П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/1376/14-а

Головуючий у 1-й інстанції: Вергелес А.В.

Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.

16 січня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Сторчака В. Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 (далі - позивач) до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Позивач 05.05.2014 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в якому просив: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0023522781 від 29.11.2013.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 28.07.2014 в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0023522781 від 29.11.2013 відмовлено повністю.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04.09.2014, апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 28.07.2014 скасовано. Прийнято нову постанову, якою позов ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0023522781 від 29.11.2013 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 6174, 24 грн. та застосування штрафних санкції в сумі 1 543, 56 грн. В задоволенні решти позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.06.2016, постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 28.07.2014 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04.09.2014 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 27.10.2016 позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 29.11.2013 № 0023522781 Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області.

Стягнуто на користь ОСОБА_2 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 182 грн. 70 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції скасувати з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що 23.08.2006 між позивачем та АКІБ "УкрСиббанк" укладено договір про надання споживчого кредиту № 11032077000, згідно якого банк надав позивачу кредитні кошти в сумі 70 000 доларів США (вказана сума кредиту дорівнює еквіваленту 353 500 грн. за курсом НБУ на день укладання цього договору), а позивач зобов'язався повернути кошти не пізніше 21.08.2026.

В забезпечення повернення кредитних коштів 23.08.2006 оформлено договір поруки №36552, яким засвідчено обов'язок поручителя - ОСОБА_3, відповідати за зобов'язаннями позичальника перед кредитором.

Крім того, на підставі договору іпотеки № 20157 від 23.08.2006, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_4 23.08.2006 за реєстром № 4601 передано в іпотеку будинок за номером 43 (41) (27а), що розташований в місті Вінниці по вулиці Комарова.

Станом на 07.07.2011 залишок заборгованості позивача склав 323 562 грн. 99 коп. в тому числі 287 243 грн. 99 коп. - кредитна заборгованість та 36 319 грн. 00 коп. - штрафні санкції.

07.07.2011 рішенням АТ "УкрСиббанк" кредитну заборгованість позивача у сумі 323 562 грн. 99 коп. анульовано, що підтверджується повідомленням банку про анулювання боргу.

На підставі п.п. 78.1.1, 78.1.4, п. 78.1 ст. 78 ПК України, відповідно до наказу від 05.11.2013 № 950/17 виданого Вінницькою ОДПІ, та відповідно до повідомлення від 05.11.2013 №394/17 Вінницької ОДПІ та отриманої службової записки №1598/17-03 від 16.10.2013 щодо проведення перевірки, головним державним ревізором інспектором відділу контрольно - перевірочної роботи управління доходів і зборів з фізичних осіб Вінницької ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області ОСОБА_5 проведена документальна позапланова невиїзна перевірка діяльності платника податків фізичної особи ОСОБА_2 - м. Вінниця, вул. Комарова, буд. 43 за період з 01.01.2011 по 31.12.2012.

В ході проведеної перевірки встановлено, що платником податків фізичною особою ОСОБА_2 в порушення п.п. 49.18.4 п. 49.18. ст. 49, п.п. "в" п. 176.1 ст. 176, п. 179.1 ст. 179, п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України не було подано до податкового органу податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2011 - 2012 роки згідно отриманого доходу як додаткове благо без сплати податку на доходи фізичних осіб. Сума доходу від АТ "УкрСиббанк" в сумі 323 562 грн. 99 коп.

18.11.2013 за результатами проведеної перевірки Вінницькою ОДПІ складено акт №987/1721/НОМЕР_2, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення форми "Р" №0023522781 від 29.11.2013, яким позивачу за порушення п. 57.1 ст. 57, п.п. "в" п. 176.1 ст. 176, п. 179.1 ст. 179, п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 65 934 грн. 54 коп., з них 52747 грн. 32 коп. - основного платежу та 13 186 грн. 83 коп. - штрафні санкції.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення, докази, надані сторонами та отримані судом, суд дійшов до переконання про наявність підстав для визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення Вінницької ОДПІ від 29.11.2013 № 0023522781. При цьому суд першої інстанції вказав, що вважає за неможливе визначити складові частини податкового зобов'язання.

