Справа № 22ц-2225/2009 Головуючий у 1 інстанції –
Категорія – цивільна Короїд Ю.М.
Доповідач – Позігун М.І.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2 грудня 2009 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого – судді Позігуна М.І.
суддів Редьки А.Г., Шемець Н.В.
при секретарі Рачовій І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 27 серпня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди ,-
В С Т А Н О В И В:
У липні 2009 року позивач звернувся з позовом до відповідача про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 420 грн. 72 коп. за ліки та придбання рентгенівської плівки, 626 грн.65 коп. на посилене харчування, 9 688 грн. 41 коп. вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля та 10 000 грн. моральної шкоди. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на завдання такої шкоди внаслідок ДТП 22.06.2007 року на 84 км. дороги Київ-Чернігів біля повороту на с. Новики Козелецького району, яке сталося з вини відповідача.
Рішенням Козелецького районного суду Чернігівської області від 27 серпня 2009 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 9688 грн. 41 коп. витрат для проведення відновлювального ремонту автомобіля, 300 грн. 72 коп. витрат для проведення лікування та 8 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду, а справу направити на новий розгляд у той же суд в іншому складі суду, оскільки судом не встановлено власника джерела підвищеної небезпеки - автомобіля БМВ та не залучено його до участі у справі в якості відповідача, який і повинен нести відповідальність за заподіяну шкоду, а апелянт перед останнім - в порядку регресу. Крім того, апелянт посилається на не з’ясування судом наявності страхування позивачем цивільно-правової відповідальності, не з’ясовано та не перевірено наявності правових підстав для виплати нібито понесених витрат на придбання ліків та медичних засобів на суму 300 грн. 72 коп. Зокрема, згідно фіскальних чеків, позивачем було придбано матеріал для перев’язок на суму 71 грн.02 коп., які згідно положень ст.. 1195 ЦК України та ст.. 2 Закону України „Про лікарські засоби” не відносяться до лікарських засобів і не підлягають відшкодуванню. Судом не враховано, що позивачем не надано доказів необхідності придбання саме зазначених ним ліків та у визначеній кількості, як відсутні і докази понесення ОСОБА_2 витрат на ремонт автомобіля на суму 9 688 грн. 41 коп. Судом в порушення ст.. 143 ЦПК України не призначалось та не проводилось автотоварознавче дослідження в межах розгляду цивільної справи, а в основу рішення покладено автотоварознавче дослідження без зазначення дати його проведення, здобутим поза межами встановленого процесуального порядку. В матеріалах справи відсутні докази щодо заподіяння потерпілому моральної шкоди на суму 8 000 грн., не зазначено в чому полягає суть заподіяної їй моральної шкоди, якими конкретно неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно, з яких міркувань виходив суд, визначаючи її розмір та якими доказами це підтверджується, а тому за доводами апелянта її розмір визначено без дотримання принципу виваженості, розумності і справедливості.
Заслухавши доповідача, учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги суд приходить до слідуючого висновку.
Судом встановлено, що 22.06. 2007 року ОСОБА_1, під час керування автомобілем БМВ-316 д.н.з. НОМЕР_1 з причіпом, номер кузова якого ним було знищено, не маючи реєстраційних документів на транспортний засіб та причіп до нього, не забезпечив їх справного стану, в зв’язку з чим під час руху по автодорозі Київ-Чернігів біля повороту в напрямку с. Новики Козелецького району від автомобіля відірвався причіп, навантажений металобрухтом, та вході подальшого некерованого руху травмував ОСОБА_2, пошкодив, належний йому на праві власності автомобіль ВАЗ 2104 д.н.з НОМЕР_2.
Постановою Козелецького районного суду Чернігівської області від 18 червня 2009 року підсудного ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності внаслідок акту амністії на підставі п „г” Закону України „Про амністію” від 12 грудня 2008 року. Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч 1 ст. 286, ст.. 290 КК України, провадженням закрито.
В зв’язку з дорожньо –транспортною пригодою позивачу було завдано середньої тяжкості тілесних ушкоджень у вигляді закритого перелому лівого ліктьового відростка, перелому зовнішньої щиколотки правої гомілки, забійної рани на голові розміром 5х 0.6 см., множинних саднин на тулубі та кінцівках, в зв’язку з чим проводилися обробки рани, накладувалися шви на рану голови, а також було проведено операцію: металоостеосинтез лівого ліктьового відростка.
