ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
23 травня 2007 р. |
Справа № А-20/93 |
Господарський суд Івано-Франківської області у складі колегії суддів:
Cуддя Кобецька Світлана Миколаївна
При секретарі Сивак Ірина Михайлівна
за позовом ОСОБА_1 АДРЕСА_1
до відповідача ДПІ в м.Івано-Франківську вул.Незалежності,20, м.Івано-Франківськ,76000
Представники:
Від позивача: ОСОБА_1.-підприємець, (свідоцтво про ДРСПД-НОМЕР_1.)
Від відповідача: Чеха М.В. - податковий інспектор юридичного відділу( довіреність №34777/10-039 від 28.08.06р.)
СУТЬ СПРАВИ: підприємцем ОСОБА_1. подано позов про скасування першої податкової вимоги ДПІ у м.Івано-Франківську НОМЕР_2.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав. В обгрунтування позовних вимог посилається на:
те, що він є платником єдиного податку, і щодо таких платників законодавством України не передбачено подання податкових декларацій, в якій має визначатись платником податків, податкове зобов"язання;
п.5.1 ст.5 ЗУ "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" який вказує на те, що податкове зобов"язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації;
п.п.6.2.1 п.6.2 ст.6 ЗУ 2181 (2181-14), який встановлює порядок надсилання податкових вимог, що порушено відповідачем;
Представники відповідача вимоги поданої заяви не визнають.
Свої заперечення обгрунтовують тим, що у позивача виник борг у сумі 120грн. з єдиного податку на підприємницьку діяльність фізичних осіб. Даний борг виник у зв"язку із збільшенням ставки єдиного податку для суб"єктів малого підприємництва - фізичних осіб, відповідно до рішення (Х сесії) Івано-Франківської міської ради від 30.11.06 та складає 200грн. Оскільки, позивач ІНФОРМАЦІЯ_1 сплатив 480грн., то станом на ІНФОРМАЦІЯ_2 в картці особового рахунку підприємця виник податковий борг у сумі 120грн. Виходячи з наведеного відповідно до ЗУ "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.00 йому було направлено першу податкову вимогу НОМЕР_3. Вважають, що податкова вимога була винесена та направлена платнику правомірно.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, враховуючи вимоги діючого законодавства, суд вважає за правильне в спірному порядку вказати на наступне:
Відповідно до вимог ст.1.10 ЗУ "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181 -ІІІ, податкова вимога - письмова вимога податкового органу до платника податків погасити суму податкового боргу.
Порядок надсилання платнику податків податкових вимог регламентовано ст.6.2 вище вказаного Закону, яка чітко вказує на те, що у разі , коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов"язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
З огляду на ст.5.1 Закону України №2181(2181-ІІІ) податкове зобов"язання самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої декларації.
Досліджуючи норми Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб"єктів малого підприємництва" та ЗУ "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", судом встановлено, що вказані норми не містять положень, щодо обов"язку позивача подання податкової декларації.
Отже, з наведеного вище випливає, що відповідач надіслав позивачеві першу податкову вимогу, всупереч вище вказаним вимогам податкового закону, на неузгоджену суму податкового зобов"язання.
У вимозі НОМЕР_2, виданій відповідачем вказано, що станом на ІНФОРМАЦІЯ_3 у позивача виник податковий борг у сумі 120грн. за узгодженим податковим зобов"язанням.
Щодо узгодженого податкового зобов"язання, то воно спростовується наведеним вище, а щодо податкового боргу то це - податкове зобов"язання, самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов"язання (ст.1.3. ЗУ № 2181-ІІІ).
Оскільки податкове зобов"язання не було узгоджено ні платником податків, ні в адміністративному чи судовому порядку, то воно не може визнаватись податковим боргом. Тобто, відповідачем не проведено процедуру узгодження податкового зобов"язання, яка є суттєвою при надсиланні платнику податків податкової вимоги та на яку чітко вказує закон.
Крім того, як передбачено ст.6.2.2 ЗУ №2181-ІІІ податкові вимоги мають містити посилання на підстави їх виставлення, чого не проглядається у спірній податковій вимозі.
За таких обставин суд вважає, що у відповідача не було підстав для надсилання податкової вимоги НОМЕР_2 позивачу. Оскільки, всупереч вимог податкового законодавства, відповідачем була виставлена податкова вимога не на узгоджену суму податкового зобов"язання, а на суму визначену податковим органом з урахуванням збільшення ставки єдиного податку.
Наведеним спростовуються доводи представників відповідача, щодо правомірності видачі податкової вимоги.
Представниками відповідача всупереч вимог ст.71 п.2 КАС України, яка зазначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб"єкта владних повноважень обов"язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. В судовому засіданні представниками відповідача не доказано правомірність свого рішення, дії. Вимоги позивача не спростовано
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалено на користь сторони, яка не є суб"єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України ( або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова особа чи службова особа) .
Керуючись 124 Конституції України, ст.ст.1,5,6 ЗУ "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", ст.ст.71,94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України , суд
ПОСТАНОВИВ:
позов задоволити.
Скасувати першу податкову вимогу НОМЕР_2. видану ДПІ в місті Івано-Франківську.
Стягнути з Державного бюджету України на користь підприємця ОСОБА_1АДРЕСА_1(Ідент. номер НОМЕР_4) - 3,40 грн. судового збору.
Виконавчий лист видати за заявою позивача після набрання постановою законної сили.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви на апеляційне ос-карження.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Кобецька Світлана Миколаївна
Постанова виготовлена в повному обсязі та підписана 25.05.07.
Виготовлено в АС "Діловодство суду"
________________ Сивак Ірина Михайлівна