справа № 638/14077/17

провадження № 3/631/2/18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 січня 2018 року селище міського типу ОСОБА_1

Суддя Нововодолазького районного суду Харківської області Мащенко С. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 1 приміщення суду матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, який працює інженером – технологом в технопарку поштехніки, утриманців не має та

мешкає за адресом: вулиця Молодіжна, будинок № 4,

село Ватутіне Нововодолазького району

Харківської області;

за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, –

в с т а н о в и в:

Інспектором роти № 1 батальйону № 3 УПП у місті Харкові лейтенантом поліції ОСОБА_3 05.09.2017 року складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2, з якого вбачається, що 05.09.2017 року о 05 годині 30 хвилин ОСОБА_2 на в’їзді Тріцклєра, будинок № 7 в місті Харкові керував транспортним засобом марки «ВАЗ -210990», державний номерний знак НОМЕР_1, у стані алкогольного сп’яніння (огляд на стан сп’яніння у встановленому законом порядку проводився лікарем-наркологом за адресом: вулиця Шевченка, будинок № 26, місто Харків), чим порушив пункт 2.9а Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року.

Правопорушник ОСОБА_2 до судді з’явився, свою вину у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не визнав та пояснив, що 05.09.2017 року він автомобілем марки «ВАЗ-210990», державний номерний знак НОМЕР_1, не керував. Його товариш ОСОБА_4 попросив машину та взяв у нього ключі орієнтовно о 4 годині 30 хвилин. Через 15 хвилин по телефону він повідомив, що документів від машини не було, тому він їх йому виніс. Підходячи до парковки, побачив свій автомобіль, поруч з яким були поліцейські, які потребували від нього документи для складання протоколу у зв’язку із керуванням автомобілем у стані алкогольного сп’яніння. Потім вони поїхали до лікаря-нарколога, який сказав, що він 100% п’яний, після чого в нього зробили збір крові. Він особисто бачив, як в пробірку з його кров’ю медсестра долила якусь рідину. В подальшому йому дали підписати документ та привезли його назад.

Із заперечень, наданих адвокатом ОСОБА_5, вбачається, що відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров’я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Працівники поліції згідно пунктів 1, 3 розділу II Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров’я України № 1452/735 від 09.11.2015 року, за наявності ознак алкогольного сп’яніння, проводять огляд на стан сп’яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. В пункті 10 Інструкції зазначено, що результати огляду на стан сп’яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп’яніння з використанням спеціальних технічних засобів. У випадку установлення стану сп’яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Разом з цим з матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності, в тому числі протоколу, вбачається відсутність залучення свідків взагалі. Окрім цього протокол містить зазначення як додаток до нього, акт медичного огляду, який в матеріали справи не долучено. Вказані норми закону мають імперативний характер, а тому, порушення зазначеного порядку, зокрема, послідовності його проведення або не проведення у точній відповідності з законом, тягне за собою недійсність результатів такого огляду. Відповідно до пояснень ОСОБА_2 аналіз, який було зроблено за допомогою спеціального технічного засобу «Драгер», визначив на приладі "0,00" проміле, акт якого інспектором поліції не долучено до протоколу. Протокол складений о 07 годині 14 хвилин, але огляд відео свідчить, що особи в зазначений час знаходилися у лікарні та не мали результатів проведення медичного освідоцтва людини. Такий хід подій повністю підтверджує наявність в матеріалах справи заздалегідь виготовленого процесуального документу, тому виникають обґрунтовані сумніви щодо упередженості інспектора поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, що випливає з порушення уповноваженою посадовою особою, порядку проведення освідоцтва водія. Таким чином, огляд ОСОБА_2 вважається недійсним на підставі частини 5 статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення через порушення порядку його проведення співробітником поліції, та порушення лікарем Інструкції проведення освідоцтва та відсутністю правових підстав для проведення освідоцтва саме цим лікарем. В результаті таких дій особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, була позбавлена можливості обирати спосіб своєї поведінки та вільно розпоряджатися своїми процесуальними правами, зокрема користуватися юридичною допомогою адвоката, погодитись чи ні проходити огляд на місці зупинки, визнавати чи ні результати проведеного огляду, проходити огляд в закладі охорони здоров’я чи ні. Оскільки принцип диспозитивності є основоположним принципом судочинства та визначальним для способу захисту особи у процесі, тому є неможливим притягнення до адміністративної відповідальності особу в разі його порушення. Крім зазначеного, фабула адміністративного протоколу не містить ознак алкогольного сп’яніння, які стали підставою запропонування проведення медичного обстеження особи на стан алкогольного сп’яніння. А також відсутність доказів того, що саме ОСОБА_2 керував транспортним засобом. Стаття 7 Кодексу України про адміністртаивні правопорушення передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів. Згідно статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Враховуючи, що провадження в справі про адміністративне правопорушення здійснюється судом в рамках пред’явленого обвинувачення, в даному випадку в межах фактичних обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2, а вихід за вказані межі є недопустимим, керуючись законом і правосвідомістю, є всі підстави зробити висновок про відсутність поставленого у вину органом патрульної поліції в діях ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв’язку з чим справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі пункту 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

З наявних матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається наступне.

Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення (серії БР № 243325), складеного 05.09.2017 року Інспектором роти № 1 батальйону № 3 УПП у місті Харкові лейтенантом поліції ОСОБА_3, вбачаються обставини, місце та час вчинення правопорушення, в чиненні якого обвинувачується ОСОБА_2 (а. с. 1).

Відповідно до висновку щодо результату медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакцій від 05.09.2017 року, підписаного лікарем КЗОЗ «Обласний наркологічний диспансер» ОСОБА_6, ОСОБА_2 перебуває у стані алкогольного сп’яніння (а. с. 2).

Однак з відеозаписів із нагрудних відеореєстраторів патрульних поліцейських, наданого судді особою, що притягується до відповідальності – ОСОБА_2 - вбачається, що наявних ознак сп’яніння той не має.

Як роз’яснює частина 1 статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушення (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або не обережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

При цьому частина 1 статті 130 цього кодексу передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Положеннями частини 3 статті 62 Основного закону України (Конституції) роз’яснено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом , а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Крім того, статті 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначає, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Таким чином, оцінивши матеріали справи та наведені докази у їх сукупності, вважаю факт вчинення правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення, не доведеним, а тому ОСОБА_2 не може бути притягнутий до адміністративної відповідальності у зв’язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

З огляду на положення пункту 1 частини 1 статті 247 Кодексу України про адміністративне правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись частиною 3 статті 62 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року, частиною 1 статті 9, частиною 1 статті 130, пунктом 1 частини 1 статті 247, статтями 252, частиною 2 статті 277, 280, 283 - 285, частиною 2 статті 287, статтями 294 та 298 Кодексу України про адміністративні правопорушення № 8073-Х від 07.12.1984 року (із змінами та доповненнями), -

п о с т а н о в и в:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, вчинене ОСОБА_2 за ознаками, передбаченими частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити у зв’язку із тим, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення особою, щодо якої розглянуто питання про притягнення її до відповідальності, її законним представником, захисником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною 5 статті 7 та частиною 1 статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Харківської області через Нововодолазький районний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанову прийнято, оформлено шляхом комп'ютерного набору та підписано суддею в одному примірнику.

Суддя: С. В. Мащенко