ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2018 рокуЛьвів№ 876/12320/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Сеника Р.П.,

суддів Кухтея Р.В., Попка Я.С.

з участю секретаря судового засідання Мацьків М.С.

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Львові апеляційну скаргу Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області на постанову Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 22 листопада 2017 року під головуванням судді Лошак О.О., постанова в повному обсязі складена в м. Рогатині у справі № 349/1165/17 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання дій неправомірними,-

В С Т А Н О В И В :

02 серпня 2017 року позивач звернувся до Рогатинського районного суду із адміністративним позовом до Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, в якому просить визнати незаконною відмову відповідача щодо зарахування до спеціального стажу періоду перебування на строковій військовій службі з 17 травня 1979 року по 15 червня 1981 року та періоду роботи з 01 січня 1999 року по 10 листопада 2003 року по даних персоніфікованого обліку застрахованих осіб та записів трудової книжки.

Позовні вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року позивачу виповнилося 55 років. Згідно записів у трудовій книжці №0007601 та його індивідуальних відомостей про застраховану особу його загальний стаж роботи становить 33 роки 4 місяці. 15 липня 1978 року його було прийнято в члени колгоспу ім. М. Черемшини та прийнято на роботу помічника комбайнера. 04 травня 1979 року він був звільнений з роботи у зв'язку із призовом до Радянської Армії. З 17 червня 1981 року був прийнятий на роботу в колгосп ім. Марка Черемшини трактористом, з 31 грудня 2003 року звільнений з роботи за власним бажанням. 10 березня 2016 року він звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. в ст.13 закону України «Про пенсійне забезпечення». Листом від 09 червня 2016 року відповідач у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах йому відмовлено. Відмову відповідача він оскаржив до суду.

Постановою Рогатинського районного суду від 22 листопада 2016 року його адміністративний позов до Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії було задоволено частково. Визнано незаконною відмову Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо зарахування до стажу роботи його роботу в колгоспі ім. М. Черемшини за період з 15 липня 1978 року по 31 грудня 1978 року, за період з 01 січня 1979 року по 04 травня 1979 року - за фактичною тривалістю - 28 днів, за період з 17 червня 1981 року по 31 грудня 1994 року. Зобов`язано Галицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати позивачу стаж роботи в колгоспі ім. М. Черемшини, який було в подальшому реорганізовано колгосп «Пуківський», спілку селян «Пуків» період роботи з 15 липня 1978 року по 31 грудня 1978 року, період з 01 січня 1979 року по 04 травня 1979 року - за фактичною тривалістю - 28 днів та період роботи з 17 червня 1981 року по 31 грудня 1994 року, як тракториста-машиніста безпосередньо зайнятого у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства. За наявності необхідного стажу призначити пенсію на пільгових умовах відповідно до п. в ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення".

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Постанова суду набула законної сили і 16 червня 2017 року він пред'явив виконавчий лист до виконання з проханням призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. в ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Листом №65/В 15 від 29 червня 2017 року йому відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах. Просив адміністративний позов задовольнити. Визнати незаконною відмову відповідача щодо зарахування часу проходження строкової військової служби з 17 травня 1979 року по 15 червня 1981 року, період роботи з 01 січня 1999 року по 10 листопада 2003 року до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Постановою Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 22 листопада 2017 року позовні вимоги задоволено частково.

Постанову суду першої інстанції оскаржив відповідач, подавши на неї апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі апелянт покликається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Апелянт свою апеляційну скаргу мотивує тим, що судом першої інстанції не було взято до уваги того, що позивач вже раніше звертався до суду з позовом до відповідача, та просив визнати протиправними дії управління щодо неврахування до стажу роботи трактористом з 15.07.1978 року по 04.05.1070 року та 17.06.1981 року по 01.03.2002 року та призначити пенсію згідно п. в ст.. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Дане рішення Рогатинського районного суду Івано-Франківської області виконано управлінням повністю, однак позивач повторно звернувся в суд до відповідача та просить зарахувати час проходження строкової військової служби з 17 травня 1979 року по 15 червня 1981 року, період роботи з 01 січня 1999 року по 10 листопада 2003 року до стажу роботи.

Просить скасувати постанову Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 22 листопада 2017 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 проти апеляційної скарги заперечив.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 року в с. Пуків Рогатинського району Івано-Франківської області. Зареєстрований та проживає в с. Пуків Рогатинського району Івано-Франківської області, що підтверджується копією паспорта серія НОМЕР_1, виданого 01 грудня 2006 року Рогатинським РВ УМВС в Івано-Франківській області.

