ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
19 липня 2006 р.
| № 1/29 |
Вищий господарський суду України у складі колегії суддів:
головуючого Невдашенко Л.П.
суддів Михайлюка М.В.
Дунаєвської Н.Г.
розглянувши касаційну скаргу | Української державної інноваційної компанії в особі Івано-Франківського регіонального відділення, м. Івано-Франківськ |
на постанову | від 18.04.2006 Львівського апеляційного господарського суду |
у справі господарського суду | № 1/29-17/157 Івано-Франківської області |
за позовом | Товариства з обмеженою відповідальністю “Партнер”, с. Сопів
|
до | Української державної інноваційної компанії в особі Івано-Франківського регіонального відділення, м. Івано-Франківськ |
про | стягнення 2 389 046,23 грн. |
ВСТАНОВИВ:
Подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.
Українська державна інноваційна компанія в особі Івано-Франківського регіонального відділення звернулася із касаційною скаргою на постанову від 18.04.2006 Львівського апеляційного господарського суду.
Одночасно скаржником заявлено клопотання про відновлення пропущеного строку для подання касаційної скарги.
Відповідно до ст. 110 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга (подання) може бути подана (внесено) протягом одного місяця з дня набрання рішенням місцевого господарського суду чи постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Згідно до частини 1 статті 53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк. При цьому Господарський процесуальний кодекс України не пов’язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.
Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз’яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.
Обґрунтовуючи клопотання про відновлення пропущеного строку Українська державна інноваційна компанія в особі Івано-Франківського регіонального відділення посилається на те, що строк для оскарження постанови апеляційного суду пропущений у зв'язку з тим, що постанову апеляційного суду від 18.04.2006 р. підписано та відправлено 16.06.2006 р.
Крім того, зазначає скаржник, представник компанії 18.04.2006 з’явився до апеляційного суду, але засідання суду по даній справі не відбулося.
Оскаржувану постанову Львівського апеляційного господарського суду прийнято 18.04.2006 р. Строк для подання касаційної скарги сплинув 18.05.2006. З касаційною скаргою компанія звернулася 30.06.2006, тобто із пропуском строку встановленого ст. 110 ГПК України.
Згідно зі ст.ст. 52, 105, 110 Господарського процесуального кодексу України перебіг місячного строку починається з моменту набрання рішенням законної сили.
З матеріалів справи вбачається, що постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18.04.2006 підписано 18.04.2006 р. та направлено сторонам 26.04.2006, що підтверджується відміткою на оригіналі постанови.
Скаржник зазначає, що строк на подання касаційної скарги пропущено у зв'язку з направленням постанови апеляційного суду від 18.04.2006 р. лише 16.06.2006 р. та отриманням постанови 20.06.2006 р., але з даним твердженням погодитися не можна, оскільки матеріали справи підтверджують направлення постанови сторонам 26.04.2006 р.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Скаржником не надано належних доказів в обґрунтування клопотання про відновлення пропущеного строку для подання касаційної скарги, а саме доказів неотримання постанови апеляційного суду від 18.04.2006 р., яка відправлена сторонам 26.04.2006 р.
Додана до клопотання про відновлення пропущеного строку для подання касаційної скарги ксерокопія поштового конверта, яка свідчить про направлення кореспонденції скаржнику 15.06.2006 не може бути належним доказом направлення саме постанови апеляційного суду від 18.04.2006 р., оскільки належним доказом про справі визнаються оригінали, зокрема поштових конвертів, а не їх ксерокопії чи фотокопії.
З конверта не вбачається, яка саме кореспонденція направлялася скаржнику на ньому зазначено тільки номер справи.
Позаяк з доданих до касаційної скарги матеріалів вбачається, що скаржник, після направлення постанови сторонам 26.04.2006 р., звертався 11.05.2006 р. до Львівського апеляційного господарського суду з вимогою направити постанову суду, тобто не виключено, що 15.06.2006 р. апеляційним судом направлено постанову повторно.
Крім того, розгляд апеляційної скарги неодноразово відкладався про що повідомлялися сторони по справі.
З матеріалів справи вбачається, що представники сторін були присутніми на засіданнях, але на останньому засіданні 18.04.2006 р. представники обох сторін не з'явилися, хоча і були повідомлені належним чином про час та місце розгляду апеляційної скарги, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, тобто скаржник мав можливість бути присутнім на судовому засіданні 18.04.2006 р., але цією можливістю не скористався.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що скаржником не надано переконливих доказів щодо наявності поважних причин пропуску строку встановленого для подання касаційної скарги.
Мотиви викладені в клопотанні про відновлення пропущеного строку, не можуть вважатися поважною причиною пропуску строку, оскільки дії скаржника носять суб’єктивний характер, а тому колегія суддів вважає, що підстав для відновлення пропущеного процесуального строку не має.
Зважаючи на те, що касаційна скарга не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України, скарга не дає підстав для перегляду постанови Львівського апеляційного господарського суду в касаційному порядку і підлягає поверненню.
Керуючись ст.ст. 53, 86, 110, 111, 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
УХВАЛИВ:
Відмовити Українській державній інноваційній компанії в особі Івано-Франківського регіонального відділення у відновленні пропущеного процесуального строку для подання касаційної скарги на постанову від 18.04.2006 Львівського апеляційного господарського суду у справі № 1/29-17/157.
Касаційну скаргу повернути скаржник, а справу господарському суду Івано-Франківської області.
Повернути Українській державній інноваційній компанії в особі Івано-Франківського регіонального відділення з державного бюджету України 12 750,00 грн. державного мита сплаченого за платіжним дорученням № 155 від 29.06.2006 р.
Головуючий Л.Невдашенко
Судді: М.Михайлюк
Н.Дунаєвська