Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
Іменем України
03 грудня 2009 року справа № 2а-12490/09/0570
приміщення суду, зала судових засідань№10 за адресою: м. Донецьк бульвар Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Ханової Р.Ф.
суддів: Василенко Л.А.
М.І. Старосуд
при секретарі судового засідання:
за участю сторін:
від позивача:
від першого відповідача:
від другого відповідача:
від третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, на боці відповідача: Дегтярьовій А.М.
Перець В.С. – за дов. від 14 серпня 2009 року
Бойко М.Г. – за дов. від 17 серпня 2009 року
Василевський В.Т. – за дов. від 1 липня 2009 року
не з’явився
розглянувши апеляційну скаргу Шахтарської об’єднаної державної податкової інспекції
на постанову Донецького окружного адміністративного суду
від 16 жовтня 2009 року (повний текст виготовлений 21 жовтня 2009 року)
по адміністративній справі № 2а-12490/09/0570 (суддя Бєломєстнов О.Ю.)
за позовом Шахтарської об’єднаної державної податкової інспекції
до
третя особа без самостійних вимог на предмет спору: Відкритого акціонерного товариства «Родючість»
Відкритого акціонерного товариства «Ощадбанк» в особі філії торезького відділення № 3225
Управління Державного казначейства у м. Шахтарську Головного Управління Державного казначейства України у Донецькій області
про визнання недійсним правочину та застосування наслідків нікчемного правочину, визнання дій незаконними, -
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2009 року по справі № 2а-12490/09/0570 (арк. справи 202 -208) було відмовлено в задоволенні заявлених Шахтарською об’єднаною державною податковою інспекцією позовних вимог (із врахуванням змін (арк. справи 151)) до Відкритого акціонерного товариства «Родючість», Відкритого акціонерного товариства «Державний Ощадний Банк України» в особі філії Торезького відділення № 3225 за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Управління державного казначейства в м. Шахтарську про визнання недійсним правочину ВАТ «Родючість» та ВАТ «Ощадбанк», якою є операція щодо прийняття готівки в рахунок погашення податкового боргу в сумі 31202,05 грн., стягнення на користь держави грошових коштів, отриманих ВАТ «Ощадбанк» від ВАТ «Родючість» за надані послуги по перерахуванню коштів, визнання дій ВАТ «Ощадбанк» по перерахуванню коштів до бюджету незаконними, а перерахування коштів нездійсненим.
Постанова Донецького окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2009 року вмотивована не підтвердженням обставин, на які посилається позивач у якості обґрунтування заявлених ним вимог фактичним обставинам, що були встановлені протягом судового розгляду справи.
Позивач, не погодившись із винесеною Донецьким окружним адміністративним судом Постановою по справі № 2а-12490/09/0570 від 16 жовтня 2009 року, надав апеляційну скаргу до Донецького апеляційного адміністративного суду, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які, на думку апелянта, полягають у наданні невірної оцінки судом встановленим при судовому розгляді справи обставин, що стосуються предмету спору, наслідком чого стало незастосування адміністративним судом першої інстанції до спірних відносин положень чинного законодавства України, якими передбачено можливість визнання недійсними правочинів, укладених з метою, що суперечить інтересам держави та суспільства. В наданій апеляційній скарзі апелянт просив скасувати Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2009 року та винести нову Постанову, якою задовольнити заявлені позивачем вимоги в повному обсязі.
Треті особи без самостійних вимог на предмет спору у судове засідання не з’явились, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином. Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи. 30 листопада 2009 року позивач скерував на ім’я суду клопотання, яким просить здійснити розгляд справи без його участі, яке задоволене судом.
Апеляційний розгляд справи здійснювався із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевірив наявні в матеріалах справи документи і обговоривши доводи апеляційної скарги встановила наступне.
Відкрите акціонерне товариство «Родючість» є юридичною особою, зареєстровано та обліковується у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом 05488420 зареєстровано та обліковується як платник податків у Шахтарській об’єднаній державній податковій інспекції.
12 серпня 2008 року Відкрите акціонерне товариство «Родючість» здійснило погашення суми наявного податкового боргу шляхом перерахування готівкових коштів через Торезьку філію № 3225 Відкритого акціонерного товариства «Ощадбанк» в загальній сумі 31202,05 грн.
12 серпня 2008 року Відповідачем № 1 були внесені готівкові кошти в сумі 11009,84 грн. до Торезької філії № 3225 Відкритого Акціонерного товариства «Ощадбанк» із визначенням призначення платежу «налог с влад. транспорт. ср.» та коду платежу «12020106», що підтверджується квитанцією № 1 від 12 серпня 2008 року (арк. справи 5)
12 серпня 2008 року Відповідачем № 1 були внесені готівкові кошти в сумі 20192,21 грн. до Торезької філії № 3225 Відкритого Акціонерного товариства «Ощадбанк» із визначенням коду платежу «14010100», що підтверджується квитанцією № 2 від 12 серпня 2008 року (арк. справи 5).
За даними зворотного боку облікової картки платника податків ВАТ «Родючість» з податку на додану вартість (арк. справи 84-105) 13 серпня 2008 року позивачем було зменшено суму податкових зобов’язань ВАТ «Родючість» з податку на додану вартість на суму 20192,21 грн.
За даними зворотного боку облікової картки платника податків ВАТ «Родючість» з податку з юридичних осіб – власників транспортних засобів (арк. справи 106-116) 13 серпня 2008 року позивачем було зменшено суму податкових зобов’язань ВАТ «Родючість» з податку з юридичних осіб – власників транспортних засобів на суму 11009,84 грн.
Позивач, посилаючись на неправомірність здійсненого відповідачем № 1 перерахування грошових коштів через проведення розрахунків шляхом внесення готівкових коштів до каси банківської установи, допущення позивачем порушень при оформленні квитанцій на сплату податкових зобов’язань, що полягають у незазначені особи, через яку був здійснений платіж шляхом визначення платіжної операції, здійсненої Відповідачем 1 наполягав на наявності порушень визнання вчиненого правочину – внесення готівки до каси банківської установи, яки є підставою для визнання такого правочину недійсним. Порушення статті 203 Цивільного кодексу України вбачалися позивачем у наступному:
- внесення готівки від імені юридичної особи до каси банку з метою погашення податкових зобов’язань було розцінено позивачем як втручання в діяльність Шахтарської об’єднаної державної податкової інспекції, робітниками якої на момент внесення Відповідачем 1 коштів здійснювалися дії, направлені на погашення наявної в Відповідача 1 заборгованості перед бюджетом шляхом організації продажу активів відповідача 1.
- внесення готівки до каси банківської установи, вчинене ОСОБА_7, який перебував у відпустці, в якого відсутні повноваження щодо здійснення дій направлених на організацію платіжних переказів від імені ВАТ «Родючість» направлених на погашення податкових зобов’язань, було розцінено як вчинення правочину із порушенням вимог щодо наявності цивільної дієздатності.
- вчинений відповідачами правочин не був спрямований на настання правових наслідків, що стало підставою для зазначення податковим органом про його фіктивність.
Повноваження адміністративних судів щодо розгляду справ адміністративної юрисдикції, порядок звернення до адміністративних судів і порядок здійснення адміністративного судочинства встановлені Кодексом адміністративного судочинства України.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до статті 104 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Суб'єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду у випадках, встановлених законом.
Позивач, при зверненні до суду із зазначеним позовом визначив у якості підстав для звернення до суду суттєве значення надання оцінки правомірності здійсненого перерахування Відповідачем 1 коштів для встановлення відповідності чинному законодавству України порядку погашення податкового боргу, що мали значення для вирішення інших справ, що розглядалися господарським судом Донецької області та Донецьким окружним адміністративним судом.
Ознайомившись із наявними в матеріалах справи документами, вислухавши пояснення представника апелянта, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про відсутність порушених прав позивача, яки б мали бути підставою для звернення до суду за захистом.
Стосовно обраного позивачем способу захисту у вигляді вимог про визнання недійсним правочину між відповідачами, що полягає у прийнятті готівки від фізичної особи в рахунок погашення податкового боргу; визнання дій відповідача 2 по перерахуванню коштів до бюджету неправомірними, а саме перерахування нездійсненим, та, як наслідок, стягнення грошових коштів отриманих відповідачем 2 як плати за надані послуги по перерахуванню грошових коштів у дохід бюджету, колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне.
Поняття правочину встановлено положеннями Цивільного кодексу України, відповідно до статті 202 якого правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Статтею 206 Цивільного кодексу України визначено, що усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.
Юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів.
Виходячи із змісту заявлених позивачем вимог, останнім визначається правочином здійснена розрахункова операція. Колегія суддів зазначає, що сама по собі розрахункова операція не є правочином у розумінні положень чинного законодавства України, а являє собою дії щодо виконання вчиненого в усній формі правочину між відповідачами, за умовами якого одна сторона прийняла зобов’язання здійснити перерахування коштів до бюджету, а інша сплатити певну суму за здійснення такого перерахування коштів.
Пунктом 3 статті 9 закону України «Про систему оподаткування» на платника податків покладений обов’язок щодо своєчасної сплати належних сум податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни. За положеннями цієї статті обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Враховуючи наведене вище, відповідачем 1 при внесенні готівкових коштів до банківської установи – Торезького відділення 3225 ВАТ «Ощадбанк» з метою направлення зазначених коштів на погашення податкових зобов’язань виконувався покладений на нього обов’язок щодо сплати податків, що виключає можливість розцінення таких дій як таких, що суперечать інтересам держави.
Окрім зазначеного, колегія суддів апеляційного суду погоджується із викладеними в постанові Донецького окружного адміністративного суду щодо відсутності порушень положень Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» , Інструкції про касові операції в банках України, затвердженої Постановою Правління Національного банку України № 337 від 14 серпня 2003 року та іншими нормативно-правовими актами, якими врегульований порядок здійснення грошових переказів через каси банківських установ.
Наведене вище стало підставою для узгодження колегією суддів апеляційного суду висновків Донецького окружного адміністративного суду щодо безпідставності та необґрунтованості заявлених позивачем вимог, що виключає можливість їх задоволення.
Таким чином, дослідивши документи справи колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що постанова Донецького окружного адміністративного суду винесена за умови правильного застосування норм матеріального та процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин, що за положеннями статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного судового рішення без змін.
Керуючись статтями 24, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Шахтарської об’єднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2009 року у справі № 2а-12490/09/0570 залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2009 року у справі № 2а-12490/09/0570 залишити без змін.
Ухвала складена та підписана у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 03 грудня 2009 року у присутності представників сторін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий : Р.Ф. Ханова
Судді: (підписи) Л.А. Василенко
Старосуда М.І.