ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

19 липня 2006 р.

№ 24/389

Вищий  господарський  суд  України  у  складі  колегії  суддів: Щотки С.О. ( головуючий), Васищака І.М., Подоляк О.А.,

розглянувши  у     відкритому              судовому засіданні  в м. Києві  касаційну  скаргу

ДАК “Хліб  України”

на ухвалу та постанову

господарського суду м. Києва від 06.06.2005 року Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2006 року

у справі

№24/389

за позовом

ТОВ “Лоджистік Сервіс”

до	ДАК “Хліб  України”

про	стягнення 59 160 223,59 грн.

за  участю  представників :

позивача                              відповідача

- Бурдіна С.О., Перунова Т.Г., - Михайлов Ю.О., Хижняк І.О.,

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою господарського суду м. Києва від 06.06.2005 року  у справі № 24/389 (суддя Смілянець В.В.), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2006 року (судді: Зеленін В.О., Рєпіна Л.О., Синиця О.Ф.) задоволено заяву позивача про зміну порядку виконання рішення суду.

Не погоджуючись з ухвалою та постановою господарських судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу і постанову скасувати. В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на порушення та неправильне застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконних судових рішень.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, прийшла до висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.    

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Колегія суддів дійшла висновків про те, що господарські суди в порядку ст. ст. 43, 47, 43, 99, 101 ГПК України всебічно, повно і об’єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази, зокрема, лист ДПІ у Печерському районі м. Києва № 6743/9/19-108 від 11.05.2005 року, лист від 12.05.2005 року № 01-12/0524 відділення Державного казначейства в Печерському районі м. Києва, рішення господарського суду м. Києва від 16.08.2005 року у справі № 4/471, витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна; належним чином проаналізували відносини сторін; встановили обставини справи про невиконання відповідачем рішення господарського суду м. Києва від 12.09.2001 року у справі № 24/389 та про належність відповідачу грошових коштів на рахунку № 35235001002190, відкритому у ВДК у Печерському районі м. Києва; дійшли обґрунтованого  висновку про підставність вимог позивача щодо зміни порядку виконання судового рішення.

На підставі встановлених фактичних обставин місцевим господарським судом, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, а відтак, правомірно задоволено заяву позивача та змінено порядок виконання рішення господарського суду м. Києва від 12.09.2001 року у справі № 24/389.   

В свою чергу, суд апеляційної інстанції, відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України, повно з’ясував обставини, які мали значення для правильного розгляду поданої позивачем апеляційної скарги. Висновки апеляційного суду ґрунтуються на доказах, наведених в постанові суду, та відповідають положенням чинного законодавства. Як наслідок, прийнята апеляційним господарським судом постанова відповідає положенням ст. 105 ГПК України та вимогам, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11 “Про судове рішення” зі змінами та доповненнями.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1115 ГПК України та частин 1, 2 статті 1117 ГПК України, касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові господарських судів. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в зв’язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових актів колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ДАК “Хліб України” залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду міста Києва від 06.06.2005 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2006 року у справі № 24/389 залишити без змін.

Головуючий, суддя                                                                      С. Щотка   

С у д д і:                                                                                          І. Васищак

                                                                                                        О. Подоляк