Судове рішення #6899524

   

                           

                                                 

                                                                                                         Справа № 1-165/2009 р.

                                                        В И Р О К

                                                    Іменем  України

  03 грудня 2009 року

    КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

В складі: головуючого – судді                                Городівського А.А.

при секретарі                                                             Блащук Н.І.

з участю прокурора                                                  Кузьмінського П.В.,

та адвоката                                                               ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Козятині кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1   українця, громадянина  України, освіта середня,  не одруженого, не працюючого, навчається в Дніпропетровському технікумі залізничного транспорта,   раніше не судимого,  у скоєнні злочину, передбаченого ст. 187  ч. 1 КК України, -

                                                       ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_1 скоїв розбій, тобто  напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров’я особи, яка зазнала нападу.

             Злочин скоєно за слідуючих обставин.

             Підсудний ОСОБА_1 19 листопада 2006 року, приблизно о 23 годині, перебуваючи на розі вулиць Червоноармійської та Котовського в м. Козятині Вінницької області, маючи умисел на заволодіння  чужим майном, а саме громадянки ОСОБА_3, усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи настання  суспільно небезпечних наслідків, напав ззаду на потерпілу ОСОБА_3 та затягнувши її за продовольчий магазин повулиці Котовського, погрожуючи їй вдарив ОСОБА_3 головою об стіну, після чого почав душити її за шию та наносити удари рукою по обличчу, намагаючись  висмикнути сумочку,  при цьому спричинивши потерпілій ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді синці на обличчі, на шиї, гематома на голові, які у відповідності до висновку судово медичного експерта №12 від 10.01.2007 року, відносяться до легких тілесних ушкоджень. В цей час до місця вчинення ОСОБА_1 розбійного нападу на потерпілу ОСОБА_3 підбіг громадянин ОСОБА_4, який мав зустріти потерпілу та почав припиняти протиправні дії ОСОБА_1, але останній з метою уникнути відповідальності за злочин почав тікати з місця події. ОСОБА_4. побіг наздоганяти та затримувати злочинця. Вході затримання ОСОБА_4, два рази вдарив  в обличчя злочинця та скрутив його і в цей час на крики та шум підійшов наряд міліції в складі двох міліціонерів, які недалеко проводили патрулювання в м. Козятині.

Підсудній ОСОБА_1 винним себе не визнав і пояснив,  що 19 листопада 2006 року, приблизно о 23 годині, перебуваючи на розі вулиць Червоноармійської та Котовського в м. Козятині, він помилково сприйняв потерпілу ОСОБА_3 за свою знайому ОСОБА_5. і намагався з нею  пожартувати покла її руку ззаді на плече. За магазин потерпілу ОСОБА_3 він не затягував та не наносив їй тілесних ушкоджень, а просто поклав руку їй на плече, а коли вона повернулась, він побачив, що помилився. В цей час підбіг ОСОБА_4. і почав його бити. Від нанесених йому ОСОБА_4 ударів він втратив свідомість і не пам’ятає, як його діставили в міліцію. Прийшов до тями він лише в міліції.  Відразу ж після затримання він написав явку з повинною та пояснення, в яких визнав себе винним в намаганні вчинити грабіж. Він писав лише тому, що його бив ОСОБА_4. та били працівники міліції відразу ж після затримання. Під час проведення досудового слідства він винним себе не визнавав.. Вважає, що він не скоював ніякого злочину,  просить винести справедливий вирок.

Суд критично ставиться до показаннь підсудного та розцінює його позицію, як намагання уникнути кримінальної відповідальності, і вважає, що його вина у скоєнні злочину, передбаченого ст. 187 ч.1 КК України,  повністю доведена матеріалами справи та поясненнями потерпілої і свідків.

Потерпіла ОСОБА_3 пояснила, що 19 листопада 2006 року, приблизно о 23 годині вона поверталась додому з роботи. На розі вулиць Червоноармійської та Котовського в м. Козятині на неї ззаду раптово хтось напав. Невідомий, як пізніше з’ясувалось, це був підсудній ОСОБА_1, затягнувши її за магазин, вдарив головою об стінку та душив за шию, наносив удари рукою по обличчю, намагався висмикнути сумочку. Внаслідок даних дій ОСОБА_1 спричинив їй тілесні ушкодження у вигляді синців на обличчі та шиї, гематоми на голові.  В цей час, коли це все відбувалося підбіг її співмешканець ОСОБА_4., який мав зустріти її по дорозі до дому, тоді злочиниць почав тікати, а ОСОБА_4, побіг його доганяти та наздогнав.  Просить визнати підсудного ОСОБА_1 винним у скоєнні злочину. передбаченого ст. 187 ч. 1 КК України і покарати його у відповідності з законом, а також стягнути на її користь 10000 грн. у відшкодування моральної шкоди. Моральна шкода знайшла своє вираження у моральних переживаннях у зв’язку з перенесеним нею фізичним та душевним болем, приниженням її жіночої та людської гідності, пережитим нею нервовим стресом.   Після перенесеного потрясіння вона довгий час перебувала в постійному страху та напрузі.

