Справа № 2-а-431 / 2009
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 листопада 2009 року Кам”янський районний суд Черкаської області області
у складі:
головуючого - судді Коваленка В.І.
при секретарі- Степановій Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кам”янка Черкаської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Кам”янському районі Черкаської області про визнання відмови щодо перерахунку пенсії та зобов»язання провести перерахунок ,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з цим позовом, і, просив, із врахуванням внесених змін, визнати відмову щодо перерахунку пенсії та зобов”язати провести її перерахунок.
19 листопада 2009 року позивач надав суду заяву, в якій змінив позовні вимоги, просив здійснити перерахунок пенсії по інвалідності і виплачувати її з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач письмово вказав на те, що він має статус громадянина, постраждалого від наслідків Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інваліда 3 групи, і що відповідно до статей 50 та 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, та розмір його державної пенсії не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком, однак відповідач усупереч зазначеним нормам не провів відповідне нарахування цих пенсій.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представники відповідача у судовому засіданні заперечували проти позову.
Суд, заслухавши пояснення сторін, що з»явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову та заперечень проти нього, встановив наступне.
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, належить (віднесений) до першої категорії як особа, яка потерпіла внаслідок Чернобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серія А № НОМЕР_1 від 07.06. 2006 року, згідно довідки МСЕК визнаний інвалідом 2 групи бестроково.
Згідно з листом начальника управління пенсійного фонду України в Кам»янському районі Черкаськї області від 7 квітня 2009 року № 5/П-7 відповідачу відмовлено у призначенні пенсії відповідно ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з мінімального розміру пенсії за віком.
На обґрунтування своїх заперечень представник відповідача письмово повідомив, що державна пенсія та додаткова пенсія позивачу були призначені та нараховані виходячи з норм ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», постанов Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 року № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», № 530 від 28.05.2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», № 654 від 16.07.2008 року «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян», виходячи з базової величини для обчислення конкретних додаткових пенсій за шкоду, заподіяну особам, віднесеним до 1 категорії, встановленої 01.01.2008 року у розмірі 20 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та державних пенсій для інвалідів 3 групи, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою - з 01.01.2008 року у розмірі 120 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Розглянувши подані документи, доводи та заперечення сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Позивач є особою постраждалою від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесений до 1 категорії, інвалід 2-ої групи, і цей факт не заперечується сторонами та підтверджено відповідним посвідченням.
Відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції станом на грудень місяць 2007 року особам, віднесеним до постраждалих першої категорії, що є інвалідами 3 групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.
Частиною 3 статті 54 вищезгаданого Закону встановлено, що в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів 2 групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8-ми мінімальних пенсій за віком.
Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», зокрема, п. п 12 і 15 п. 28 Розділу II, викладені були внесенні зміни до ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно з якими інвалідам 2 групи віднесеним до категорії 1 щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, та державна пенсія призначаються відповідно в розмірі 20 % і 120 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Однак, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року названі зміни визнані неконституційними, і втратили чинність. У зв'язку з цим продовжили діяти попередні редакції ст. ст. 50, 54 названого Закону «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до ст. 150 Конституції України, рішення Конституційного Суду України є обов’язковим на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Згідно ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, що також визначено в п. 3 Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп.
Згідно п. 5 Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп, рішення Конституційного суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей, що визнані неконституційними.
Таким чином, що бездіяльність УПФУ в Кам”янському районі є протиправною з моменту ухвалення рішення Конституційним Судом України.
При таких обставинах позивач має право на призначення щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, та державної пенсії у розмірах, відповідно, 75 % та не менше 8-ми мінімальних пенсій за віком, починаючи з 22.05.2008 року по 31 грудня 2008 року.
Наявність такого права у позивача є визначальним для вирішення даного спору, крім того, це право гарантується Конституцією України (ч. 2 ст. 46).
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України в разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вишу юридичну силу.
Отже, виходячи з принципу пріоритетності законів над підзаконними актами при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягають ст. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 року № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», № 1293 від 27.12.2005 року «Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», № 530 від 28.05.2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», № 654 від 16.07.2008 року «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян», на підставі яких були нараховані ці пенсії, оскільки останні істотно звужують обсяг встановлених законом прав
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом про визнання відмови щодо перерахунку пенсії та зобов”язання провести перерахунок у жовтня 2009 року, тобто з порушенням встановленого законом річного строку звернення. Відповідно до ч.1 ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач - УПСЗН в Кам”янському районі не наполягав на застосуванні до спірних правовідносин положення ч.1 ст. 100 КАС України.
Отже, враховуючи, що інших строків для звернення до адміністративного суду з таким позовом ані Кодексом адміністративного судочинства України, ані іншими законами України не передбачено, суд приходить до висновку, що пропущення позивачем річного строку для звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів, передбаченого ч. 2 ст. 99 КАС України, не є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог про визнання відмови щодо перерахунку пенсії та зобов”язання провести перерахунок, оскільки на цьому не наполягав відповідач.
Суд вважає, що необхідно провести перерахунок та виплати призначених позивачеві пенсій з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року
Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 КАС України.
Керуючись ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51,56-59,69-71,79,86,87,94,99, 104-107, 110-11, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Кам”янському районі Черкаської області щодо відмови обрахування пенсії ОСОБА_1, як інваліду 2 групи, постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, виходячи із прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Кам”янському районі Черкаської області провести у відповідності до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», перерахунок та виплату ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 рік.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Кам”янському районі Черкаської області провести у відповідності до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», перерахунок та виплату ОСОБА_1 державної пенсії як особі, веднесеній до категорії 1 у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 рік.
Постанова може бути оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду через Кам”янський районний суд шляхом подачі протягом десяти діб заяви про апеляційне оскарження, а потім після цього протягом двадцяти діб апеляційної скарги з одночасною подачею її копії до апеляційної інстанції.
Суддя: