Справа 2а-900-09
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.11.2009 рік м.Оріхів
Оріхівський районний суд Запорізької області у складі судді Огієнко Н.В., при секретарі Якуніної О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Запорізькій області, інспектора ДПС ВДАІ з обслуговування адміністративної території Вільнянського району старшого сержанту міліції ОСОБА_2 про визнання недійсною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач 05.10.2009 року звернувся до суду з позовом в якому вказує, що «03» жовтня 2009 р. службовою особою відповідача – інспектором ДПС ВДАІ з обслуговування адміністративної території Вільнянського району та АТІ УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області старшим сержантом міліції ОСОБА_2 ем, щодо нього , винесено постанову в справі про адміністративне провадження АР 051338 від 03.10.2009 року, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 255,00 грн.
Зазначену постанову винесено щодо нього співробітником ДАІ ніби-то за перевищення швидкості руху.
Постанова не відповідає обставинам справи, вимогам закону та підлягає скасуванню з таких підстав.
У протоколі про адміністративне правопорушення та постанові відсутні докази належності виміряної швидкості саме його автомобілю. Фактично йому співробітником ДАІ, що склав протокол, було продемонстровано тільки час, який ніби-то пройшов з моменту вимірювання швидкості, на приладі. Встановити та довести, що вимірювалася швидкість саме його автомобіля, неможливо, а за таких умов різниця у кілька секунд може означати, що насправді виміряно швидкість автомобіля, який рухався у кількох десятках метрах від його автомобіля.
При цьому у момент, близький до вимірювання швидкості та зупинки, поряд із більшою швидкістю рухався інший автомобіль.
Крім того п. 1.4. Розпорядження МВС України № 466 від 21.05.2009 року передбачено необхідність виключити випадки документування порушень встановленого швидкісного режиму руху транспортних засобів у зонах дії дорожніх знаків, що обмежують максимальну швидкість, на в'їздах у населені пункти на відстані меншій ніж 1000 метрів від його початку, а в даному випадку мене було зупинено на відстані менш ніж 50 метрів від дорожнього знаку «с. Михайлівка».
У відповідності до ст.ст.10-15 Закону України „Про метрологію та метрологічну діяльність”, на вимірювання у сфері, у якій їх результат можуть бути використані у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні та про повірку даного примірника засобу вимірювальної техніки. Таких документів йому співробітником ДАІ надано не було.
Співробітник ДАІ під час вимірювання тримав вимірювальний пристрій у руці, що робить можливим рух назустріч автомобілю, швидкість якого вимірюється, внаслідок чого відносна швидкість, зафіксована приладом, збільшується.
Окрім наведеного, слід зазначити, що розгляд справи на місці, без підготовки та надання позивачу часу для звернення за правовою допомогою, подання документів, які характеризують особу, інших доказів по справі, - не тільки порушує його права, передбачені ст.268 КпАП України, але й призводить до того, що при винесенні постанови не враховано особу, матеріальний стан та інші обставини, які слід враховувати при призначенні адміністративного стягнення відповідно до ст.3 КпАП України. За таких умов його права при такому розгляді справи грубо порушено.
З огляду на викладене вважає, що дії працівника відповідача були незаконними.
До того ж, слід вказати, що відповідно до ст.71 ч.2 КАС України, обов’язок доказування правомірності своїх дій в даному випадку покладено на відповідача.
За таких умов у його діях немає складу правопорушення, у якому позивача визнано винним зазначеною постановою.
Очевидно, що співробітником ДАІ складено документи саме із цим «спрощеним» підходом, із значними процесуальними порушеннями, таким чином, що протокол протирічить постанові про адміністративне правопорушення.
Прохає суд скасувати постанову про адміністративне правопорушення АР №051338 від 03.10.2009 року відносно нього, а провадження по справі закрити через відсутність складу адміністративного правопорушення.
У судове засідання позивач надав заяву про розгляд справи у письмовому провадженні.
Відповідачі до судового засідання не з'явилися, про день слухання справи повідомлені належним у судовому порядку.
Суд, вивчивши матеріали справи , вважає що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних обставин.
Відповідно до постанови у справі про адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.122 КпАП України від 03.10.2009 року службовою особою інспектором ДПС ОСОБА_2 щодо позивача винесено постанову, в якій вказано, що ОСОБА_1О.в с.Михайлівка перевищив встановлену швидкість, рухався зі швидкістю 83 км/год.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь –які фактичні дані , на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильно вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення , поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, , висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису чи засобів , що мають функції , фото і кінозйомки , відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил , норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху , а також іншими документами.
В постанові вказано, яким саме приладом зафіксовано перевищення швидкості позивачем , але не відомо чи є цей прилад автоматичним засобом фото- чи відеофіксації, чи знаходився він у співробітника ДАІ, який керується ним безпосередньо або через комп’ютер (визначаючи ті параметри, які фіксуються приладом, зокрема, швидкість, дату та час, абощо, об’єкт зйомки, її режими, кут огляду приладу, тощо. Між тим, ст.14-1 КпАП України передбачає, що для її застосування необхідно, щоб фіксація велася саме засобами фото-, кіно- або відео зйомки, які працюють у автоматичному режимі . За таких умов, така фіксація не відповідає вимогам закону, до того ж, не сприяє виконанню основних завдань міліції і, зокрема, ДАІ по профілактиці та припиненню правопорушень.
В порушення вимог ст. 251 КУпАП інспектором ДПС ДАІ не перевірені та не спростовані його пояснення, які він надав по суті інкримінованого мені проступку.
Судом встановлено, що Відповідачем не було встановлено та опитано свідків правопорушення
У відповідності до ст.ст.10-15 Закону України „Про метрологію та метрологічну діяльність”, на вимірювання у сфері, у якій їх результат можуть бути використані у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки та фіксації має бути укомплектований документами про допуск даного типу засобів вимірювальної техніки та фіксації для використання в Україні та про повірку даного примірника засобу вимірювальної техніки. Таких документів відповідачем співробітником ДАІ надано не було.
Також при складанні протоколу, позивач прохав , як вбачається з матеріалів справи , інспектора не виносити в цей день постанову по справі про адміністративне правопорушення, так як бажав, щоб при цьому був присутній його адвокат як це передбачено ст.268 КУпАП так як він був не згоден з даним протокол і бажав юридичної допомоги.
Інспектор ігноруючи прохання позивача, хоча при цьому, як вбачається з протоколу, йому були роз’ясненні права згідно ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, складає на місці постанову по справі про адміністративне правопорушення. . За таких умов права позивача при такому розгляді справи грубо порушено.
Також у постанові відповідач не зазначив час вчинення адміністративного правопорушення, що порушенням вимог ст.256 КУпАП. Також у фабулі правопорушення фактично не вказано порушника, що не відповідає ст.283 КУпАП. До протоколу не долучено жодних підтверджень вчинення ним адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст.71 ч.2 КАС України, обов’язок доказування правомірності своїх дій в даному випадку покладено на відповідача. Так як відповідач не з'явився, , то суд оцінив докази, які були надані лише позивачем по справі.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 6-14, 71, 159-163, 167, 186 КАСУкраїни, ст.287, 288 КпАП України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Запорізькій області, інспектора ДПС ВДАІ з обслуговування адміністративної території Вільнянського району старшого сержанту міліції ОСОБА_2 про визнання недійсною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити .
Постанову серії АР №051338 від 03.10.2009 року у справі за адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 передбачене ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. скасувати , а справу про адміністративне правопорушення щодо нього закрити, за відсутністю у його діях складу такого правопорушення .
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня її проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Суддя Оріхівського районного суду
Запорізької області: ОСОБА_3