Провадження № 2/760/10/17

В справі № 760/18688/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2017 року Солом"янський районний суд м.Києва в складі:

головуючого- судді - Шереметьєвої Л.А.

за участю секретаря - Хілюк І.О., Гак Г.М.

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Слостіна А.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення депозитного вкладу, процентів, річних та пені, суд

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом і, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить стягнути з відповідача 195 319, 59 доларів США депозитного вкладу та процентів за ним, що еквівалентно 5 266 333, 16 гр., 3 % річних в сумі 21 447, 70 доларів США, що еквівалентно 578 286, 76 гр., пеню в сумі 19 531, 96 доларів США, що еквівалентно 526 623, 64 гр.

Посилається в позові на те, що 06 грудня 2013 року між ним та відповідачем був укладений Договір банківського вкладу №SAMDNWFD0070028885400, за умовами якого він вніс у касу банку 190 582, 51 доларів США.

Станом на 12 березня 2014 року на його банківському рахунку знаходилось 195 319, 59 доларів США.

13 березня 2014 року він звернувся до відповідача з проханням про розірвання зазначеного договору та повернення належних йому коштів.

За його заявою договір було розірвано, однак кошти повернуто не було.

У подальшому він неодноразово звертався до відповідача з вимогами про повернення банківського вкладу, однак вимога виконана не була.

З огляду на наведене, вважає, що у зв'язку з неналежним виконанням грошового зобов'язання, з відповідача, окрім суми вкладу та відсотків, також належить 3 % річних за час прострочення, починаючи з 13 березня 2014 року по 28 жовтня 2016 року, 0, 1 % пені від суми депозиту за кожен день прострочення виплати вкладу, починаючи з 13 березня 2014 року по 02 червня 2014 року.

Виходячи з цього, допущених відносно нього відповідачем порушень цивільного законодавства та Закону України «Про захист прав споживачів», просить позов задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував.

Посилався на те, що позивачем не надано суду оригінал договору банківського вкладу та оригінал документа про внесення грошових коштів за вказаним вкладом.

Вважає, що надані позивачем докази не можуть бути прийняті судом як докази існування невиконаних грошових зобов'язань перед позивачем та наявності коштів на рахунках у банку.

Крім того, АР Крим є тимчасово окупованою територією України.

Рішенням Центрального банку Російської Федерації № РН - 33/1 від 21.04.2014 року було припинено діяльність окремих структурних підрозділів на території республіки Крим і на території міста федерального значення Севастополя ПАТ «ПриватБанк», що унеможливило здійснення банківської діяльності Кримської філії ПАТ КБ «ПриватБанк», а тому у банку відсутня можливість доступу до майна, що призначене для здійснення банківської діяльності, зокрема до договорів з клієнтами на паперових носіях, платіжних документів, документів каси, готівки.

Виходячи з цього, просить у позові відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. Договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором (стаття 633 ЦК України). До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Відповідно до ст. 1059 ЦК України договір банківського вкладу укладається у письмовій формі.

Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

У разі недодержання письмової форми договору банківського вкладу цей договір є нікчемним.

Судом встановлено, що 06 грудня 2013 року між сторонами був укладений Договір банківського вкладу №SAMDNWFD0070028885400, за умовами якого позивач вніс у касу банку 190 582, 51 доларів США на строк до 366 днів по 06 грудня 2014 року включно.

Укладення договору підтверджується його копією, наданою позивачем до суду, та оригіналом, наданим представником позивача в судове засідання та засвідченим судом у встановленому законом порядку.

Відповідно до платіжного доручення № 2715323115 від 06 грудня 2013 року позивачем було внесено на депозитний рахунок 190 582, 51 доларів США.

Внесення позивачем коштів у касу банку підтверджується копією платіжного доручення, оригінал якого надано представником позивача до суду і який завірений судом у порядку ч.2 ст.64 ЦПК України, діючого на момент звернення позивача до суду.

Відповідно до п.п. 2, 3 зазначеного Договору нарахування відсотків на суму вкладу починається з дня, наступного за днем надходження коштів до Банку та здійснюється за кожний календарний день. за день коли вклад повертається, відсотки не нараховуються.

