Головуючий у 1 інстанції – суддя Андреєв В.В.
Суддя-доповідач – Ханова Р.Ф.
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
Іменем України
1 грудня 2009 року справа № 2-а-1135/09/0512
зал судових засідань № 7 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Ханової Р.Ф.
суддів:
при секретарі судового засідання Василенко Л.А.
Старосуда М.І.
Чуріковій Я.О.
від позивача: не з’явився,
від відповідача: не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засідання апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Дзержинської міської ради
на постанову Дзержинського
міського суду Донецької області
від 20 липня 2009 року
по адміністративній справі № 2-а-1135/09/0512 (суддя Андреєв В.В.)
за позовом ОСОБА_5
до Управління праці та соціального захисту населення Дзержинської міської ради
про визнання дій протиправними, стягнення недоотриманої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, -
ВСТАНОВИЛА:
Позивач звернувся до Дзержинського міського суду Донецької області з позовною заявою до Управління праці та соціального захисту населення Дзержинської міської ради про визнання дій протиправними, стягнення з відповідача недоплачену суму щорічної разової допомоги за 2009 рік в розмірі 3554 грн.
Постановою Дзержинського міського суду Донецької області від 20 липня 2009 року позовні вимоги були задоволені повністю. Суд першої інстанції визнав дії відповідача щодо відмови в виплаті суми разової грошової допомоги неправомірними, стягнув з відповідача на користь позивача недоотриману суму щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2009 рік у розмірі 3554 гривень.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Сторони на судовий розгляд не з’явилися.
Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ (зі змінами та доповненнями станом на час розгляду спірних правовідносин), далі по тексту - Закон № 3551-ХІІ, визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.
Відповідно до частини 2 статті 4 Закону № 3551-ХІІ до ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни. Розділом 3 цього Закону визначені пільги ветеранам війни та гарантії їх соціального захисту.
Пунктом 2 частини 2 статті 7 вищевказаного закону передбачено, що до інвалідів війни належать також інваліди з числа осіб начальницького і рядового складу органів Міністерства внутрішніх справ і органів Комітету державної безпеки колишнього Союзу РСР, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України та інших військових формувань, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час виконання службових обов'язків, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, участі у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, інших уражень ядерними матеріалами.
Позивач віднесений до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, є інвалідом 2 групи, що підтверджується посвідченням. Позивач має статус інваліда війни.
Згідно частини 5 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком.
Згідно листа відповідача (арк. справи 4), позивачу була виплачена разова грошова допомога за 2009 року в розмірі 430 грн.
Згідно частини 4 статті 171 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Позивач звертався до відповідача з заявою щодо виплати недоотриманої суми щорічної разової допомоги до 5 травня за 2008 рік 21 квітня 2009 року (арк. справи 3).
Пунктом 2 рішення Конституційного Суду України №10 - рп/2008р. від 22.05..2008р. у справі №1-28/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), деякі положення Закону України "Про державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", у тому числі і положення пунктів 20-22 розділу II, яким зупинено на 2008р. дію ч.5 ст.ст.12, 13, 14 та 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в частині визначення розміру виплати щорічної разової грошової допомоги.
Законом України «Про державний бюджет України на 2009 рік» зміни до ч.5 ст.ст.12, 13, 14 та 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в частині визначення розміру виплати щорічної разової грошової допомоги не вносились, то б то на спірний період Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" є діючим і слід керуватися тільки цим спеціальним законом.
Таким чином, на момент виникнення спірних правовідносин, частина 5 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» викладена у наступній редакції: «Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком».
Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 9 липня 2003 року, що набрав чинності з 1 січня 2004 року (в редакції яка була дійсна на час здійснення виплати), мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Законом України «Про державний бюджет України на 2009 рік» сума прожиткового мінімуму на 2009 рік на одну особу, яка втратила працездатність, в розрахунку на місяць встановлено у розмірі 498грн. з 01.01.2009 року.
Враховуючи зазначене, виплата щорічної разової допомоги до 5 травня за 2009 рік, здійснена відповідачем у розмірі 430 грн., визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 18.03.2009 року № 211 «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2009 році відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань», є такою, що порушує норму спеціального Закону.
Крім того відповідно до вимог ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Фінансування витрат, пов’язаних з введенням в дію Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», відповідно до статті 17 цього Закону здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів.
Управління праці та соціального захисту населення стосовно виплат щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни, є розпорядником бюджетних коштів в розумінні пункту 36 частини 1 статті 2 Бюджетного кодексу України.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно частини 1 статті 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Колегія суддів не приймає посилання скаржника на відсутність бюджетного фінансування для здійснення соціальних виплат, з огляду на те, що судові рішення ухвалюються в межах норм діючого законодавства в незалежності від причин ненадходження коштів з Державного бюджету України на виплату допомоги та згідно частини 2 статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Таким чином, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції відносно визнання дій відповідача неправомірними щодо відмови у виплаті позивачу недоотриманої разової грошової допомоги до 5 травня за 2009 рік в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком.
З врахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права вірно з’ясував обставини справи, що є підставою згідно статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України для залишення постанови суду першої інстанції без змін.
Керуючись статтями 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Дзержинської міської ради на постанову Дзержинського міського суду Донецької області від 20 липня 2009 року по адміністративній справі № 2-а-1135/09/0512 – залишити без задоволення.
Постанову Дзержинського міського суду Донецької області від 20 липня 2009 року по адміністративній справі № 2-а-1135/09/0512 – залишити без змін.
Повний текст ухвали складений та підписаний колегією суддів у нарадчій кімнаті та проголошений в судовому засіданні 1 грудня 2009 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення в повному обсязі.
Головуючий: /підпис/ Р.Ф. Ханова
Судді: /підпис/ Л.А. Василенко
/підпис/ М.І. Старосуд