ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2009 року Справа № 2а-5194/09/2370
11 год. 03 хв. м.Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Новікової Т.В.,
при секретарі-Комишній О.М.,
за участю:
представника позивача - Миронова Т.М. (за дорученням), відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Черкаському районі Черкаської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного податку,
ВСТАНОВИВ:
Державна податкова інспекція у Черкаському районі Черкаської області звернулась до суду з позовною заявою від 27.10.2009р. № 12590/10-012 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного податку у розмірі 937 грн. 91 коп. В обґрунтування позовних вимог позивач, з посиланням на Указ Президента України «Про внесення змін до Указу Президента України від 03.07.1998р. № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» від 28.06.1999р., та Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», вважає, що відповідач не виконав обов’язку та не сплатив єдиного податку в установленому законом порядку. Внаслідок чого виник податковий борг на суму 937грн.91коп.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач визнав позовні вимоги проти задоволення позову не заперечив.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, з огляду на таке.
ОСОБА_2, зареєстрований як фізична особа-підприємець Черкаською районною державною адміністрацією Черкаської області 28.04.2005р. за № 2 017 000 0000 000457, ідентифікаційний код НОМЕР_1, взятий на облік платників податків 04.05.2005р. за №117, перебуває на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності відповідно до заяви відповідача від 16.12.2008р., є платником єдиного податку відповідно корінця свідоцтва про державну реєстрацію СПДФО від 20.12.2006р. серії Д № 334745, здійснює підприємницьку діяльність, а саме: роздрібна торгівля у спеціалізованих магазинах непродовольчими товарами.
Відповідно до зворотного боку облікової картки (а.с.11) відповідач має заборгованість зі сплати єдиного податку станом на 27.10.2009р. у сумі 937грн.91коп. У зв’язку з чим була надіслана перша податкова вимога від 26.01.2009р. № 1/75, яка розміщена 06.07.2009р. на дошці податкових оголошень ДПІ у Черкаському районі, через те, що не вручена відповідачу за спливом терміну зберігання та друга податкова вимога від 15.07.2009р. № 2/513, яка отримана відповідачем 08.08.2009р., що підтверджує підпис в повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.9).
Оскільки, зазначений борг відповідачем не сплачено в державному реєстрі рухомого майна зареєстрована податкова застава від 07.05.2009р. за №23410499.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач правомірно звернувся до суду про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати єдиного податку.
Причиною виникнення даного спору стало питання порушення відповідачем вимог податкового законодавства та не своєчасну сплату податкового зобов’язання.
Згідно ст.67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку, розмірах та у строки, встановлені законом.
Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-III від 21.12.2000р. податкове зобов'язання – це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Зокрема, спрощена система оподаткування, обліку та звітності, запроваджена Указом Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” (в редакції Указу від 28.06.1999 № 746/99) та передбачає особливий порядок оподаткування суб’єктів малого підприємництва шляхом сплати єдиного податку. Однак, єдиний податок не включено до переліку видів податків і зборів (обов’язкових платежів), що справляються на території України, передбачених Законом України “Про систему оподаткування” від 25.06.1999 № 1251-ХІІ, тому терміни подачі розрахунку про сплату єдиного податку суб’єктом малого підприємництва встановлені саме вищевказаним Указом.
Пунктом 2 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” від 28.06.1999 № 746/99, передбачено, що ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць. Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.
Як вбачається з наведених норм, обов’язок зі сплати єдиного податку суб'єктом підприємницької діяльності – фізичною особою ставиться в залежність лише від належної реєстрації такої особи як суб’єкта підприємницької діяльності та застосування ним спрощеної системи оподаткування у відповідності з вимогами законодавства.
Згідно з пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені статтею 5 вказаного Закону, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Відповідно пункту 1.3 ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, податкове зобов’язання відповідача у сумі 937грн.91коп. не було сплачене в установлені строки, таке зобов’язання визнається судом податковим боргом.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ДПІ у Черкаському районі Черкаської області підлягають до задоволення .
На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 17.11.2009р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 20.11.2009р., про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 9, 69-71, ч. 4 ст. 94, 97, ст.ст. 128, 158-163 КАС України, Черкаський окружний адміністративний суд –
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Державного бюджету через Державну податкову інспекцію у Черкаському районі Черкаської області (18000, м.Черкаси, вул. Енгельса, 157) заборгованість зі сплати єдиного податку у сумі 937грн.91коп. (дев’ятсот тридцять сім гривень, 91 копійка).
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Т.В.Новікова
Повний текст постанови виготовлено 20.11.2009 року.