ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 серпня 2006 р. | № 5/263-05-9490 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Щотки С.О. ( головуючий), Васищака І.М., Самусенко С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу | ВАТ по газопостачанню та газифікації “Одесагаз” |
на постанову | Одеського апеляційного господарського суду від 11.04.2006 року |
у справі | № 5/263-05-9490 |
за позовом | ВАТ по газопостачанню та газифікації “Одесагаз” |
до | міського комунального підприємства “Одеська теплоелектроцентраль №2” |
про | стягнення 187971,18 грн. |
за участю представників : |
позивача відповідача | - Кравченко В.В., - Панасюк О.Ю., |
В С Т А Н О В И В :
ВАТ по газопостачанню та газифікації “Одесагаз” звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до міського комунального підприємства “Одеська теплоелектроцентраль № 2” про стягнення 169056,45 грн. боргу, з них 82975,93 грн. –вартість природного газу, 72715,34 грн. –вартість послуг за транспортування газу, 13365,18 грн. –вартість послуг за транспортування газу магістральними трубопроводами, а також 13589,35 грн. пені, 2264,07 грн. відсотків річних та 3061,31 грн. інфляційних.
Позивачем позовні вимоги змінювались та уточнювались. 24.02.2006 року позивач уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача 72715,34 грн. боргу, з яких 16028,67 грн. –вартість природного газу, 4731,57 грн. –вартість послуг з магістрального транспортування газу, 51955,10 грн. –вартість послуг з транспортування газу власними трубопроводами, а також 9144,20 грн. пені, 3864,87 грн. інфляційних та 1524,03 грн. відсотків річних (а.с. 213-214).
Рішенням господарського суду Одеської області від 28.02.2006 року у справі № 5/263-05-9490 (суддя Могил С.К.) позов задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача 457,96 грн. відсотків річних, 1268,55 грн. інфляційних, 2547,94 грн. пені та судові витрати пропорційно сумі задоволених позовних вимог. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.02.2006 року провадження у даній справі в частині стягнення боргу за поставлений газ та послуги по транспортуванню магістральними шляхами припинено на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 11.04.2006 року у справі № 5/263-05-9490 (судді: Разюк Г.П., Петрова М.С., Колоколова С.І.) рішення господарського суду Одеської області від 28.02.2006 року та ухвала господарського суду Одеської області від 28.02.2006 року у даній справі залишені без змін.
Не погоджуючись з постановою господарського суду першої інстанції, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов. В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на порушення та неправильне застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконного судового рішення.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, прийшла до висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Як встановив апеляційний господарський суд та підтверджується документальними доказами, наявними у матеріалах справи, 10.01.2004 року сторони уклали договір про постачання природного газу підприємствам, які відпускають теплову енергію для потреб населення, бюджетних установ та організацій (далі - Договір) з протоколом розбіжностей до нього. Відповідно до умов Договору позивач зобов’язався поставити відповідачу природний газ, а відповідач зобов’язався оплатити вартість спожитого газу та послуги по транспортуванню природного газу магістральним трубопроводом.
Господарським судом апеляційної інстанції також з’ясовано, що постановою Одеського апеляційного господарського суду від 07.07.2005 року у справі № 328/21-05-608 встановлено, що дія Договору не пролонгувалась, оскільки позивач запропонував відповідачу укласти інший договір на 2005 рік, що свідчить про відсутність згоди на продовження дії Договору.
Апеляційний господарський суд дійшов вірного висновку про те, що договір № 008088-Т-ТП від 01.01.2005 року, набрав чинності 07.07.2005 року у відповідності до ч. 2 ст. 187 ГК України, тобто у день прийняття постанови судом апеляційної інстанції.
Таким чином, апеляційний господарський суд обґрунтовано відхилив посилання сторін на те, що поставка газу у період з 01.01.2005 року по 07.07.2005 року відбувалась на основі Договору чи договору № 008088-Т-ТП від 01.01.2005 року.
Відповідно до вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші право чини, створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.
Відтак, між сторонами виникли зобов’язальні відносини, які ґрунтуються на фактичній поставці та використанні природного газу здійснюваним без укладення письмового договору.
Як встановив місцевий господарський суд, позивач поставив відповідачу у спірному періоді 3628,510 тис. м3 природного газу, що підтверджується наданими позивачем актами (а.с. 17-20). Разом з тим, в актах відсутня вказівка на ціну природного газу та вартість послуг по його транспортуванню. Крім того, позивач не надав суду доказів направлення відповідачу рахунків на оплату поставленого природного газу та наданих послуг по транспортуванню.
Водночас, відповідач здійснив розрахунки за поставлений позивачем природний газ та надані послуги по його транспортуванню магістральним трубопроводом за тарифами, які передбачені Договором, а позивач таку оплату прийняв. Факт оплати відповідачем позивачу за поставлений газ та його транспортування магістральним трубопроводом підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями (а.с. 42-64).
Щодо оплати послуг по транспортуванню природного газу трубопроводами, які передані на баланс позивача, то позивач не заявляв позовну вимогу про відшкодування витрат понесених ним у зв’язку з транспортуванням газу відповідачеві власними трубопроводами.
Таким чином, апеляційний господарський суд прийшов до правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у частині стягнення оплати за транспортування природного газу власними трубопроводами.
Суд апеляційної інстанції, відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України, повторно розглядаючи справу, повно з’ясував обставини, які мали значення для правильного розгляду поданої позивачем апеляційної скарги. Висновки апеляційного суду ґрунтуються на доказах, наведених в постанові суду, та відповідають положенням чинного законодавства. Як наслідок, прийнята апеляційним господарським судом постанова відповідає положенням ст. 105 ГПК України та вимогам, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11 “Про судове рішення” зі змінами та доповненнями.
Відповідно до вимог ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, які не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови не знайшли свого підтвердження, в зв’язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових актів колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ВАТ по газопостачанню та газифікації “Одесагаз” залишити без задоволення.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 11.04.2006 року у справі № 5/263-05-9490 залишити без змін.
Головуючий, суддя С. Щотка
С у д д і: І.Васищак
С.Самусенко