Свідок ОСОБА_4. пояснив, що 19 листопада 2006 року, приблизно о 23 годині, йому зателефонувала його сівмешканка  ОСОБА_3 і попросила її зустріти з роботи. Він відразу ж пішов їй назустріч по вул.. Котовського.. З деякої відстані він побачив, як нарозі вулиць Червоноармійської та Котовського  невідомий йому чоловік, як пізніше з’ясувалось, це був підсудній ОСОБА_1, затягнув  ОСОБА_3 за магазин.  Коли він забіг за магазин, то   бачив, як підсудний душив ОСОБА_3 за шию та бив головою об стінку магазину. Він відразу ж підбіг до них, однак підсудний почав тікати. Він наздогнав його поблизу кафе «Едельвейс» по вул. Клари Цеткін в м. Козятині, затримав,   два рази вдарив по обличчю,  бо ОСОБА_1.опирався затриманню та  передав  наряду міліції, який в цей час підійшов. Наряд міліції забрав його та ОСОБА_3  та  доставив затриманого ОСОБА_1 до чергової частини Козятинського РВ УМВС України у Вінницькій області. Коли ОСОБА_1  вели до приміщення райвідділу міліції, він був при свідомості, йшов самостійно.

Свідок ОСОБА_5 пояснила, що вона знає ОСОБА_1 більше одного року. Вони разом навчались, зустрічались, разом відпочивали. Нічого поганого вона про нього сказати не може. В квартирі ОСОБА_1 вони разом були, він міг  пожартувати з нею. ОСОБА_1 ніколи не жартував з нею так, щоб бити її. Часто з кафе «Крокус» вона йшла додому тією дорогою. де відбувались події 19 листопада 2006 року.

 

Свідок ОСОБА_6 пояснив. що 19 листопада 2006 року він спільно з напарником патрулював місто. Приблизно після 23 години він почув, що біля кафе «Едельвейс» по вул.. Клари Цеткін в м. Козятині кричала дівчина. Коли вони підійшли ближче, то побачили, що на землі лежить хлопець, а на ньому сидить інший хлопець, який скрутив йому руки та наносив удари. Коли вони  підійшли до них ближче, то чоловік, який сидів зверху пояснив, що він затримав злочинця, який 5 хвилин тому напав на його співмешканку, душив її. В цей час до нас підійшла дівчина. Виявилось, що саме на неї злочинець вчинив напад і вона підтвердила, що на неї був скоєний напад і тому її співмешканець затримував злочинця. У потерпілої ОСОБА_3 було «розпухше» обличчя. Тоді вони  всі разом пройшли в   Козятинський РВ УМВС України.  Коли йшли до райвідділу, його напарник ОСОБА_7 тримав ОСОБА_1 за руку. Підсудний вів себе зухвало, намагався влаштувати сварку. Винним себе не визнавав з самого початку. Наряд міліції доставив затриманого ОСОБА_1 до чергової частини Козятинського РВ УМВС України у Вінницькій області. Коли ОСОБА_1  вели до приміщення райвідділу міліції, він був при свідомості, йшов самостійно.

Свідок ОСОБА_7 пояснив. що 19 листопада 2006 року він спільно з напарником патрулював місто. Приблизно після 23 години вони почули, що біля кафе «Едельвейс» по вул.. Клари Цеткін в м. Козятині крики.. Коли вони підійшли ближче, то побачили,   що на землі сидить хлопець, обличчя якого було в крові. а біля  ньому стоїть  інший хлопець, який скрутив йому руки та наносив удари. Коли вони  підійшли до них ближче, то чоловік, який стояв, пояснив, що він затримав злочинця, який 5 хвилин тому напав на його співмешканку, душив її. В цей час до нас підійшла дівчина – потерпіла ОСОБА_3  Вона була сильно налякана і плакала. На обличчі у потерпілої було почервоніння.  Виявилось, що саме на неї злочинець вчинив напад і вона підтвердила, що на неї був скоєний напад і тому її співмешканець затримував злочинця. Тоді вони  всі разом пройшли в   Козятинський РВ УМВС України, де вчинили відповідні до закону дії. ОСОБА_1 до райвідділу міліції йшов сам пішки,  свідомість не втрачав, при цьому казав, що він нічого не знає. На руки ОСОБА_1. були вдягнуті наручники.  

