Справа № 22ц -1150/09 Головуючий у 1 інстанції Кихтюк Р.М.
Категорія: 27 Доповідач: Мудренко Л.І.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ __________________________________________________________
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2009 року м.Луцьк
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Мудренко Л.І.
суддів - Веремчук Л.М., Русинчука М.М.
при секретарі - Губарик К.А.
з участю представника позивача ОСОБА_3
представника відповідача відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» - Коломійцева Д.І.
відповідача Ариванюк Т.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», підприємця ОСОБА_2, приватного нотаріуса Ариванюк Тетяни Олексіївни про визнання недійсними договору поруки та кредитного договору за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду від 5 серпня 2009 року,
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Луцького міськрайонного суду від 5 серпня 2009 року в позові ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства (далі ВАТ ) «Райффайзен Банк Аваль», підприємця ОСОБА_2, приватного нотаріуса Ариванюк Т.О. про визнання недійсними договору застави та кредитного договору відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1, покликаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
В даному судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 апеляційну скаргу підтримав з наведених у ній підстав, просив скаргу задовольнити.
Представник відповідача ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» Коломійцев Д.І. та відповідач приватний нотаріус Ариванюк Т.О. апеляційну скаргу не визнали та просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Судом на підставі досліджених доказів встановлено, і це відповідає обставинам справи, що 24 грудня 2002 року між АППБ «Аваль» та підприємцем ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 012/01-11/620 про надання кредиту на суму 127000 грн. (а.с.6,7). На забезпечення виконання зобов’язань по кредитному договору 24.12.2002 року між ОСОБА_2 та АППБ «Аваль» був укладений договір застави, нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Ариванюк Т.О., за умовами якого заставодавець-підприємець ОСОБА_2 передав у заставу обладнання для ремонту автомобілів; автомобілі: DAF 400, 1990 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1; DAF 400, 1991 року випуску, реєстраційний номер 9862 ВНО; DAF 400, 1988 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2; DAF 400, 1993 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3; DAF 400, 1990 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4 (а.с.5).
Матеріалами нотаріальної справи щодо укладення оспорюваного договору застави стверджується, що позивач ОСОБА_1 давала згоду на передачу автомобілів в заставу, оскільки в цій справі наявна її письмова заява.
Доводи позивача в апеляційній скарзі, що вона не була присутньою у нотаріуса при укладенні договору застави та заяви не підписувала, поскільки вказана заява не зареєстрована у журналі реєстрації правочинів, не заслуговують на увагу, оскільки Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 14.06.1994 року та Правилами ведення нотаріального діловодства від 03.02.1994 року, чинними на час укладення зазначеного договору застави, окрема реєстрація таких заяв непередбачена, і доказів не підписання нею заяви суду не надано.
Щодо обладнання для ремонту автомобілів, належного підприємцю ОСОБА_2, яке ним передано в заставу, воно не є спільною сумісною власністю подружжя, а відтак згоди дружини не вимагається.
Враховуючи встановлені обставини, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстави для визнання недійсними кредитного договору та договору застави, а отже, і для задоволення позовних вимог ОСОБА_1
Інші доводи апеляційної скарги також не впливають на правильність судового рішення.
Виходячи з меж апеляційного розгляду, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга позивача до задоволення не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції не встановлено.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Луцького міськрайонного суду від 5 серпня 2009 року в даній справі залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 841 (вісімсот сорок одну) гривню 50 коп. судового збору за розгляд справи в апеляційному суді Волинської області.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий
Судді