КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" січня 2018 р. Справа№ 01/500

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Тарасенко К.В.

Тищенко О.В.

секретар судового засідання Каніковський А.О.

представники учасників справи не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу арбітражного керуючого Голінного А.М.

на ухвалу господарського суду Черкаської області від 07.11.2017

за заявою ліквідатора банкрута-арбітражного керуючого Голінного А.М.

про припинення провадження

у справі №01/500 (суддя Гура І.І.)

за заявою ОСОБА_3

до кредитної спілки "Імперія"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

10.08.2017 ліквідатор банкрута - арбітражний керуючий Голінний А.М. подав до господарського суду Черкаської області клопотання про припинення провадження у справі.

Клопотання мотивоване наступним:

- відповідно до абз. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон) боржник - юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності;

- ч. 3 ст. 209 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єктом банкрутства може бути лише суб'єкт підприємницької діяльності;

- ст. 42 ГК України передбачено, що підприємництво - це господарська діяльність з метою одержання прибутку.

- ст. 52 ГК України визначено, що некомерційне господарювання - це господарська діяльність без мети одержання прибутку;

- ч. 2 ст. 130 ГК України встановлено, що кредитною спілкою є неприбуткова організація. Кредитна спілка є юридичною особою;

- отже, виходячи із вищевикладеного, вбачається, що кредитна спілка є некомерційним (непідприємницьким) суб'єктом господарювання;

- з цього слідує, що кредитна спілка не може бути суб'єктом банкрутства - банкрутом в розумінні ГК України та боржником в розумінні Закону в новій редакції;

- таким чином провадження у справі здійснюється безпідставно, а отже, дана справа не може розглядатися господарськими судами України;

- арбітражний керуючий звертає увагу на п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 №01-06/606/2013 "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 07.11.2017 у справі № 01/500 відмовлено у задоволенні клопотання ліквідатора банкрута - арбітражного керуючого Голінного А.М. про припинення провадження у справі.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, арбітражний керуючий Голінний А.М. звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу господарського суду Черкаської області від 07.11.2017 у справі №01/500, якою відмовлено у задоволенні клопотання ліквідатора банкрута - арбітражного керуючого Голінного А.М. про припинення провадження у справі, та припинити провадження у справі №01/500 про банкрутство кредитної спілки "Імперія".

Підставою для скасування ухвали суду скаржник зазначив порушення судом норм процесуального та матеріального права, зокрема ст.ст. 20, 33, 34, 38, 43, 80 ГПК України (в редакції, яка діяла на час винесення ухвали суду), ст.ст. 42, 52, 130, 209 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції чинній станом на 04.11.2012), ст.ст. 1, 83 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції чинній станом на 18.01.2013). Також скаржник зазначає, що судом залишені поза увагою роз'яснення, наведені в п.38 постанови пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про банкрутство" від 16.12.2009 №15, п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 28.03.2013 №01-06/606/2013.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.12.2017 (у складі: головуючого судді: Іоннікова І.А., суддів Куксов В.В., Тищенко О.В.) прийнято апеляційну скаргу арбітражного керуючого Голінного А.М. до провадження; розгляд апеляційної скарги призначено на 21.12.2017.

З 15 грудня 2017 року набрав чинності Господарський процесуальний кодекс України в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року №2147-VIII (далі - ГПК України).

Відповідно до пп. 9 п. 1 розділу XI "Перехідні положення" ГПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно зі статтею 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

За вказаних обставин, колегія суддів вважає за необхідне здійснювати розгляд справи за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у главі 1 "Апеляційне провадження" розділу IV ГПК України.

Розпорядженням Київського апеляційного господарського суду у справі №01/500 призначено повторний автоматизований розподіл, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №01/500 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя: Іоннікова І.А., судді: Тищенко О.В., Тарасенко К.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2017 (у складі: головуючого судді: Іоннікова І.А., суддів Тищенко О.В., Тарасенко К.В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою арбітражного керуючого Голінного А.М. на ухвалу господарського суду Черкаської області від 07.11.2017 у справі №01/500. Призначено справу до розгляду на 18.01.2018.

У відзиві на апеляційну скаргу, ініціюючий кредитор ОСОБА_3 просить ухвалу суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на те, що мотиви та підстави, зазначені в ній щодо скасування ухвали суду є безпідставними та необґрунтованими, а ухвала суду винесена у відповідності до вимог чинного законодавства. Позивач вказує, що відповідно до частини шостої ст.9 Закону України "Про кредитні спілки", кредитна спілка ліквідуються в порядку, передбаченому законом про банкрутство; припинення діяльності кредитної спілки в процесі відновлення її платоспроможності або банкрутства визначається законом.

В судове засідання апеляційної інстанції 18.01.2018 представники учасників справи не з'явились.

