Справа № 2-а-9569 2009 року
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2009 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого судді Жарікової О.В., при секретарі Балацькій Н.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 1 в м. Біла Церква справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного Фонду України в м. Біла Церква про зобов”язання виплати недоплаченої щомісячної соціальної допомоги „Дітям війни”,-
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулась до суду з названим позовом, мотивуючи тим, що відповідач, Управління пенсійного Фонду України в м. Біла Церква безпідставно відмовляє їй у проведенні перерахунку доплати до пенсії як дитині війни, а тому просить визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови в проведенні перерахунку недоплаченої допомоги як дитині війни, зобов”язати відповідача виплатити недоплачену щомісячну державну допомогу за 2008 рік та зобов”язати відповідача нараховувати щомісячну державну допомогу, відповідно до Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.
В судовому засіданні позивачка позов уточнила та підтримала, просить задовольнити його в повному обсязі, суду показала, що відповідач порушує вимоги закону, а саме, вимоги ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", відповідно до якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, яка виплачується замість пенсії, повинна бути підвищена на 30% мінімальної пенсії за віком, яка щорічно встановлюється законом України "Про державний бюджет України". Позивачці виплачується пенсія за віком та вона являється дитиною війни.
Відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року її пенсійне забезпечення як дитини війни повинне бути збільшене відповідачем на 30% мінімальної пенсії за віком, розмір якої встановлюється законами "Про державний бюджет України" кожний рік. Вона зверталась до відповідача з вимогою щодо перерахунку пенсійного забезпечення згідно Закону, однак, відповідач безпідставно не нараховує їй державну допомогу до пенсійного забезпечення, посилаючись на те, що їй не повинно нараховуватись соціальна допомога, як дитині війни, хоча рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 року від 22.05.2008 року, права, які надані їй Конституцією та Законами на отримання належної доплати до пенсійного забезпечення підтверджені, а тому просить визнати неправомірною бездіяльність управління пенсійного Фонду України в м. Біла Церква щодо ненарахування щомісячної державної соціальної допомоги, згідно ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", зобов"язати відповідача нарахувати та виплатити недоплачені суми до пенсії з 1 січня 2008 року, та нараховувати в подальшому вказану додаткову пенсію, зазначає, що перерахунок доплати до пенсійного забезпечення їй проводився в меншому розмірі, а тому порушено її Конституційні права як громадянки України на отримання встановленого законом належного пенсійного забезпечення та зобов"язати відповідача нараховувати щомісячну соціальну допомогу відповідно до вимог Закону.
Відповідач, попереджений належним чином про час і місце розгляду справи, до суду свого представника не направили, причини неявки суду не повідомили, надали суду письмові заперечення стосовно позову, просять справу розглянути в їх відсутність, а тому суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних доказів, у відсутність представника відповідача.
Як вбачається з письмових заперечень відповідача, які приєднані до матеріалів справи, відповідач позов не визнає, просять залишити його без задоволення, зазначили, що позивачка не має право на перерахунок та отримання названої щомісячної державної допомоги у більшому розмірі, визнають, що позивачка являється дитиною війни, отримує підвищення до пенсії як дитина війни згідно Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та…"у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Зазначають, що згідно п.3 ст.28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим законом, а тому застосовувати зазначену норму при розрахунку пенсії позивачки підстав немає. Законом України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" врегульоване питання доплати до пенсії згідно Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту. Просять розглядати позовні вимоги в межах річного строку, тобто застосувати наслідки пропуску строків звернення до адміністративного суду, які встановлені ст. 99 КАС України в один рік.
Суд, заслухавши позивачку, оглянувши та дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази в їх сукупності, прийшов до висновку що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення частково по таким підставам.
Як встановлено в судовому засіданні, не заперечується сторонами, позивачка ОСОБА_1 являється дитиною війни, отримує пенсійне забезпечення по віку, згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення" від відповідача, що підтверджується пенсійним посвідченням позивачки та не заперечується відповідачем.
Відповідач, Управління пенсійного фонду України в м. Біла Церква всупереч вимог закону, протиправно не нараховували позивачці підвищення до пенсії згідно вимог ст.6 Закону України " Про соціальний захист дітей війни" за період з 01.01.2008 року по час розгляду справи судом в розмірі мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, і який визначається Законами України "Про державний бюджет України" на відповідний рік, чим порушено право позивачки на належне пенсійне забезпечення, а тому позов підлягає до задоволення в частині зобов"язання відповідача проведення перерахунку та виплати доплати до пенсійного забезпечення.
Позов підлягає до задоволення на підставі ст.6 Закону України " Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року, відповідно до якої встановлена державна соціальна підтримка дітей війни у вигляді щомісячного підвищення до пенсії або щомісячного грошового утримання у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст.7 названого Закону Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.
