Справа  № 2а-372/2009

  П О С Т А Н О В А  

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И  

 19 листопада 2009 року                                                                                                    м. Южне

Южний міський суд Одеської області у складі:

головуючого судді – Котова В.Г.

при секретарі – Слісаренко Г.В.

розглянувши справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління пенсійного фонду  м.Южне Одеській області про визнання дій протиправними та стягнення щомісячної державної соціальної допомоги  як дитині війни,

  В С Т А Н О В И В:  

Позивач звернувся до суду з позовом до  Управління пенсійного фонду України в м. Южне Одеській області  про визнання дій відповідача  протиправними  та про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги як „дитині війни” до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2006 р. по 31.05.2009 р. в сумі 4389,20 грн., компенсацію у зв’язку з порушенням строків виплати в розмірі 946,20 грн., посилаючись на те, що він є „дитиною війни” і має право на пільги, передбачені цим Законом, а саме згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» він має право на отримання щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30%  мінімальної пенсії за віком з 2006 року.

Позивач в судове засідання не з’явився, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача судове засідання не з’явився, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги не визнає та просить у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Южне Одеській області про визнання дій протиправними та стягнення щомісячної державної соціальної допомоги  як дитині війни необхідно частково задовольнити, з наступних підстав.  

Позивач  ОСОБА_1 народився  10.07.1934 року і є дитиною війни,  що підтверджується посвідченням № 591183.

Статтею 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ч. 1 п. п. 1, 6 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються права і свободи громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту.

З огляду на правову позицію Європейського суду з прав людини та положення частини 1 статті 58 Конституції про незворотність дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність, слід мати на увазі, що реалізація особою права, яке пов’язано з отриманням бюджетних коштів та базується на спеціальних чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань. А тому посилання органів державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх обов’язків, не можуть бути прийнято до уваги.

Згідно до ст. 110 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік” від 20.12.2005 року встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, запроваджуються у 2006 році поетапно за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Згідно до ст. 111 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” передбачено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” виплачується особам, які є інвалідами, у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року № 6-рп2007 встановлено, що положення ст. ст. 71 та 111 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” не відповідають Конституції України.

Відповідно до п. 41 розділу II Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік” та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року внесено зміни до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” і дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року № 10-рп2008 встановлено, що положення пунктів 36-100 розділу II „Внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року, в тому числі п. 41 визнано такими, що не відповідають Конституції України.

Суд вважає безпідставним адміністративний позов позивача в частині стягнення не сплаченої соціальної допомоги за 2006 рік і вважає, що Рішення Конституційного суду України від 09.07.2007 року № 6-рп2007 застосовується тільки до положень Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” і не може бути застосованим до положень Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік.  

Суд не приймає до уваги твердження представника відповідача щодо не вмотивованості вимог позивача про стягнення невиплаченої державної соціальної допомоги у відповідності до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” від 18.05.2004 року за 2007 рік та 2008 рік включно, оскільки положення „Про Державний бюджет України на 2007 рік”, якими обмежено дію ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року № 6-рп2007 визнано неконституційними.

Також, Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року № 10-рп2008 встановлено, що положення пунктів 36-100 розділу II „Про Державний бюджет України на 2008 рік», внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року, в тому числі п. 41 визнано такими, що не відповідають Конституції України.  

Постанова Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року, на яку посилається відповідач, як на підставу своїх заперечень щодо виплати позивачу державної соціальної допомоги у 2008 році в обмеженому розмірі, також не може бути взята до уваги, оскільки Постанову засновано на п. 41 „Про Державний бюджет України на 2008 рік”, внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року, який вже на час прийняття Постанови № 530, було визнано неконституційним рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року № 10-рп2008.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акту, який би визнав цей розмір або встановлював інший розмір немає.  

Суд не погоджується з запереченнями представника відповідача про те, що позивачем пропущено строк позовної давності звернення до суду, який становить один рік з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав.

Суд виходить з того, що відповідно до ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути поданий в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими Законами, а для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод і інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а також для захисту прав свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду.

По даній справі суд застосовує положення ст. 46 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” суми пенсії не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв’язку з порушенням строків її виплати здійснюється згідно із Законом.

Кабінет Міністрів України не визначив порядку виплати 30 % надбавки до пенсії дітям війни, тобто ці пільги фактично запровадженні не були, а тому вимоги позивача щодо стягнення у 2006 році не можуть підлягати задоволенню. Крім того, оскільки з ухваленням Конституційним Судом України рішень про визнання неконституційними положень Законів України «Про Державний бюджет України» та «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» ці норми втратять чинність і не підлягають застосуванню, то суд не має права зобов'язувати відповідача - УПФ здійснити нарахування соціальних виплат позивачеві за весь 2007 рік та за весь 2008 рік.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Пунктом 17 ст. 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» зупинено на 2006 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Законом України від 19.01.2006 року внесені зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», відповідно до яких виключено п. 17 ст. 77, а ст. 110 викладена в іншій редакції, зокрема установлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим ст. 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються з 01.01.2006 року, а ст. 6 - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Оскільки Кабінет Міністрів України в 2006 році не визначив порядку виплати надбавки до пенсії дітям війни, то суд дійшов до висновку про те, що вимоги позивача, що стосуються 2006 року, задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, право позивача на підвищену пенсію є обґрунтованим лише з -09.07.2007 року, тобто з часу визнання неконституційним положення відповідної статті Закону про «Державний бюджет України на 2007 рік».

Подібні відносини склалися і в 2008 році, оскільки зміни до ст. 6 Закону, що внесені п. 4І розділу 2 Закону України від 28.12.2007 року «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України 22.05.2008 року.

Посилання відповідача на відсутність коштів для забезпечення виплат доплати до пенсії не може братися до уваги, оскільки відсутність коштів не є підставою невиконання зобов'язань, покладених на управління законодавством.

Згідно до ч. 2 ст. 17 Закону України „Про державні соціальні стандарти і державні соціальні гарантії” від 05.10.2000 року № 2017-Ш мінімальний розмір пенсії за віком не може бути нижче прожиткового мінімуму, встановленого законом, а ч. 2 зазначеного Закону передбачено, що розмір мінімальної пенсії за віком визначається виключно законами України.

У відповідності із ст. 1 Закону України „Про обов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року № 1058-1У розмір мінімальної пенсії за віком, як державної соціальної гарантії, визначається цим Законом і відповідними Законами України „Про державний бюджет” на відповідні роки.

Тому, суд при задоволенні позовної заяви про стягнення на користь позивача з відповідача невиплаченої державної соціальної допомоги у відповідності до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” від 18.05.2004 року враховує період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, а також з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року.  

При розрахунку розміру несплаченої надбавки позивачу за 2007 рік суд враховує положення ст. 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»,  якою встановлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абз.1, ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з 1 квітня та 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абз.5, ч.1 цієї статті, збільшений на 1%: 9.07.2007 – 30.09.2007 р. – 406 грн.+1% (4,06) грн. = 410,06 грн.; 1.10.2007 – 31.12.2007 р. – 411 грн.+1%( 4,11) =415,11 грн.  

Суд виходить з розрахунку, надбавка складає: за 22 дні липня 2007 року – 87,30 грн.; з 1.08.2007 року до 30.09.2007 року із розрахунку - 410,06 грн. х 30% = 123,02 грн. на місяць х 2 місяців = 246,04 грн.; з 01.10.2007 року до 31.12.2007 року із розрахунку - 415,11 грн. х 30% = 124,53 грн. на місяць х 3 місяці = 373,60 грн., що взагалі за 2007 рік становить 706,94 грн.

За 2008 рік доплати позивачу складають з урахуванням, що відповідачем  сплачувались надбавки дітям війни - 47,00 грн. з 1 січня; 48,10 грн. з 1 квітня; 48,20 грн. з 1 липня; 49,80 грн. з 1 жовтня:  за 9 днів травня – 41,89 грн., однак позивач отримав 48,10 грн., тому за даний період нарахувань не передбачається; за червень із розрахунку мінімальної пенсії за віком - 481,00 грн. х 30% = 144,30 грн.; з 1 липня до 30 вересня із розрахунку мінімальної пенсії за віком – 482,00 грн. х 30% = 144,60 грн. на місяць х 3 місяці = 433,80 грн.; з 1 жовтня до 31 грудня із розрахунку мінімальної пенсії за віком - 498,00 грн. х 30% = 149,40 грн. на місяць х 3 місяці = 448,20 грн. і всього за 2008 рік надбавка складає 1026,30 грн., з урахуванням частково виплачених коштів у розмірі 342,10 грн. стягненню підлягає 684,20 грн.

За 2009 рік доплати позивачу складають з урахуванням, що відповідачем сплачувалась надбавки дітям війни – 49,80 із розрахунку мінімальної пенсії за віком – 498,00 грн. х 30% = 149,40 грн. на місяць х 5 місяців = 747,00 грн. З 1 січня по 31 травня 2009 року надбавка складає 747,00 грн., з урахуванням частково виплачених коштів у розмірі 249,00 грн. стягненню підлягає 498,00 грн.

Взагалі за 2007- 2009 роки стягненню підлягає сума – 1889,14 грн.  

У відповідності до вимог ст. 256 ч.1 п.1 КАС України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання постанови суду в частині стягнення невиплаченої частини державної соціальної допомоги у межах суми стягнення за один місяць 104,95 грн.

Відповідно до ст.2 Закону України „Про індексацію грошових доходів населення”, соціальні виплати, які мають разовий і цільовий характер, індексації не підлягають.

Таким чином, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають задоволенню частково.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6-14, 17, 19, 122, 159-163, 167, 254, 256 КАС України, суд  

П О С Т А Н О В И В:  

 Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління пенсійного фонду України в м.Южне Одеській області про визнання дій протиправними та стягнення щомісячної державної соціальної допомоги  як дитині війни - задовольнити частково.

Визнати дії управління пенсійного фонду України в м.Южне Одеській області щодо відмови у здійсненні нарахування та виплати ОСОБА_1 підвищення пенсії у розмірі 30% надбавки до мінімальної пенсії за віком з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, та з 22 травня 2008 року по 31 травня 2009 року – протиправними.

Зобов’язати управління пенсійного фонду України в м.Южне Одеській області провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1 доплати до пенсії відповідно до вимог ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року у розмірі 706,94 грн. та з 22 травня 2008 року по 31 травня 2009 року у розмірі 1182,20 грн., а всього - 1889,14  грн.

В іншій частині адміністративного позову відмовити.

Допустити негайне виконання постанови суду в частині стягнення невиплаченої частини державної соціальної допомоги у межах суми стягнення за один місяць 104,95 грн.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.  

 Суддя Южного міського суду

Одеської області                                              ОСОБА_2