Колегія суддів частково не погоджується з висновком суду першої інстанції, з таких підстав.

Пунктом 162.1 ст.162 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що платниками податку з доходів фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Згідно пп. "в" п. 176.1 ПК України, платники податку зобов'язані подавати декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього розділу таке подання є обов'язковим.

Підпунктом 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами (пп.14.1.56 п.14.1 ст.14 ПК України).

Відповідно до п. 164.1 ст.164 ПК України, базою оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу з урахуванням пункту 164.6 цієї статті на суми податкової знижки такого звітного року.

Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця (п.п.164.1.2 п.164.1 ст.164 ПК України).

Абзацом "д" п.п. 164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку-боржника про анулювання боргу та включає суму анульованого боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано, такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Згідно пп. 165.1.55 п. 165.1 ст. 165 ПК України (в редакції Закону № 321-VIII від 09.04.2015) - сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються.

Пунктом 3.3. Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 № 1020, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.01.2011 за № 46/18784, у графі 3 "Сума виплаченого доходу" відображається сума фактично виплаченого доходу платнику податку податковим агентом.

Отже, до доходів взагалі та додаткових благ, зокрема, відносяться матеріальні та нематеріальні цінності, кошти та інші активи, які безпосередньо отримані платником податку та які збільшують загальний майновий стан цього платника і забезпечують приріст його активів у тій чи іншій формі. Визначальною ознакою доходу платника податку, в тому числі у вигляді додаткового блага, є фактичне отримання такого доходу платником податку в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формі.

Згідно матеріалів справи, 07.07.2011 листом ПАТ "УкрСиббанк" повідомило ОСОБА_2 про те, що йому анульовано (прощено) заборгованість в розмірі 36 033,87 доларів США (287 243 грн. 99 коп. по курсу НБУ станом на 07.07.2011) та штрафні санкції в розмірі 36 319 грн. 00 коп. за кредитним договором №11032077000 від 23.08.2006.

Листом Подільського РУ АТ "УкрСиббанк" № 57-6/01-193 від 10.10.2016 надано інформацію про те, що сума прощеного боргу включає в себе тіло та відсотки по кредиту в сумі 287 243 грн. 99 коп., штрафні санкції в сумі 36 319 грн. 00 коп., а всього складає 323 562 грн. 99 коп.

При цьому, згідно договору про надання споживчого кредиту №11032077000 від 23.08.2006 банк надав позивачу кредитні кошти в сумі 70 000 доларів США (вказана сума кредиту дорівнює еквіваленту 353 500 грн. за курсом НБУ на день укладання цього договору).

Згідно квитанції № 28 від 07.07.2011, позивачем по кредитному договору №11032077000 від 23.08.2006, було, зокрема, сплачено 54 055 доларів США (430 899 грн. 43 коп.).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.06.2016, якою постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 28.07.2014 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04.09.2014 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, Вищий адміністративний суд України зазначив, що під час нового судового розгляду судам необхідно встановити правовий статус усієї суми прощеної заборгованості за кредитом, з огляду на те, що вказана сума може включати в себе тіло кредиту, відсотки та/або пеню, що відповідно зумовлює настання для позивача різних правових наслідків у межах спірних правовідносин.

При цьому, судом І інстанції в оскаржуваній постанові вказано, що тіло кредиту та відсотки не відокремлені, а зазначені в одній сумі - 287 243 грн. 99 коп., тому доказів того, що сума прощеної (анульованої) заборгованості є заборгованістю по тілу кредиту в повному обсязі та відповідно прощення (анулювання) боргу позивача утворило позитивну різницю між отриманими та сплаченими коштами, які можна було б розглядати як імовірний дохід особи у вигляді додаткового блага в ході судового розгляду не отримано. Проте колегія суддів не погоджується з такими висновками суду І інстанції з огляду на таке.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що банком проведена операція по списанню заборгованості по основному боргу за безнадійним кредитом за угодою №11032077000 від 23.08.2006 ОСОБА_2 на суму 183 546, 82 грн., що підтверджується матеріалами справи.