Згідно ст.28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" мінімальна пенсія за віком визначається в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Згідно ст.58 Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та…" встановлено прожитковий мінімум на особу, яка втратила працездатність в розмірі з 01.01.2008 року -470 грн.,з 01.04.2008 року-481 грн., з 1.07.2008 року - 482 грн., з 1.10.2008 року - 498 грн., відповідачем проведено нарахування доплати до пенсійного забезпечення позивачці в розмірі 10% від прожиткового мінімуму згідно змін, які внесені названим законом "Про державний бюджет України на 2008 рік…", і яким було допущено звуження обсягу та змісту прав позивачки в 2008 році, що підтверджується рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 року від 22.05. 2008 року, а тому суд вважає, що при визначенні розміру підвищення до пенсійного забезпечення позивачці відповідач повинен виходити з розміру прожиткового мінімуму для, особи, яка втратила працездатність, позовні вимоги щодо перерахунку доплати до пенсійного забезпечення позивачці як дитині війни підлягають до задоволення за період з 16.09.2008 року по 31 грудня 2008 року, в межах заявлених позовних вимог. Відповідач наполягає на застосуванні ст. 99 КАС України, згідно якої передбачено річний строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи. Відповідач вказує на те, що позивачка звернулася до суду з вказаним адміністративним позовом 23.10.2009 року, чим порушила річний строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Відповідач вказує на те, що ст. 100 КАС України передбачає, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови в задоволенні адміністративного позову, якщо на цьому наполягає одна із сторін, і тому відповідач, як одна із сторін, наполягає на відмові в задоволенні позовних вимог стосовно стягнення державної щомісячної допомоги як дитині війни на підставі пропущення строку звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Позов підлягає до задоволення з 16.09.2008 року по 31.12.2008 року в межах строків позовної давності, так як позивачкою вказаний адміністративний позов був поданий 16 вересня 2009 року, і так як вимоги про перерахунок та виплату доплати за межами річного строку звернення до суду не підлягають до задоволення відповідно до ст. 100 КАС України. Крім того, позивачкою був поданий вказаний адміністративний позов 16.09.2009 року, що вбачається із дати підписання позовної заяви, однак, 09.10.2009 року судом була постановлена ухвала про залишення її без руху, так як дана позовна заява не відповідала вимогам КАС України, в якій були вказані недоліки позовної заяви і встановлено строк для усунення недоліків. 23.10.2009 року позивачкою були усунені недоліки позовної заяви, в зв”язку з чим судом було відкрито провадження в справі. Відповідно до ст. 108 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду, тобто 16.09.2009 року.
Водночас суд вважає, що вимоги позивачки щодо зобов"язання відповідача в подальшому проводити нарахування доплати до пенсійного забезпечення позивачки згідно вимог ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" заявлені передчасно та необґрунтовано, суперечать вимогам норм Законів, Конституції, згідно яких відповідачі вже зобов"язані при здійсненні своїх владних управлінських функцій в сфері нарахування та виплати пенсійного забезпечення керуватись вимогами закону, а тому позов слід задовольнити частково.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що перерахунок державної соціальної допомоги позивачці не може бути здійснений в зв"язку зі змінами, які внесені до тексту ст.6 Закону "Про соціальний захист дітей війни" Законом України "Про державний бюджет України на 2008 рік…", так як рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України ( конституційності) окремих положень Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 роз'яснено, що Конституція України не надає закону про Державний бюджет вищої юридичної сили стосовно інших законів. Конституційний суд дійшов висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а тому вказане не може обмежувати реалізацію права позивача на соціальний захист як дитини війни, обмежувати конституційне право громадян на достатній життєвий рівень, звуження змісту і обсягу цього права шляхом внесення змін до чинних законів не припускається згідно ст.22 Конституції України.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов"язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України, а тому бездіяльність відповідача в частині не нарахування позивачці щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни згідно вимог Закону слід визнати неправомірною, позов слід задовольнити в межах позовних вимог, за 2008 рік з врахуванням посилань позивачки на порушення щодо неї вимог Закону відповідачем в 2008 році.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст.19,22,113 Конституції України, ст.6,7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст.28 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", Законом України "Про державний бюджет України на 2008 рік…", ст. ст. 6,9,17,89,158-163,185,186 КАС України, суд.-
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати неправомірною бездіяльність управління пенсійного Фонду України в м. Біла Церква щодо ненарахування ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної допомоги згідно ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Зобов"язати Управління Пенсійного фонду України в м. Біла Церква провести перерахунок та виплату щомісячного підвищення до пенсійного забезпечення ОСОБА_1, згідно вимог ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, який встановлений виходячи з розміру прожиткового мінімуму на особу, яка втратила працездатність ст.58 Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" за період з 16.09.2008 року, щомісячно, до 31.12.2008 року.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Білоцерківський міськрайонний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до суду протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Суддя Жарікова О.В.