Винність підсудного у скоєнні злочину, передбаченого ст. 187 ч.1 КК України, доведена також доказами, що є в матеріалах справи.

З висновку судово-медичної експертизи № 12 від 10.01.2007 р. видно, що у потерпілої ОСОБА_3 виявлені тілесні ушкодження - синці на обличчі, на шиї, гематома на голові, які виникли від дії тупих твердих предметів, можливо 19.11.2006 р. і за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень. Вказані ушкодження не виключають можливості їх виникнення за обставин. квазаних в постанові. Вказані ушкодження не спричинили загрозливих для життя явищ, тому не були небезпечними для життя (а.с. 33).

З протоколу відтворення обстановки і обставин події від 16.01.2007 р. видно, що потерпіла ОСОБА_3 показувала, яким саме чином на неї було скоєно напад підсудним ОСОБА_1 (а.с. 40-41).

З протоколу відтворення обстановки і обставин події від 16.01.2007 р. видно, що свідок ОСОБА_4. показував, яким саме чином було скоєно напад на потерпілу ОСОБА_3 підсудним ОСОБА_1 (а.с. 42-43).

Відповідно до явки з повинною, написаною власноручно ОСОБА_1 та пояснення , ОСОБА_1 визнав себе винним у злочину та пояснював, що хотів пограбувати невідому жінку.(а.с.6,7)

Суд вважає, що доводи  підсудного ОСОБА_1 про те, що  він написав явку з повинною та пояснення, в яких визнав себе винним в намаганні вчинити пограбування, були написані внаслідок того, що його били працівники міліції ( недозволені методи слідства), не знайшли свого свого підтвердження в ході судового слідства., оскільки ці твердження підсудного  спростовані прокурорською перевіркою,  за наслідками якої відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно працівників міліції (а.с.160-161).

 

А тому суд, вважає, що поснення та явку з повинною ОСОБА_1 слід взяти до уваги, як доказ його вини у вчиненні злочину.

Оцінюючи всі докази в їх сукупності,   суд кваліфікує дії підсудного ОСОБА_1 за ст. 187 ч. 1 КК України як розбій, тобто  напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров’я особи, яка зазнала нападу.  

При обранні виду та міри кримінального покарання підсудному ОСОБА_1. суд враховує те, що вона раніше не судимий, вперше притягується до кримінальної відповідальності, за місцем проживання характеризується позитивно, навчається,    обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено, а тому з урахуванням всіх обставин по справі, особи підсудного, суспільної небезпеки вчиненого, наслідків, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_1  можливе без ізоляції від суспільства з засудженням до позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням  з застосуванням ст.ст. 75. 76 КК України.

 Суд вважає, що незаконними діями підсудного ОСОБА_1 потерпілій ОСОБА_3 була заподіяна моральна шкода, яка знайшла своє вираження у моральних переживаннях у зв’язку із вчиненням відносно неї насильницьких дій підсудним ОСОБА_1 та нанесенням їй тілесних ушкоджень, у зв’язку з перенесеним нею фізичним та душевним болем. приниженням її жіночої та людської гідності, пережитим нею нервовим стресом.

Суд вважає, що цивільний позов потерпілої про відщкодування моральної шкоди в сумі 10000 гривень підлягає частковому задоволенню на сумму 5000 гривень,  враховуючи всі обставини справи.

                            Керуючись ст. 323, 324 КПК  України, суд –

                                                              ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1  визнати винним за ст.187 ч.1 КК  України та призначити йому покарання   за ст. 187 ч.1 КК України – чотири роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75  КК України звільнити засудженого ОСОБА_1  від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку один рік не вчинить нового злочину і виконає обов’язок покладений на нього, а саме відповідно до ст. 76 ч. 1 п. 3 КК України буде повідомляти органи кримінально – виконавчої системи про зміну місця проживання та навчання.

Запобіжний захід засудженому  ОСОБА_1. залишити підписку про невиїзд  до набрання вироком  законної сили.

 Цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з засудженого ОСОБА_1  на користь потерпілої ОСОБА_3 5000 (п’ять тисяч) грнивень  у відшкодування моральної шкоди, заподіяної злочином,  та 100 (сто) грнивень за надання юридичної допомоги адвокатом (а.с. 73),  а всього стягнути 5100 ( п’ять тисяч сто) грнивень.

Апеляція на вирок суду може бути подана на протязі 15 діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Вінницької області через Козятинський міськрайсуд Вінницької області.

    Суддя – підпис

 

З оригіналом згідно:

Суддя                 Секретар

                                                         

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація