Справа № 22 -А-0678/2006 Головуючий в 1 інстанції Корнієць М.І.
Категорія 42 Доповідач в суді П інстанції Голуб С.А.
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 червня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого Сліпченка О.І.,
суддів: Голуб С.А., Коцюрби О.П.,
при секретарі Некорі А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 2 березня 2006 року за позовом ОСОБА_1 до Київського обласного військового комісаріату
про нарахування пенсії,
ВСТАНОВИЛА:
В січні 2006 року позивач пред"явив в суді даний позов. В позові посилався на те, що він був звільненій із Збройних Сил Радянської армії 23 серпня 1990 року за ст.59 пункт В (за скороченням штатів).
25 червня 2002 року позивачу виповнилось 45 років, він має загальний трудовий стаж з урахуванням військової служби - 31 рік. З урахуванням наведеного, позивач має право на пенсію за вислугу років відповідно до пункту Б статті 12 Закону України „Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб".
На звернення позивача; про нарахування пенсії, відповідач відповів відмовою.
Позивач просив зобов'язати відповідача нарахувати йому пенсію за вислугу років з 16 травня 2004 року в розмірі 56 відсотків відповідних сум грошового забезпечення.
Постановою Бориспільського міськрайонного суду від 2 березня 2006 року в задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в позові суд послався на те, що позивач не обґрунтував свої позовні вимоги, не навів доказів на підтримку останніх, не навів аргументів відносно того, що він має право на нарахування пенсії у вказаному розмірі та відносно того, з якого розміру грошового забезпечення слід вираховувати заявлений відсоток.
Не погоджуючись з постановою суду відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи.
Просить постанову суду скасувати з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та його представника, дослідивши письмові матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статтею 163 КАС України встановлено, що постанова суду складається із вступної, описової, мотивувальної та резолютивної частини. Зокрема в мотивувальній частині мають бути зазначені встановлені судом обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів, мотиви, з яких суд виходив при прийнятті постанови, і положення закону, яким він керувався.
В порушення наведених вимог статті, суд першої інстанції в своєму рішенні взагалі не зазначив які обставини справи ним встановлені, мотивів, з яких він виходив відмовляючи в позові.
Колегією суддів встановлено, що відповідно до наказу Міністра оборони СРСР № 0616 від 27 травня 1990 року ОСОБА_1 був звільнений з військової служби за п. „в" ст. 59 (в зв"язку зі скороченням штату). (а.с.9)
Відповідно до військового квитка серії ГЛ НОМЕР_1 ОСОБА_1 проходив військову службу в рядах Збройних Сил СРСР з 1 вересня 1974 року по 23 серпня 1990 року. (а.с.8)
На день звільнення ОСОБА_1 мав вислугу років 15 років 11 місяців в календарному обчисленні.
25 червня 2002 року ОСОБА_1 досяг 45-річного віку. На цей час його загальний трудовий стаж з урахуванням військової служби становив 31 рік. (а.с. 6,7)
В травні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до Київського обласного військового комісаріату із заявою про нарахування йому пенсії.
16 травня 2005 року відповідач своїм листом відмовив позивачу в призначенні пенсії.(а.с.4)
Судова колегія вважає відмову відповідача в призначенні пенсії неправомірною з наступних підстав.
Відповідно до ст. 12 Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (№ 2262-ХІІ) (в редакції Закону № 51 -1У 04.07.2002 р.) право на пенсію за вислугу років мають особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, звільнені зі служби незалежно від підстав та часу звільнення і досягли 45-річного віку... і мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба...
Згідно з п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 15.04.2005 року відповідно до статей 1,2,12 Закону № 2262-ХІІ (2262-12) право на довічну пенсію за вислугу років набувають військовослужбовці та інші особи, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, за наявності на день звільнення зі служби встановленої вислуги: 20 років і більше - на підставі п. „а" ст. 12 Закону № 2262-ХП. Виняток із цього правила встановлено п. „б" ст. 12 Закону № 2262-ХІІ (2262-12) ( в редакції Закону від 4 липня 2002 р. № 51-ІУ (51-15), який набув чинності 6 серпня 2002 р.) для військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, раніше звільнені них зі служби. На підставі цього Закону починаючи з б серпня 2002 р. незалежно від підстав та часу звільнення їм може бути призначена пенсія за умови, що цим особам виповнилося 45 років і що вони мають загальний трудовий стаж: 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 календарних років і шести місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ чи в державній пожежній охороні.
Враховуючи наведені вище обставини позивач набув право на пенсію за вислугу років на підставі п. „б" ст. 12 Закону № 2262-ХІІ (2262-12), оскільки він відповідає всім вимогам наведеної статті.
Відповідно до ст. 50 Закону № 2262-ХІІ (2262-12) ( в редакції Закону від 4 липня 2002 р. № 51-ІУ (51-15), який набув чинності 6 серпня 2002 р.) пенсія відповідно до цього Закону призначається особам офіцерського складу з дня звільнення зі служби, але не раніше того дня, до якого їм надавалося грошове забезпечення. Пенсія з минулий час при несвоєчасному звернення призначається з дня виникнення права на пенсію, але не більш як за 12 місяців перед зверненням за пенсією.
Оскільки у позивача право на пенсію виникло з 6 серпня 2002 року , тобто з дня набрання чинності Законом № 51-ІУ, а звернувся за її призначенням він лише в травні 2005 року, то йому пенсія має бути призначена з врахуванням вимог ст. 50 Закону № 2262- XII (2262-12) ( в редакції Закону від 4 липня 2002 р. № 51-ІУ (51-15), який набув чинності 6 серпня 2002 р.) з травня 2004 року.
Позовні вимоги щодо визначення розміру пенсії не підлягають
задоволенню з наступних підстав. Визначення розміру пенсії належить до компетенції органів пенсійного забезпечення Міністерства оборони України. Враховуючи, що позивачу пенсія ще не нарахована, а даною постановою визнається лише право позивача на її нарахування, то у позивача ще відсутній спір з відповідачем щодо її розміру.
На підставі ст. 12, 50 Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (№ 2262-ХІІ) (в редакції Закону № 51-ІУ 04.07.2002 р.) , керуючись ст.ст. 195, 202 КАС України, колегія суддів,
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Бориспільського міськрайонного суду від 2 березня 2006 року скасувати і винести нову постанову.
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Зобов"язати Київський обласний військовий комісаріат нарахувати ОСОБА_1 пенсію за вислугу років, починаючи з 16 травня 2004 року з врахуванням вимог п. „б" ст. 50 Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" ( № 2262-ХІІ) (в редакції Закону № 51 -1У 04.07.2002 р.).
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення.
Постанова може бути оскаржена протягом одного місяця в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного Суду України.