По закінченню кожного цілого місяця, що пройшов з моменту укладення договору, в перший робочий день, наступний за датою оформлення договору, після 15:00 нараховані відсотки по вкладу зараховуються на карту/рахунок № 26357600921503.

Згідно з п. 4 Договору дія договору припиняється з моменту виплати всієї суми вкладу разом з відсотками.

Відповідно до п. 22 Договору в разі порушення вкладником або Банком умов договору порушник несе відповідальність, передбачену діючим законодавством України.

Пунктом 24 Договору передбачено, що повернення вкладу гарантується Фондом гарантування вкладів фізичних осіб в розмірі, визначеному діючим законодавством України на дату недоступності вкладу.

/ а.с. 76; 87 - 88; 146 - 147/

Встановлено, що позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою про повернення йому депозитного вкладу та нарахованих відсотків, однак йому в цьому було відмовлено в зв»язку з тим, що банком було призупинено обслуговування клієнтів та роботу відділень Кримського ГРУ ПАТ КБ «ПриватБанк», а також повідомлено про направлення звернення до Національного банку України з метою отримання інструкцій при вирішенні такої категорії справ.

/а.с. 16; 17-18; 19; 21; 22/

Сторони в судовому засіданні підтвердили, що кошти позивачу не повернуті до цього часу.

Відповідно до ст. 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення.

За договором банківського вкладу на вимогу банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника.

Згідно з ч.ч. 1, 5, 6 ст. 1061 ЦК України банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу.

Якщо договором не встановлений розмір процентів, банк зобов'язаний виплачувати проценти у розмірі облікової ставки Національного банку України.

Проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав.

Проценти на банківський вклад виплачуються вкладникові на його вимогу зі спливом кожного кварталу окремо від суми вкладу, а невитребувані у цей строк проценти збільшують суму вкладу, на яку нараховуються проценти, якщо інше не встановлено договором банківського вкладу.

У разі повернення вкладу виплачуються усі нараховані до цього моменту проценти.

Представник вівдповівдача в судовому засіданні не заперечував приведених позивачем доводів щодо укладення договору, його звернення про повернення депозитного вкладу, розірвання договору та невиконання банком умов договору та закону.

Виходячи з цих обставин суд приходить до висновку про обгрунтованість вимог позивача та стягнення з відповідача на його користь суми вкладу в розмірі 190 582 51 долар США та 4 737, 08 долара США процентів.

Відповідно до ст.533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Відповідно до п. 12 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» у разі, якщо кредит правомірно наданий в іноземній валюті та кредитодавець (позивач) просить стягнути кошти в іноземній валюті, суд у резолютивній частині рішення зазначає про стягнення таких коштів саме в іноземній валюті, що відповідає вимогам частини третьої статті 533 ЦК.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збільшуючи розмір позовних вимог 07 листопада 2017 року, представник позивача просить стягнути суму боргу за курсом НБУ станом на 06 листопада 2017 року: 100 х 2696, 2647 і в подальшому даний курс та суму до стягнення не змінював.

Виходячи з цього, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 190 582 51 долар США депозитного вкладу, що еквівалентно 5 138 608, 94 гр. / 190 582.51 х 2696, 2647 : 100 /, та 4 737, 08 долара США процентів, що еквівалентно 127 724, 22 гр. / 4 737, 08 х 2696, 2647 : 100 /.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язань. Штрафом є неустойка, що обчисляється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України при порушенні зобов'язання наступають правові наслідки, установлені договором або законом.

З укладеного між сторонами договору вбачається, що при його підписанні сорони дійшли згоди, що у випадку порушення умов договору сторони несуть відповідальність, встановлену законодавством.

/ а.с. 87 - 88 /

Відповідно до ч.5 ст.10 Закону України « Про захист прав споживачів» у разі, коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством.

У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.

