Справа № 2- 931  

2009 рік.

        Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я      

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

   11 листопада 2009 року.                                         м.Тульчин

                         Тульчинський районний суд Вінницької області

в складі :    головуючого судді                     Карнауха А.П.  

при секретарі                              Кокошко І.В.                    

 розглянувши у відкритому судовому засіданні  в місті Тульчині справу за позовом  Відкритого акціонерного товариства «ОСОБА_1 ОСОБА_2»( далі – ВАТ «ОСОБА_1 ОСОБА_2» ) до ОСОБА_3,ОСОБА_4,ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

 В С Т А Н О В И В :

ВАТ «ОСОБА_1 ОСОБА_2» звернулося з позовом до ОСОБА_3,ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої позовні вимоги наступним.  

03.07.2006 року між ВАТ «ОСОБА_1 ОСОБА_2» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 014/035 – 13/40530, згідно якого позивач зобов»язався надати відповідачу кредит у розмірі 10000 грн. строком на 36 місяців з 03 липня 2006 року по 02 липня 2009 року, а відповідач взяв на себе зобов»язання сплачувати відсотки за користування кредитом у розмірі 17% річних та здійснювати повернення кредиту щомісячними платежами відповідно до графіка.Кінцевий строк погашення кредиту 02 липня 2009 року.

В забезпечення виконання всіх зобов»язань за кредитним договором позивачем було укладено з ОСОБА_4 договір поруки б/н від 03 липня 2006 року, згідно якого остання прийняла на себе зобов»язання у випадку невиконання позичальником боргових зобов»язань перед банком за кредитним договором нести солідарну відповідальність перед кредитором у тому ж обсязі, що і позичальник,включаючи сплату основного боргу за кредитним договором, нарахованих відсотків за користування кредитом та неустойки.

Такий же договір поруки б/н від 03.липня 2006 року був укладений між позивачем та ОСОБА_5

Позивач виконав умови кредитного договору і виплатив позичальнику ОСОБА_3 04липня 2006 року 10000 грн.

02 липня 2009 року настав строк повернення кредиту, але ОСОБА_3 не повернула 3670 грн.56 коп. кредиту та не сплатила відсотки за користування ним.

На підставі п.6.5 кредитного договору 02.06.2009 ОСОБА_3 кредитором було направлено письмову вимогу про погашення зобов»язань за кредитним договором до 01 липня 2009 року,яку остання проігнорувала.Така ж вимога була направлена поручителям ОСОБА_4 та ОСОБА_5 02.06.2009,яку вони також залишили без відповіді.

        Згідно ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов»язок позичальника повернути позику частинами, то в разі просрочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась та сплати відсотків.

Ст..625 ч.1 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов»язання.

За ст.629 ЦК України договір є обов»язковим до виконання.

Ст.554 ч.1 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов»язання, забезпеченого порукою,боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

 Просить стягнути з ОСОБА_3,ОСОБА_4 та ОСОБА_5 як із солідарних боржників на підставі договору поруки б/н від 03 липня 2006 року заборгованість за кредитним договором №014/935-13/40530 від 03 липня 2006 року у сумі 5953 грн.04 коп.,де 3670 грн.56 коп. – сума кредиту,447 грн.20 коп. – відсотки за користування кредитом, 1835 грн.28 коп. – пеня, а також судові витрати у справі.

            В судовому засіданні  представник позивача ОСОБА_2  позовні вимоги підтримала, на їх задоволенні наполягла.

 Відповідач ОСОБА_4 позов визнала, про що подала письмову заяву.

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_5 в судове засідання не з”явились, хоча були своєчасно і належним чином повідомлені про дату, час і місце слухання справи, відомостей про причину своєї неявки до суду не надали.

За таких обставин, враховуючи згоду представника позивача та відповідача ОСОБА_4 на те, щоб справу було   вирішено  без участі відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_5, суд вважає за правильне  розглянути справу  за відсутності вказаних  відповідачів на підставі наявних у справі даних і доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача ОСОБА_2 та відповідачки ОСОБА_4

яка позов визнала,вивчивши матеріали справи, суд встановив, що 03.06.2006 року між ВАТ «ОСОБА_1 ОСОБА_2» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір,за яким кредитор зобов»язувався надати позику в розмірі 10000 грн., а позичальник в строк до 02.07.2009 року повернути цю позику та сплатити за користування кредитом 17% річних.В забезпечення виконання кредитного договору між ВАТ «ОСОБА_1 ОСОБА_2» та ОСОБА_4,ОСОБА_5 були 03 липня 2006 року укладені договора поруки,за якими останні зобов»язувались нести солідарну відповідальність із позичальником за виконання умов кредитного договору.

Позичальниця ОСОБА_3 свої зобов»язання за кредитним договором в повному обсязі не виконала.В строк до 02.07.2009 не повернула кредитору всієї суми позики та не сплатила в повному обсязі відсотки за користування позикою.Не зробили цього і поручителі ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Розмір неповернутої позики складає 5953 грн.04 коп., де 3670 грн. 56 коп. – сума кредиту, 447 грн.20коп. – відсотки за користування кредитом, 1835 грн.28 коп. – пеня.

              Згідно ст. 526 ЦК України зобов»язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

 За ст.543 ЦК України у разі солідарного обов»язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов»язку в повному обсязі від усіх боржників разом.

 Оскільки позичальниця ОСОБА_3 та поручителі ОСОБА_4, ОСОБА_5 не виконали в повному обсязі взяті на себе зобов»язання за кредитним договором та договорами поруки,а відповідно до ст..629 ЦК України договір є обов»язковим до виконання сторонами,відповідачка ОСОБА_4 позов визнала і визнання нею позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає, що позов ВАТ «ОСОБА_1 ОСОБА_2» до ОСОБА_3,ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підлягає задоволенню повністю.

 На підставі ст.88 ЦПК України останні також повинні сплатити позивачу понесені ним судові витрати при зверненні до суду – 59 грн.53 коп. державного мита та 252 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.  

      На підставі викладеного, керуючись ст.. 526,543,629 ЦК України, ст.ст. 88, 214, 215, 216,218  ЦПК України, суд –

                          В  И  Р  І  Ш  И  В :

      Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3,ОСОБА_4 та ОСОБА_5 солідарно на користь Відкритого акціонерного товариства «ОСОБА_1 ОСОБА_2» 5953 (п»ять тисяч дев»ятсот п»ятдесят три) гривні 04 копійки заборгованості за кредитним договором № 014 /035-13/40530 від 03 липня 2006 року,де 3670 (три тисячі шістсот сімдесят )грн.56коп. – сума кредиту,447 ( чотириста сорок сім) грн..20 коп. – відсотки за користування кредитом,1835 ( одна тисяча вісімсот тридцять п»ять ) 28 коп. – пеня.

      Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь Відкритого акціонерного товариства «ОСОБА_1 ОСОБА_2» 311 ( триста одинадцять ) грн.. 53 коп. понесених і документально підтверджених судових витрат

      Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом десяти днів із дня проголошення рішення.Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання за яви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Вінницької області через Тульчинський районний суд.

      Суддя: