ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
25 липня 2006 р. | № 22/60-06-1428 |
Вищий господарський суду України в складі колегії:
головуючого суддів: | Грейц К.В. Глос О.І. Бакуліної С.В. |
розглянувши матеріали касаційної скарги | Одеської міської ради |
на рішення | від 31.05.2006 |
у справі господарського суду Одеської області № 22/60-06-1428 |
за позовом | Одеської міської ради |
до | Управління державного казначейства в Одеській області Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря Міністерства охорони навколишнього природного середовища України Державного управління екології та природних ресурсів в Одеській області |
про | спонукання перерахування незаконно зарахованих коштів у сумі 253182 грн. |
В С Т А Н О В И В :
Касаційна скарга Одеської міської ради не може бути прийнята до розгляду, оскільки вона не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо вона підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Подана касаційна скарга підписана від імені Одеської міської ради представником О.С.Горголюк-Місюра, що діє за довіреністю.
Разом з тим, на підтвердження повноважень зазначеної особи додана ксерокопія довіреності від 05.05.2006 №219/исх-гс, не завірена належним чином (відсутня печатка установи). Отже, додана до касаційної скарги ксерокопія не може вважатися належним доказом в розумінні статей 32, 36 ГПК України.
При таких обставинах не можливо дійти висновку, що касаційна скарга підписана повноважною особою.
Крім того, згідно з вимогами п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до підпункту “г” пункту 2 статті 3 Декрету України “Про державне мито”, яким визначений розмір ставок державного мита із апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови, а також заяв про перегляд їх за нововиявленими обставинами, розмір державного мита становить 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми. Таким чином, виходячи із суми позову 253182 грн., ставка державного мита за подання касаційної скарги становить 1265,91 грн.
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, до неї додано платіжне доручення № 113 від 06.03.2006 про сплату державного мита в сумі 51 грн.
Отже, державне мито сплачено всупереч встановленому розміру.
Крім того колегія суддів зазначає, що дата сплати державного мита (06.03.2006) та дата прийняття оскаржуваного рішення (31.05.2006) не співвідносяться в часі. Слід також зауважити, що в графі “призначення платежу” платіжного доручення № 113 від 06.03.2006 зазначено “державне мито до Вищого господарського суду України на ухвалу Апеляційного суду Одеської області”, в той час як оскаржується рішення господарського суду Одеської області.
Наведене свідчить про те, що додане до касаційної скарги платіжне доручення № 113 від 06.03.2006 взагалі не відноситься до сплати державного мита за оскарження рішення у справі.
Таким чином, скарга Одеської міської ради не дає підстав для перевірки рішення у справі в касаційному порядку, тому згідно пунктів 1, 4 частини 1 статті 1113 ГПК України касаційна скарга підлягає поверненню.
Виходячи з викладеного, керуючись статтями 86, 111, пунктами 1, 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
У Х В А Л И В :
Касаційну скаргу Одеської міської ради на рішення від 31.05.2006 у справі господарського суду Одеської області № 22/60-06-1428 повернути скаржнику, а справу –до господарського суду Одеської області.
Головуючий К.В.Грейц
Судді О.І.Глос
С.В.Бакуліна