З наданого ПАТ "УкрСиббанк" розрахунку анульованої кредитної заборгованості позивача слідує, що сума списаного основного боргу складає 183 546,82 грн., відсотки - 103 697,17 грн., пеня - 35 819 грн. та неустойка - 500 грн.

Апеляційним судом зобов`язано Вінницьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області надати суду розрахунок розміру податкового боргу (з податку на доходи фізичних осіб) виходячи із бази оподаткування в розмірі основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором -183 546, 82 грн.

Згідно наданого відповідачем розрахунку, нарахування податку на доходи з фізичних осіб ОСОБА_2 за 2011 рік основний борг становить 28 944,60 грн. З розрахунку фінансових санкцій за порушення законодавства до акту документальної перевірки від 18.11.2013 №987/1721/НОМЕР_2 фізичної особи ОСОБА_2 слідує, що сума штрафних санкцій становить 7 236,15 грн.

Вказане спростовує твердження суду першої інстанції щодо неможливості виокремити тіло кредиту та відсотки анульованого (прощеного) боргу позивача.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про скасування податкового повідомлення-рішення від 29.11.2013 №0023522781 Вінницької об'єднаної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем - податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 29 735, 40 грн., з яких за основним платежем - 23 802,72 (52 747, 32 - 28 944, 60 = 23 802,72) та штрафні санкції - 5 932,68 (13 168,83 - 7 236, 15 = 5 932,68).

В свою чергу інша частина суми податкового зобов'язання на суму 36 180,75 грн., з яких за основним платежем - 28 944, 60 грн. та штрафні санкції - 7 236, 15 грн. є правомірною.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, тобто прийнята постанова не відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підлягає скасуванню з постановленням нової.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Частиною 1 ст. 317 КАС України вказано, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд виходить з такого.

Статтею 132 КАС України вказано, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Частиною 3 ст. 139 КАС України визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому, суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Згідно матеріалів справи, позивачем понесено судові витрати в сумі 2 375,10 грн. з яких 182,70 грн. за подання адміністративного позову згідно квитанції №102549.1129.1 від 30.04.2014; 913,50 грн. за подання апеляційної скарги згідно чека №13082014091428 від 13.08.2014; 1278,90 грн. за подання касаційної скарги згідно чека №26092014152837 від 26.09.2014.

При цьому, суд не зараховує до судових витрат 2000 грн. за оплату послуг експерта згідно копії квитанції №0.0.797587626.1 від 01.07.2017, оскільки експертиза не була поведена через не сплату позивачем витрат в повному об'ємі, тому часткові витрати не включаються до судових витрат. За поверненням коштів сплачених на проведення експертизи позивач може звернутися із відповідною заявою до судового експерта, на рахунок якого сплачувались кошти.

Таким чином, враховуючи, що позивачем понесено судові витрати в сумі 2 375,10 грн. а позовні вимоги задоволено в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб на суму 29 735,40 грн., відповідно до ст. 139 КАС України, на користь позивача підлягає стягненню з суб'єкта владних повноважень 1 071,14 грн. понесених судових витрат.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області задовольнити частково.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2016 року - скасувати та прийняти нову.

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 29.11.2013 №0023522781 Вінницької об'єднаної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 29 735,40 грн., з яких за основним платежем - 23 802, 72 грн. та штрафні санкції - 5 932,68 грн.

В іншій частині в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_2 (реєстр. №2234405858) судовий збір у розмірі 1 071,14 грн. (одна тисяча сімдесят одна грн. 14 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області (Код ЄДРПОУ 38782999).

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Ватаманюк Р.В.

Судді Мельник-Томенко Ж. М. Сторчак В. Ю.