ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

Вищий господарський суд України у складі колегії  суддів :

Заслухавши  пояснення  представника НАСК “ОРАНТА”, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1,   суд

У С Т А Н О В И В :

У липні 2005 р. ВАТ “Страхова компанія “ОРАДОН” в особі Харківської філії ВАТ “Страхова компанія “ОРАДОН” пред'явило у господарський суд позов до Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (далі -відповідач-1), Національної акціонерної страхової компанії “ОРАНТА” (далі -відповідач-2) про стягнення з відповідача-1 25495,11 грн. страхового відшкодування, 191,84 грн. вартості висновку експерта-товарознавця, 21,44 грн. вартості довідки ДАІ.

Рішенням господарського суду Харківської області від 27.03.2006р. (суддя Пелипенко Н.М.) у задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Позивач оскаржив дане рішення в апеляційному порядку.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 25.04.2006р. (судді Могилєвкін Ю.О. -головуючий, Пушай В.І., Плужник О.В.) апеляційну скаргу ВАТ “Страхова компанія “ОРАДОН” в особі Харківської філії ВАТ “Страхова компанія “ОРАДОН” було повернуто без розгляду.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 25.04.2006р. і справу з апеляційною скаргою направити до Харківського апеляційного господарського суду для розгляду по суті, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 ГПК України апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься, протягом десяти днів з дня прийняття місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення -з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 цього Кодексу.

Як встановлено апеляційним судом, 13.04.2006р. ВАТ “Страхова компанія “ОРАДОН” в особі Харківської філії ВАТ “Страхова компанія “ОРАДОН” звернулося з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Харківської області від 27.03.2006р.

Таким чином, апеляційний суд прийшов до підставного висновку, що апеляційна скарга ВАТ “Страхова компанія “ОРАДОН” в особі Харківської філії ВАТ “Страхова компанія “ОРАДОН” подана після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про відновлення цього строку, а тому обґрунтовано не прийняв її до розгляду і повернув.

Стосовно ж посилань скаржника в касаційній скарзі на те, що 27.03.2006р. було проголошено лише резолютивну частину рішення, а мотивоване рішення було оформлено 03.04.2006. і цією ж датою направлено на його адресу, то і в такому випадку, враховуючи вищенаведений припис ч. 1 ст. 93 ГПК України, останнім днем подачі апеляційної скарги на рішення господарського суду Харківської області від 27.03.2006р. було б 12.04.2006р.

Отже, звернувшись 13.04.2006р. з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Харківської області від 27.03.2006р., ВАТ “Страхова компанія “ОРАДОН” в особі Харківської філії ВАТ “Страхова компанія “ОРАДОН” пропустило строк її подання.

За таких обставин суд другої інстанції мав підстави для повернення апеляційної скарги без розгляду.

Керуючись  ст.ст.111⁵, 111⁷, 111⁹, 111¹¹ -  111¹³ Господарського  процесуального  кодексу  України,  Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Страхова компанія “ОРАДОН” в особі Харківської філії ВАТ “Страхова компанія “ОРАДОН” залишити без задоволення, а ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 25.04.2006р. без змін.

Головуючий                                                                                    В.Перепічай

С у д д і                                                                                    

                                                                                               І.Вовк         

                                                                                              П.Гончарук