В свою чергу, відповідно до п.32.2 ст.32 Закону України « Про платіжні системи тапереказ коштів в Україні» у разі порушення банком, що обслуговує платника, встановлених цим Законом строків виконання доручення клієнта на переказ цей банк зобов'язаний сплатити платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу,

якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними.

Виходячи з цього, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача і в цій частині та стягнення з відповідача пені, 10% якої від суми позову яка становить 513 861, 14 гр.

Суд не приймає до уваги заперечення представника відповідача в судовому засіданні, виходячи з наступного.

Представник позивача надав суду як оригінал укладеного між сторонами депозитного договору №SAMDNWFD0070028885400 від 06 грудня 2013 року, так і оригінал платіжного доручення № 2715323115 від 06 грудня 2013 року.

Укладений між сторонами договір відповідає вимогам ст.ст. 1058-1061 ЦК України, а латіжний документ відповідає вимогам, зазначеним у п. 2.9 глави 2 розділу IV Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 01 червня 2011 року № 174 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25 червня 2011 року за № 790/19528

Тобто, надані представником докази укладення договору та внесення коштів в установу банку на його виконання відповідає вимогам належності та допустимості доказів, викладеним у ст.ст.57 - 59 ЦПК України, і не спростовані представником відповідача.

Крім того, відповідно до копії договору він був оформлений керівником VIP - центру обслуговування клієнтів ПАТ КБ «ПриватБанк».

28 серпня 2017 року у відповідь на адвокатський запит керівник даного центру повідомила, що дійсно була виконавцем зазначеного договору з позивачем, тобто підтвердила факт укладання цього договору між сторонами та факт внесення позивачем грошових коштів на депозитний рахунок.

Зазначила, що станом на кінець березня 2014 року залишок грошових коштів становив 195 319, 59 доларів США.

Також підтвердила те, що позивач звертався до банку з вимогою про повернення грошового вкладу, однак за час її роботи в ПАТ КБ «ПриватБанк» грошові кошти йому не повертались.

Надала завірену належним чином копію її трудової книжки, відповідно до якої працювала керівником Центру VIP обслуговування з 02 листопада 2010 року по 13 грудня 2013 року, переведена на посаду керівника відділу Центру VIP обслуговування індивідуальних клієнтів та звільнена за згодою сторін 30 квітня 2014 року.

/ а.с.77 - 80, 89 - 96 /

Дійсно, пунктом 5 постанови Правління НБУ від 06.05.2014 № 260 «Про відкликання та анулювання банківських ліцензій та генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій окремих банків і закриття банками відокремлених підрозділів, що розташовані на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя» заборонено банкам України відкривати відокремлені підрозділи на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя.

Банкам, у перелік яких входить і ПАТ «Приватбанк», зобов`язано припинити діяльність відокремлених підрозділів, що розташовані на території АРК і міста Севастополя, та протягом місяця з дня набрання чинності цією постановою забезпечити закриття таких відокремлених підрозділів, про що повідомити Національний банк України.

В той же час, суд враховує, що депозитний договір був укладений між сторонами 06 грудня 2013 року, тобто до окупації АР Крим.

Відповідно до ст. ст. 526 та 629 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Крім того, припинення діяльності окремих відокремлених підрозділів ПАТ «КБ »Приватбанк» не є підставою для невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань перед позивачем.

Крім того, суд зважає на те, що стороною договору є не відокремлений структурний підрозділ, а ПАТ КБ «ПриватБанк».

Відповідно до ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачена ним сума судового збору при зверненні до суду.

Керуючись ст.ст.15,16, 20, 526, ч.2 ст. 625,1058,1060, ч.ч.1,5 ст.1061 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 141, 259, 263 - 265, 268, 273, 280 -284 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк »ПриватБанк» на користь ОСОБА_3 190 582, 51 долар США депозитного вкладу, що еквівалентно 5 138 608, 94 гр., 4 737, 08 дол. США процентів, що еквівалентно 127 724, 22 гр., та 513 861, 14 гр. пені.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» 6 890, 00 гр. судового збору на користь держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку

для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безспосередньо до Апеляційного суду м. Києва.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: Л.А.Шереметьєва