Головуючий у 1 інстанції – суддя Руднєва О.Т.
Суддя-доповідач – Ханова Р.Ф.
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
1 грудня 2009 року справа № 2а-1180/09/0512
зал судових засідань № 10 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Ханової Р.Ф.
суддів:
при секретарі судового засідання Василенко Л.А.
Старосуда М.І.
Чуріковій Я.О.
від позивача: не з’явився,
від відповідача: не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засідання апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Дзержинської міської ради
на постанову Дзержинського міського суду Донецької області
від 20 липня 2009 року
по адміністративній справі № 2а-1180/09/0512 (суддя Руднєва О.Т.)
за позовом ОСОБА_5
до Управління праці та соціального захисту населення Дзержинської міської ради
про визнання дій протиправними, стягнення недоотриманої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, -
ВСТАНОВИЛА:
Позивач звернувся до Дзержинського міського суду Донецької області з позовною заявою до Управління праці та соціального захисту населення Дзержинської міської ради про визнання дій протиправними, стягнення з відповідача недоплачену суму щорічної разової допомоги за 2008 рік в розмірі 3448 грн.
Постановою Дзержинського міського суду Донецької області від 20 липня 2009 року (позовні вимоги були задоволені повністю. Суд першої інстанції визнав дії відповідача щодо відмови в виплаті суми разової грошової допомоги неправомірними, стягнув з відповідача на користь позивача суму щорічної грошової допомоги до 5 травня в розмірі десяти мінімальних пенсій за віком за 2008 рік в сумі 3448 грн.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Сторони на судовий розгляд не з’явилися.
Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ (зі змінами та доповненнями станом на час розгляду спірних правовідносин), далі по тексту - Закон № 3551-ХІІ, визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.
Відповідно до частини 2 статті 4 Закону № 3551-ХІІ до ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни. Розділом 3 цього Закону визначені пільги ветеранам війни та гарантії їх соціального захисту.
Пунктом 2 частини 2 статті 7 вищевказаного закону передбачено, що до інвалідів війни належать також інваліди з числа осіб начальницького і рядового складу органів Міністерства внутрішніх справ і органів Комітету державної безпеки колишнього Союзу РСР, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України та інших військових формувань, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час виконання службових обов'язків, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, участі у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, інших уражень ядерними матеріалами.
Позивач віднесений до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, є інвалідом 2 групи, що підтверджується посвідченням. Позивач має статус інваліда війни.
Згідно частини 5 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (в редакції станом на час здійснення оспорюваних виплат) щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком.
Згідно листа відповідача (арк. справи 4), позивачу була виплачена разова грошова допомога за квітень 2008 року в розмірі 400 грн.
Згідно частини 4 статті 171 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Позивач звертався до відповідача з заявою щодо виплати недоотриманої суми щорічної разової допомоги до 5 травня за 2008 рік 9 червня 2009 року (арк. справи 3).
Пунктом 20 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-VI частина 5 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» була викладена в наступній редакції: «Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України».
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 березня 2008 року № 183 «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2008 році відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань» передбачено, що у 2008 році виплата разової грошової допомоги інвалідам війни 2 групи здійснюється в розмірі 400 грн.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року по справі № 1-28/2008 були визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пунктів 20 - 22 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та пункту 3 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Рішення Конституційного Суду України у цій справі є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене та має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Стаття 58 Конституції України передбачає, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів зазначає, що дія нормативного акту поширюється лише на ті відносини, які виникли після набрання ним чинності. Рішення Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі N 1-29/2007, рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року по справі № 1-28/2008 прийняті після того як позивачу була проведена виплата грошової допомоги до 5 травня за 2007, 2008 роки, а саме, після квітня 2007 року та після квітня 2008 року, тому відповідач на момент виплати діяв правомірно, згідно діючого на той час законодавства.
З врахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що порушення норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції призвело до неправильного вирішення справи, що є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись статтями 160, 167, 184, 195, 196, 198, 202, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Дзержинської міської ради на постанову Дзержинського міського суду Донецької області від 20 липня 2009 року по адміністративній справі № 2а-1180/09/0512 задовольнити.
Постанову Дзержинського міського суду Донецької області від 20 липня 2009 року по адміністративній справі № 2а-1180/09/0512 - скасувати.
Відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до Управління праці та соціального захисту населення Дзержинської міської ради про визнання дій протиправними, стягнення недоотриманої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня
Повний текст постанови складений та підписаний колегією суддів у нарадчій кімнаті та проголошений в судовому засіданні 1 грудня 2009 року.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення в повному обсязі.
Головуючий: /підпис/ Р.Ф. Ханова
Судді: /підпис/ Л.А. Василенко
/підпис/ М.І. Старосуд