ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 січня 2018 року № 826/7029/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Федорчука А.Б., суддів: Келеберди В.І., Качур І.А., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1

до Державної фіскальної служби України

про скасування податкових повідомлень-рішень

На підставі ч. 4 ст. 122 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Позивач, в особі ОСОБА_1 (надалі - Позивач), звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (надалі - Відповідач), в якому просить суд: скасувати податкові повідомлення-рішення від 18 травня 2017 р. форми «Р» № 000111304, № 000121304, № 000131304.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням вимог законодавства, а тому підлягають скасуванню.

Відповідачем надано суду письмові заперечення на позовну заяву, які за змістом є ідентичними Акту перевірки.

В судовому засіданні 04.10.2017 р., Судом прийнято рішення про розгляд справи в письмову провадженні на підставі частини четвертої статті 122 КАС України (в редакції станом на жовтень 2017 р.).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив.

В С Т А Н О В И В:

Співробітниками Державної фіскальної служби України на підставі п.п. 20.1.4 п. 20. 1 ст. 20 п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), наказу Державної фіскальної служби України від 15.02.2017 №85 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Литвинової І.В. від 16.01.2017 у справі № 757/2204/17-к в межах кримінального провадження від 09.12.2016 №42016000000003822 заступником начальника відділу організації контрольно-перевірочної роботи управління планування та контрольно-перевірочної роботи Департаменту податків і зборів з фізичних осіб Державної фіскальної служби України радником податкової та митної справи II рангу Опанасенко Світланою Павлівною проведено документальну позапланову невиїзну перевірку дотримання вимог податкового законодавства з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1) за період з 01.01.1998 р. по 31.12.2016 р.

За результатами перевірки складено Акт перевірки від 07.03.2017 р. № 12/99-99-13-04-01/ НОМЕР_1 (надалі - Акт перевірки від 07.03.2017 р.).

В Акті перевірки від 07.03.2017 р. Контролюючим органом встановлено наступні порушення: п. 44.1 ст. 44, п. 164.1 ст. 164, ст. 167, п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 Кодексу у зв'язку з чим занижено податок на доходи фізичних осіб на суму 30991520,81 грн., у т.ч. у 2014 р. у сумі 4391316,24 грн., 2015 - 26600204,57 гривень; п.п. 1.2, 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу на суму військового збору 1995563,44 гривні.; п. 179.1 ст. 179 Кодексу - неподання податкової декларації за 2015 рік.

Не погоджуючись з висновками викладеними в Акті перевірки від 07.03.2017 р. Позивачем подано до Контролюючого органу заперечення на Акт перевірки.

Співробітниками Державної фіскальної служби України на підставі п.п. 20.1.4 п. 20. 1 ст. 20, п. 44.7 ст. 44, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78, ст. 79, п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), наказу Державної фіскальної служби України від 23.03.2017 № 198 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та у зв'язку з надходженням до ДФС заперечення від 17.03.2017 № б/н (вх. ДФС № 1664/Інше від 20.03.2017) на акт документальної позапланової невиїзної перевірки від 07.03.2017 № 12/99-99-13-04-01/НОМЕР_1 заступником начальника відділу організації контрольно-перевірочної роботи управління планування та контрольно-перевірочної роботи Департаменту податків і зборів з фізичних осіб Державної фіскальної служби України радником податкової та митної справи II рангу Опанасенко Світланою Павлівною проведено документальну позапланову невиїзну перевірку дотримання вимог податкового законодавства з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1) за період з 01.01.1998 р. по 31.12.2016 р.

За результатами перевірки складено Акт перевірки від 18.04.2017 р. № 20/99-99-13-04-01/НОМЕР_1 (надалі - Акт перевірки від 18.04.2017 р.).

В Акті перевірки від 18.04.2017 р. Контролюючим органом встановлено наступні порушення: п.п. 164.2.20 ст. 164, п.п. 168.2.1 п 168.2 ст. 168 Кодексу у зв'язку з чим занижено податок на доходи фізичних осіб на суму 28297136,58 грн., у т.ч. у 2014 р. у сумі 1696932,01 грн., 2015 - 26600204,57 гривень; п.п. 1.2, 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу на суму військового збору 1 995 563,44 гривні; п. 179.1 ст. 179 Кодексу - неподання податкової декларації за 2015 рік.