В зв’язку з отриманими тілесними ушкодженнями ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні з 22 по 29 червня та з 29 червня по 13 липня 2007 року, а після 14 липня по 31 серпня проходив амбулаторне лікування, і саме в період перебування на стаціонарному лікуванні ним було придбано ліки на суму 300 грн. 72 коп.
Згідно матеріалів калькуляції вартість відновлювального ремонту автомобіля ВАЗ 2104, д.н.з. НОМЕР_2 становить 9 688 грн. 41 коп.
За таких обставин суд прийшов до висновку щодо наявності підстав для стягнення 300 грн. 72 коп. витрат на придбання ліків, 9 688 грн. 41 коп. вартості відновлювального ремонту автомобіля та визначив розмір моральної шкоди у 8 000 грн.
Проте, стягнення судом з відповідача вартості відновлювального ремонту автомобіля без врахування його матеріального зносу суперечить положенням статей 1166, 1192 ЦК України в силу яких розмір збитків визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна, виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Згідно висновку автотоварознавчої експертизи вартість матеріального збитку становить 8 985 грн. 11 коп., які і підлягали б стягненню на відшкодування шкоди в зв’язку з пошкодженням автомобіля.
Проте, відповідно до ч 4 ст. 1193 ЦПК України суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків шкоди, завданої злочином.
Судом не враховано, що відповідач є інвалідом другої групи загального захворювання, а саме рак лімфовузлів , постійно проходить лікування(а.с.73), отримує державну соціальну допомогу, як інвалід 2 групи в розмірі 398 грн. 40 коп., а тому зазначена обставина є підставою для зменшення розміру матеріальної шкоди саме в частині пошкодження автомобіля, оскільки завдання шкоди під час ДТП транспортному засобу згідно ст.. 286 КК України не входить до об’єктивної сторони складу злочину, якою є завдання тілесних ушкоджень або смерть потерпілого.
За таких обставин апеляційний суд вважає за необхідне розмір шкоди в частині відшкодування витрат в зв’язку з пошкодженням транспортного засобу зменшити до 5 000 грн. Калькуляція вартості відновлювального ремонту автомобіля та висновок експерта узгоджується з матеріалами огляду дорожнього транспортного засобу, які хоч і добуті при проведенні досудового слідства у кримінальній справі, але вони є і належнимиписьмовими доказами у цивільній справі та які не спростовані відповідачем, а тому їх оцінка в сукупності дає підстави для висновку щодо описки марки та номеру транспортного засобу лише у заключному висновку експерта від 18 лютого 2008 року.
Відповідно до ст.. 23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом, або іншим ушкодженням здоров’я, а також у фізичних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку зі знищенням чи пошкодженням майна. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов’язана з розміром цього відшкодування. З врахуванням всіх обставин справи та положень ч 3 ст. 23 ЦК України апеляційний суд приходить до висновку щодо правильності висновку суду про наявність підстав для відшкодування моральної шкоди, але її розмір підлягає зменшенню до 3 000 грн.
За викладених обставин доводи апеляційної скарги підлягають частковому задоволенню зі зменшенням розміру відшкодування матеріальної шкоди в зв’язку з пошкодженням автомобіля та моральної шкоди.
В іншій частині доводи апеляційної скарги не дають підстав для її задоволення, зокрема і в частині стягнення витрат на ліки, матеріалу для перев’язок, які позивачем придбано в період знаходження на стаціонарному лікуванні та необхідність придбання яких узгоджується з матеріалами справи щодо характеру та ступеня отриманих позивачем тілесних ушкоджень під час ДТП, а ст.. 1195 ЦК України визначено не виключний перелік витрат, які підлягають відшкодуванню.
З врахуванням позиції відповідача в суді апеляційної інстанції та тієї обставини, що ним автомобіль БМВ було придбано у власність без належного оформлення, апеляційний суд вважає, що саме він і повинен нести і цивільно-правову відповідальність за завдання шкоди.
Керуючись ст.ст..303, 304, 309 ч 1 п 2, 314, 316, 317,319 ЦПК України суд,
В И Р І Ш И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Козелецького районного від 27 серпня 2009 року в частині стягнутих з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 9688 грн. 41 коп. витрат для проведення відновлювального ремонту автомобіля, та 8 000 грн. на відшкодування моральної шкоди змінити, зменшивши розмір витрат, завданих пошкодженням автомобіля до 5 000 грн., а розмір на відшкодування моральної шкоди - до 3 000 грн.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили негайно і може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України на протязі двох місяців.
Головуючий: Судді: