, наполягає на відмові в задоволенні позовних вимог стосовно проведення перерахунку пенсії та доплати до пенсії, на підставі пропущення строку звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Позов підлягає до задоволення частково з 23.09.2008 року, а не з 01.01.2008 року в межах строків позовної давності, так як позивачкою вказаний адміністративний позов був поданий 23 вересня 2009 року, і так як вимоги про перерахунок та виплату доплати за межами річного строку звернення до суду не підлягають до задоволення відповідно до ст. 100 КАС України.
Отже, з урахуванням всього наведеного суд приходить до обгрунтованого висновку, що позивачка, як інвалід 2 групи, захворювання якої пов’язане з Чорнобильською катастрофою має законне право на державну пенсію в розмірі не нижче 8 мінімальних пенсій за віком, а також на додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 23.09.2008 року.
Суд також вважає, що для обрахунку пенсій слід застосовувати мінімальну пенсію за віком, яка визначена абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове Державне пенсійне страхування» в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Даний пржитковий мінімум визначається Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.
Також суд вважає, що відповідно до частини третьої статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( 796-12 ), яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.
На підставі ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про Державне мито» позивачка звільнена від сплати держмита (судового збору) на користь держави.
Керуючись ст.ст.19,95,113,152 Конституції України, ст.ст.50,54,67,70,71 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове Державне пенсійне страхування», ст.62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Рішенням КСУ від 22.05.2008 року № 10-рп, ст.ст.6,9,17,158-163,167,185,186 КАС України, суд –
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити частково.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в м. Біла Церква Київської області щодо відмови провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 - неправомірними.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Біла Церква Київської області починаючи з 23 вересня 2008 року провести перерахунок та виплату державної пенсії ОСОБА_1, згідно ч.4 статті 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та провести перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, згідно ст. 50 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в розмірі 75 % від мінімальної пенсії за віком з встановленої Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» та Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» мінімальної пенсії за віком.
Від сплати держмита сторони звільнити.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Білоцерківський міськрайонний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до суду протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Суддя Жарікова О.В.