На підставі висновків Акту перевірки від 18.04.2017 р. Контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення 18 травня 2017 р.: форми «Р» №000111304, яким Позивачу нараховано податкове зобов'язання в сумі 35371420,72 грн. (тридцять п'ять мільйонів триста сімдесят одна тисяча чотириста двадцять гривень 72 копійки), в тому числі за податковим зобов'язанням у розмірі 28297136,58 грн. та штрафні санкції у розмірі 70745284,14 грн.; форми «Р» №000121304, яким Позивачу нараховане податкове зобов'язання з військового збору в розмірі 2494454,30 грн., в тому числі за податковим зобов'язанням у розмірі 1995563,44 грн. та за штрафні санкції у розмірі 498890,86 грн.; № 000131304, яким Позивачу нараховані штрафні санкції у розмірі 170,00 грн. за платежем «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування».

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, Суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва від 16.01.2017 р. по справі №757/2204/17-к призначено позапланову документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1) за період з 01.01.1998 р. по 31.12.2016 р.

Положеннями ч. 1 ст. 1 КПК України визначено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

Відповідно до положень п. 10 ч. 1 ст. 3 КПК України кримінальне провадження це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого Законом України про кримінальну відповідальність.

Пунктом 18 частини 1 статті 3 КПК України законодавством визначено, що слідчий суддя це суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належать здійснення у порядку, передбаченому КПК України, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 93 КПК України, сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 132 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування. Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням. Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов'язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні. Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

До клопотання слідчого, прокурора про застосування, зміну або скасування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що положення КПК України не містять безпосередньої норми, яка б передбачала можливість звернення органу досудового розслідування з таким клопотанням та компетенцію слідчого судді щодо вирішення питання про надання дозволу на проведення податкової перевірки, а в ст. 132 КПК України не передбачено такого заходу кримінального провадження.

Пунктом 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з п. 102.1 ст. 102 ПК України, Контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

З аналізу вищезазначених норм права вбачається, що Контролюючий орган має право проведення позапланової податкової перевірки не пізніше закінчення 1095 дня.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, що на підставі Ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16.01.2017 р. у справі №757/2204/17-к, Контролюючим органом призначено проведення документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1) за період з 01.01.1998 р. по 31.12.2016 р.

Суд звертає увагу, що в Ухвалі слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16.01.2017 р. призначено проведення документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1998-2016 р.

Відповідно до пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки винесену ними відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 93 КПК України, сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Згідно наведених правових норм, матеріали документальної позапланової перевірки, проведеної на підставі ухвали слідчого судді, Контролюючим органом може бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення лише після винесення судом обвинувального вироку, що набрав законної сили, або винесення рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, оскільки перевірка проведена в рамках кримінальної справи, а Акт перевірки слугує, як доказ в кримінальній справі.

Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що спірні податкові повідомлення-рішення від 18 травня 2017 р. форми «Р» № 000111304, № 000121304, № 000131304 винесено з порушенням вимог законодавства, а отже підлягають скасуванню, а позовні вимоги Позивача задоволенню.

Частиною другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З урахуванням викладеного, Суд приходить до висновків про задоволення позовних вимог.

Керуючись положеннями статей 2, 7, 9, 11, 44, 72-78, 79, 122, 194, 241-246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1) задовольнити повністю.

2. Скасувати податкові повідомлення-рішення ДФС України від 18 травня 2017 р.: № 000111304, № 000121304, № 000131304.

3. Стягнути з Державної фіскальної служби України (адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8) на користь ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1) судові збору в витрати в сумі 8184,96 грн. (вісім тисяч сто вісімдесят чотири гривні 96 копійок).

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України. апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Головуючий суддя А.Б. Федорчук

Судді І.А. Качур

В.І. Келеберда