Оскільки явка представників учасників справи у судове засідання не була визнана судом обов'язковою, а також зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення учасників справи про місце, дату та час судового розгляду, апеляційний суд визнав можливим розглядати апеляційну скаргу за відсутності представників учасників справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Згідно частини шостої ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Враховуючи викладене, Закон за своєю суттю є законодавчим актом, який містить спеціальні норми, що мають пріоритет перед нормами загальними щодо регулювання порядку провадження у справах про банкрутство, таким чином, господарський суд, розглядаючи справу про банкрутство, повинен керуватися Законом і застосовувати лише ті статті або відповідні частини статей Господарського процесуального кодексу України, які мають універсальний характер для будь-якої форми судового процесу.

Положення пункту 3 ст. 9 Закону України "Про кредитні спілки" визначає альтернативні (тобто не пов'язані між собою та незалежні) підстави ліквідації кредитної спілки. Однією з таких підстав норма ч. 3 пункту 3 ст. 9 Закону України "Про кредитні спілки" визначає - за рішенням суду в разі неплатоспроможності кредитної спілки за позовом членів або кредиторів кредитної спілки. При цьому, слід наголосити на тому, що згідно вказаних норм ліквідація кредитної спілки за рішенням її вищого органу управління є окремою підставою її ліквідації від підстави - за рішенням суду в разі неплатоспроможності кредитної спілки.

Виходячи зі змісту п. 6 ст. 9 вказаного закону, якщо вартість майна кредитної спідки є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, вона ліквідується в порядку, передбаченому законом про банкрутство.

Отже, з викладеного аналізу положень Закону України "Про кредитні спілки" слід зробити висновок про можливість та правомірність застосування до кредитної спілки загальних норм Закону про банкрутство щодо підстав порушення та здійснення провадження у справі про банкрутство за заявою кредиторів з урахуванням особливостей, визначених нормами спеціального Закону України "Про кредитні спілки".

Вищевказані положення спеціального закону, який визначає організаційно-правові та економічні засади створення та діяльності кредитних спілок, їх об'єднань та обов'язків членів кредитних спілок та їх об'єднань базуються на основних принципах, які викладені в положеннях Цивільного Кодексу України (далі за текстом - ЦК України).

Так, зокрема, положеннями ст. 83 цього кодексу встановлюються організаційно-правові форми юридичних осіб, однією з яких є "…в інших формах, встановлених законом". Стаття ж 110 ЦК України (п. 3) встановлює, що "якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.".

Отже, посилання арбітражного керуючого Голінного А.М. на неприбутковість кредитної спілки, у зв'язку з чим спілка не є суб'єктом підприємницької діяльності та не може бути суб'єктом банкрутства, являється неправомірним.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 19.10.2010 у справі №1554/2-01-26 (2/100/10).

Підстави для закриття провадження у справі в Господарському процесуальному кодексі викладені в ч.1 ст.231, пунктом 1 частини 1 згаданої статті передбачена така підстава як "спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства".

Виходячи зі змісту ст.83 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", підставами закриття провадження у справі про банкрутство є:

1) боржник - юридична особа не внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців;

2) юридичну особу, яка є боржником, припинено в установленому законодавством порядку, про що є відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців;

3) у провадженні господарського суду є справа про банкрутство того ж боржника;

4) затверджений звіт керуючого санацією боржника в порядку, передбаченому цим Законом;

5) затверджена мирова угода в порядку, передбаченому цим Законом;

6) затверджений звіт ліквідатора в порядку, передбаченому цим Законом;

7) боржник виконав усі зобов'язання перед кредиторами;

8) до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження (проваджень) у справі про його банкрутство не висунуто вимог;

9) згідно із законом справа не підлягає розгляду в господарських судах України;

11) господарським судом не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника;

12) в інших випадках, передбачених законом.

Провадження у справі про банкрутство може бути припинено у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 5, 9 і 10 частини першої цієї статті, на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство (до та після визнання боржника банкрутом); у випадках, передбачених пунктами 3, 4, 7, 8 і 11 частини першої цієї статті - лише до визнання боржника банкрутом, а у випадку, передбаченому пунктом 6 частини першої цієї статті, - лише після визнання боржника банкрутом.

Згідно з п.8 ч.1 ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності, та інші справ у визначених законом випадках, зокрема справи про банкрутство.

Згідно ч. 5 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" положення цього Закону не застосовуються до юридичних осіб - казенних підприємств.

З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає підстав для припинення провадження у справі та зазначає про необґрунтованість доводів, викладених у клопотанні ліквідатора банкрута-арбітражного керуючого Голінного А.М.

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Вищевикладені обставини справи спростовують доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, та на які він посилається як на підставу скасування ухвали суду, а тому відхиляються судом.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування чи зміни оскаржуваної ухвали суду не вбачається.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу арбітражного керуючого Голінного А.М. залишити без задоволення, ухвалу господарського суду Черкаської області від 07.11.2017 у справі №01/500 - без змін.

Матеріали справи №01/500 повернути до господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. 288, 289 ГПК України.

Головуючий суддя І.А. Іоннікова

Судді К.В. Тарасенко

О.В. Тищенко

(повний текст постанови складено 23.01.2018)