ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 липня 2006 р. | № 30/444 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого | Кривди Д.С., |
суддів: | Уліцького А.М., Ходаківської І.П. |
розглянувши касаційну скаргу | СФГ “Надія” |
на ухвалу | від 23.05.2006 Дніпропетровського апеляційного господарського суду |
у справі | №30/444 |
господарського суду | Дніпропетровської області |
за позовом | ТОВ “Новомосковський завод залізобетонних та електротехнічних виробів” |
до | СФГ “Надія” |
про | визнання недійсним договору купівлі-продажу |
за участю представників сторін |
від позивача: | у засідання не прибули |
від відповідача: | у засідання не прибули |
ВСТАНОВИВ:
ТОВ “Новомосковський завод залізобетонних та електротехнічних виробів” звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до СФГ “Надія” про визнання недійсним укладеного між сторонами договору №1/12/03 від 01.12.2003 купівлі-продажу об’єкта незавершеного будівництва.
Ухвалою про порушення провадження у справі від 31.10.2005 господарський суд Дніпропетровської області порушив провадження у справі, прийнявши позовну заяву до розгляду.
Також господарським судом Дніпропетровської області винесено ухвалу від 31.10.2005 про забезпечення позову шляхом накладення заборони на відчуження майна відповідача –об’єкт незавершеного будівництва бази відпочинку “Троянда”.
У зв’язку з надходженням апеляційної скарги відповідача на ухвалу суду від 31.10.2005 про забезпечення позову господарський суд Дніпропетровської області ухвалою від 04.11.2005 зупинив провадження у справі на період розгляду цієї апеляційної скарги Дніпропетровським апеляційним господарським судом.
Також відповідачем подавалась апеляційна скарга на ухвалу господарсь кого суду Дніпропетровської області від 31.10.2005 про порушення провадження у справі, яку Дніпропетровський апеляційний господарський суд повернув скаржнику ухвалою від 18.11.2005, залишеною без змін постановою від 08.02.2006 Вищого господарського суду України.
Постановою від 21.12.2005 Дніпропетровський апеляційний господарський суд за результатами розгляду апеляційної скарги відповідача скасував ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2005 та відмовив у задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову у справі. Дана постанова у касаційному порядку не оскаржувалась.
Ухвалою від 02.03.2006 господарський суд Дніпропетровської області поновив провадження у справі, оскільки обставини, що зумовили зупинення провадження у справі, відпали.
Ухвалою від 03.03.2006 господарський суд Дніпропетровської області зупинив провадження у справі на період розгляду Верховним Судом України касаційної скарги відповідача на постанову Вищого господарського суду України від 08.02.2006.
Ухвалою від 30.03.2006 Верховний Суд України у порушенні провадження з перегляду в касаційному порядку постанови Вищого господарського суду України від 08.02.2006 у справі відмовив.
Ухвалою від 10.05.2006 господарський суд Дніпропетровської області (суддя Євстигнеєва Н.М.) поновив провадження у справі та призначив справу до розгляду, оскільки обставини, що зумовили зупинення провадження у справі, відпали.
Не погоджуючись з даною ухвалою, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Дніпропетровського апеляційного господарського суду, який ухвалою від 23.05.2006 (колегія суддів у складі: Чохи Л.В. –головуючого, Головка В.Г., Чус О.В.) відмовив у прийнятті зазначеної апеляційної скарги, оскільки оскарження в апеляційному порядку ухвали господарського суду про поновлення провадження у справі та призначення справи до розгляду господарським процесуальним законодавством не передбачено.
Ухвалою від 05.07.2006 Вищий господарський суд України за касаційною скаргою відповідача порушив касаційне провадження по перегляду ухвали суду апеляційної інстанції від 23.05.2006.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України вважає, що касаційні скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Зокрема, такий випадок встановлений частиною першою ст. 106 ГПК України, відповідно до положень якої ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом та Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Звертаючись з апеляційною скаргою до Дніпропетровського апеляційного господарського суду, відповідач заявляв вимогу про скасування ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 10.05.2006 про поновлення провадження у справі та призначення справи до розгляду.
Зупинення провадження у справі та його поновлення регулюється ст. 79 ГПК України, згідно з якою про зупинення провадження у справі та його поновлення виноситься ухвала. Разом з тим, частиною 5 цієї норми передбачено оскарження лише ухвали про зупинення провадження у справі.
Зважаючи на те, що оскарження в апеляційному порядку ухвали про поновлення провадження у справі та призначення справи до розгляду чинним законодавством не передбачено, судова колегія дійшла висновку, що ухвала суду апеляційної інстанції винесена без порушення норм процесуального права, тому касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 108, 1115, 1117, 1119-13 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.05.2006 у справі №30/444 залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
Головуючий Д.Кривда
Судді А.Уліцький
І.Ходаківська