Постанова

Іменем України

18 січня 2018 року

м. Київ

справа № 756/8631/15-ц

провадження № 61-1487 св 17

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4

відповідач - ОСОБА_5,

представник відповідача - ОСОБА_6,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_5, подану його представником - ОСОБА_6, на ухвалу апеляційного суду м. Києва від 29 червня 2016 року у складі судді: Крижанівської Г. В.,

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У липні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення боргу за договором позики.

Позовна заява мотивована тим, що 13 листопада 2014 року відповідач позичив у нього 228 178 дол. США, з кінцевим терміном повернення до 13 травня 2015 року. Вказаний договір позики було укладено шляхом власноручного написання відповідачем розписки про отримання вказаної грошової суми. Відповідач не виконав взятого на себе зобов'язання щодо повернення отриманої суми позики.

Позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за договором позики у розмірі 491 1691 грн 17 коп. та 3 % річних за час прострочення повернення позики за період з 13 травня 2015 року по 22 червня 2015 року включно у розмірі 16 551 грн 73 коп.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 17 липня 2015 року відкрито провадження у даній справі.

Не погодившись із вказаною ухвалою суду, у квітні 2016 року ОСОБА_5 звернувся до суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 29 червня 2016 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 17 липня 2015 року у даній справі.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що заявник звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою з пропуском процесуального строку, не виконав вимог ухвали апеляційного суду м. Києва від 20 квітня 2016 року, недоліки апеляційної скарги не усунув, зокрема, не надав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Оболонського районного суду м. Києва від 17 липня 2015 року.

У липні 2016 року ОСОБА_5, в особі представника ОСОБА_6, подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просив скасувати ухвалу апеляційного суду.

Касаційна скарга мотивована тим, що на виконання вимог ухвали суду від 20 квітня 2016 року ОСОБА_5 було подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Оболонського районного суду м. Києва від 17 липня 2015 року, в якій було зазначено, що причиною пропуску строку на апеляційне оскарження є факт тривалого перебування ОСОБА_5 за межами України.

У жовтні 2016 року ОСОБА_4 подав заперечення на касаційну скаргу, в якому просив відхилити касаційну скаргу ОСОБА_5 та залишити ухвалу апеляційного суду м. Києва від 29 червня 2016 року без змін, оскільки вказана ухвала постановлена судом апеляційної інстанції з додержанням норм процесуального права.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 6 вересня 2016 року відкрито касаційне провадження у справі.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 грудня 2016 року справу призначено до судового розгляду.

У червні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ України від ОСОБА_5 надійшла заява про відмову від поданої касаційної скарги на ухвалу апеляційного суду м. Києва від 29 червня 2016 року, яка надіслана поштою, що підтверджується поштовим конвертом.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

28 грудня 2017 року справа передана до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини четвертої статті 398 ЦПК України особа, яка подала касаційну скаргу, має право відмовитися від неї, а інша сторона має право визнати касаційну скаргу обґрунтованою в повному обсязі чи в певній частині до закінчення касаційного провадження. У разі відмови від касаційної скарги суд, за відсутності заперечень інших осіб, які приєдналися до касаційної скарги, постановляє ухвалу про закриття касаційного провадження.

Враховуючи те, що заяву про відмову від касаційної скарги подано заявником до закінчення касаційного провадження, вона підлягає задоволенню, а касаційне провадження - закриттю.

При цьому заявнику роз'яснюється, що відповідно до частини п'ятої статті 398 ЦПК України, у разі закриття касаційного провадження у зв'язку з відмовою від касаційної скарги на судові рішення повторне оскарження цих рішень особою, що відмовилася від скарги, не допускається.

Керуючись статтею 398 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В :

Заяву ОСОБА_5 задовольнити.

Прийняти відмову від касаційної скарги та закрити касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення боргу за договором позики за касаційною скаргою ОСОБА_5, поданою його представником - ОСОБА_6, на ухвалу апеляційного суду м. Києва від 29 червня 2016 року.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: О. В. Білоконь Є. В. Синельников С. Ф. Хопта Ю. В. Черняк