Згідно записів у трудовій книжці колгоспника серія НОМЕР_2, виданій на ім'я ОСОБА_2 15 липня 1978 року він був прийнятий в члени колгоспу імені Марка Черемшими та на роботу помічником комбайнера. 04 травня 1979 року звільнений з роботи у зв'язку з призовом на строкову військову службу. 17 травня 1979 року зарахований на військову службу. 15 червня 1981 року звільнений з військової служби. 17 червня 1981 року прийнятий на роботу тракториста в колгосп ім. М. Черемшини. 02.02.1991 року у зв'язку з реорганізацією колгоспу ім. М. Черемшини був переведений в колгосп «Пуківський». 14.11.1992 року у зв'язку з реорганізацією колгосп «Пуківський» було перейменовано у спілку селян «Пуків», 17 лютого 1997 року у зв'язку з реорганізацією спілки прийнятий на роботу у новостворену селянську спілку власників «Пуків» на посаду тракториста. 26 лютого 2000 року у зв'язку з реорганізацією селянської спілки власників «Пуків» реорганізовано у СГВК «Пуків». 01 березня 2002 року позивач звільнений з роботи за власним бажанням. 05 березня 2002 року прийнятий на роботу в ТзОВ «Пуків» трактористом. 10 листопада 2003 року звільнений з роботи за власним бажанням. У трудовій книжці наявні записи щодо відпрацьованих вихододнів із встановленого мінімуму із розшифруванням по роках. Записи внесені за кожен рік роботи в колгоспі з 1978 року по 1994 включно.

Постановою Рогатинського районного суду від 22 листопада 2016 року його адміністративний позов до Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії було задоволено частково. Визнано незаконною відмову Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо зарахування до стажу роботи його роботу в колгоспі ім. М. Черемшини за період з 15 липня 1978 року по 31 грудня 1978 року, за період з 01 січня 1979 року по 04 травня 1979 року - за фактичною тривалістю - 28 днів, за період з 17 червня 1981 року по 31 грудня 1994 року. Зобов`язано Галицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати позивачу стаж роботи в колгоспі ім. М. Черемшини, який було в подальшому реорганізовано колгосп «Пуківський», спілку селян «Пуків» період роботи з 15 липня 1978 року по 31 грудня 1978 року, період з 01 січня 1979 року по 04 травня 1979 року - за фактичною тривалістю - 28 днів та період роботи з 17 червня 1981 року по 31 грудня 1994 року, як тракториста-машиніста безпосередньо зайнятого у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства. За наявності необхідного стажу призначити пенсію на пільгових умовах відповідно до п. в ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення". У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Згідно листа №65/1315 від 29.06.2017 року Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області, після виконання постанови суду від 22 листопада 2016 року стаж роботи позивача, який дає право на призначення пільгової пенсії відповідно до п. в ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» становить 13 років 11 місяців 25 днів при визначених законом 20 років, тому призначити пенсію на пільгових умовах немає підстав.

Згідно довідки №257, виданої 02 березня 2016 року виконавчим комітетом Пуківської сільської ради СВК «Пуків» та ТзОВ «Пуків» бухгалтерські документи на збереження не передавали. Книги з нарахування заробітної плати та стажу роботи по селянській спілці «Пуків», СГВК «Пуків», ТзОВ «Пуків» за період з лютого 1991 року по листопад 2003 року на зберігання до архівного відділу райдержадміністрації теж не передавалися, що підтверджується довідкою №38/01-12 від 02 березня 2016 року, виданою архівним відділом Рогатинської районної державної адміністрації.

Задовольняючи частково позовні вимоги у справі, суд першої інстанції виходив з того, що у трудовій книжці позивача належним чином зроблені всі записи про прийняття на роботу та звільнення, що підтверджується копіє трудової книжки. Згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_2 за 1999-2003 роки страхувальником сплачено страхові внески за ці періоди роботи. Крім того занесені відомості по спеціальному стажу за період з 1999 по 2003 роки. Зокрема зазначена норма тривалості вихододнів 190 за кожен із вищезазначених періодів, відпрацьовано позивачем в 1999 році 365, в 2000 році 366, в 2001 році 334, в 2002 році 306 та 59, в 2003 році 319 , а тому ці періоди слід зарахувати до трудового стажу позивача згідно записів в трудовій книжці та з врахуванням індивідуальних відомостей про застраховану особу позивача, а саме з 01.01.1999 року по 01 березня 2002 року та з 05 березня 2002 року по 10 листопада 2003 року.

Згідно записів в трудовій книжці НОМЕР_2 позивач до призову на військову службу працював в колгоспі ім. М. Черемшини на посаді помічника комбайнера, що дає право на зарахування строкової військової служби до пільгового стажу роботи. Період військової служби з 17 травня 1979 року по 10 червня 1981 року підтверджується записами в трудовій книжці позивача, записами у військовому квитку серія ГЖ №049456.

Відповідно до ч. 4ст. 70 КАС України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Трудова книжка позивача, індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_2 є належним та допустимим доказом, який підтверджує стаж роботи позивача, що дає право на призначення пільгової пенсії.

Колегія суддів частково погоджується з таким висновком та аргументами суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до п."в"ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на призначення пільгової пенсії за віком мають трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, зокрема: чоловіки - після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі. За змістомст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Пунктом же 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. №637, передбачено, що уточнюючі довідки підприємств або організацій для підтвердження спеціального трудового стажу, приймаються у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років. При цьому, до трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, належать працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідні посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільгоспробіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відпрацювали повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому випадку, якщо в між польовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, з ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства. До сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва. Єдина назва професії «тракторист-машиніст», запроваджена в 1961 році, охоплює такі професії: бульдозерист, бульдозерист-скреперист, грейдерист; комбайнер; машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора; машиніст скрепера, скреперист; машиніст чаєзбиральної машини; машиніст екскаватора; машиніст-водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахватної сінокосарки; механік-комбайнер, тракторист, тракторист-бульдозерист. До числа трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, віднесено працівників, прийнятих на роботу трактористами-машиністами, які мають про це відповідні посвідчення.

ОСОБА_2 має посвідчення тракториста-машиніста серія АА №012445, копія якого долучена до матеріалів справи.

За ст. 56 Закону ВР України, від 05.11.1991, № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року N 1058-IV, який відповідно до його преамбули визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсії. Абзацом другим преамбули цього Закону передбачено, що зміна норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Частиною 3 статті 4 цього Закону передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначається виключно законами про пенсійне забезпечення. Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг визначається статтею 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до ч.1ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Порядок обчислення та сплати страхових внесків встановлено уст.20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», якою передбачено, що страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески (ч.2ст.20 цього Закону).

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 24 закону №1058-ІV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі, не меншій, ніж мінімальний страховий стаж. Абзац п'ятий частини першої статті 40 Закону №1058-ІV містить припис про врахування для обчислення пенсії заробітної плати (доходу) за період страхового стажу починаючи з 01 липня 2000 року за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Абзацом другим пункту першого статті 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення" або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах.

Згідно записів в трудовій книжці НОМЕР_2 позивач до призову на військову службу працював в колгоспі ім. М. Черемшини на посаді помічника комбайнера, що дає право на зарахування строкової військової служби до пільгового стажу роботи. Період військової служби з 17 травня 1979 року по 10 червня 1981 року підтверджується записами в трудовій книжці позивача, записами у військовому квитку серія ГЖ №049456.

Однак позивач раніше звертався з позовом до відповідача та просив зарахувати до стажу періоди роботи з 15 липня 1978 року по 05 травня 1979 року та з 17 червня 1981 року по 01 березня 2001 року. Постановою Рогатинського районного суду від 22 листопада 2016 року його адміністративний позов до Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії було задоволено частково. Визнано незаконною відмову Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо зарахування до стажу роботи його роботу в колгоспі ім. М. Черемшини за період з 15 липня 1978 року по 31 грудня 1978 року, за період з 01 січня 1979 року по 04 травня 1979 року - за фактичною тривалістю - 28 днів, за період з 17 червня 1981 року по 31 грудня 1994 року. Зобов`язано Галицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати позивачу стаж роботи в колгоспі ім. М. Черемшини, який було в подальшому реорганізовано колгосп «Пуківський», спілку селян «Пуків» період роботи з 15 липня 1978 року по 31 грудня 1978 року, період з 01 січня 1979 року по 04 травня 1979 року - за фактичною тривалістю - 28 днів та період роботи з 17 червня 1981 року по 31 грудня 1994 року, як тракториста-машиніста безпосередньо зайнятого у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства. За наявності необхідного стажу призначити пенсію на пільгових умовах відповідно до п. в ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення". У решті позовних вимог відмовлено, а тому колегія суддів зазначає, що відносно зарахування стажу роботи у період з 01.01.1999 року по 01.03.2001 року є рішення Рогатинського районного суду від 22 листопада 2016 року, яке набрало законної сили та такий не підлягає повторному розгляду.

Вказані вище обставини є безсумнівною підставою для скасування постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови про часткове задоволення позовних вимог з наведених вище підстав.

Судом першої інстанції порушено норми матеріального права та неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, що призвело до ухвалення незаконного рішення, яке підлягає скасуванню з підстав визначених ст. 317 КАС України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції може скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанова суду першої інстанції скасуванню та апеляційним судом приймається нова постанова про часткове задоволення позовних вимог з наведених вище підстав.

Керуючись ст. 243,308, 310, 315, 317, 321, 322, 325,328, 329 КАС України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області - задовольнити частково.

Постанову Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 22 листопада 2017 року у справі № 349/1165/17- скасувати та прийняти нову постанову, якою у якою адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати незаконною відмову Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо зарахування ОСОБА_2 часу проходження строкової військової служби з 17 травня 1979 року по 15 червня 1981 року, періоду роботи з 01 березня 2001 року по 01 березня 2002 року та з 05 березня 2002 року по 10 листопада 2003 року до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Зобов`язати Галицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, час проходження строкової військової служби з 17 травня 1979 року по 15 червня 1981 року, періоди роботи з 01 березня 2001 року по 01 березня 2002 року та з 05 березня 2002 року по 10 листопада 2003 року до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, як тракториста-машиніста безпосередньо зайнятого у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства. За наявності необхідного стажу призначити пенсію на пільгових умовах відповідно до п. в ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення".

У решті позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. П. Сеник

судді Р. В. Кухтей

Я. С. Попко

Повне судове рішення складено 23.01.2018 року