ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

02 серпня 2006 р.

№ 1/26

Вищий  господарський  суд  України  у  складі  колегії  суддів: Щотки С.О. ( головуючий), Васищака І.М., Самусенко С.С.,

розглянувши  у     відкритому              судовому засіданні  в м. Києві  касаційну  скаргу

приватного підприємства “Енерговугілля”

на рішення та постанову

господарського суду Донецької області від 27.02.2006 року Донецького апеляційного господарського суду від 19.04.2006 року

у справі

№  1/26

за позовом

приватного підприємства “Енерговугілля”

до	державного підприємства “Донецька залізниця”

про	стягнення 52751,89 грн.

за  участю  представників :

позивача                              відповідача

- Полунов Є.В., - Петренко О.Г.,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Донецької області від 27.02.2006 року  у справі № 1/26 (суддя Азарова З.П.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 19.04.2006 року (судді: Стойка О.В., Діброва Г.І., Шевкова Т.А.) у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням та постановою господарських судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення і постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на порушення та неправильне застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконних судових рішень.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, прийшла до висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.    

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду та постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що господарські суди в порядку ст. ст. 43, 47, 43, 99, 101 ГПК України всебічно, повно і об’єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази, зокрема, прості векселі №№ 6433559314804, 6433559311086, емітовані ДП “Експертно-аналітичний центр сприяння технічному переозброєнню галузі Мінпаливенерго” 25.10.2004 року, акт прийому-передачі векселів від 16.06.2005 року, протести про неоплату векселя від 04.01.2006 року; належним чином проаналізували відносини сторін; встановили обставини справи та дійшли обґрунтованих і правомірних висновків про те, що відповідач звільнив себе від відповідальності за спірними векселями включенням в передавальний напис особливого застереження “без обороту на мене”.

Відповідно до статті 15 Уніфікованого закону, оскільки не обумовлено протилежне, індосант відповідає за акцепт і за платіж.

Відтак, названа стаття передбачає можливість включення до індосамента застереження "Без обороту на мене" чи будь-якого іншого застереження, що має наслідком звільнення індосанта від відповідальності за платіж по векселю. В такому випадку індосант відповідає лише за дійсність переданої за векселем вимоги. Вказане застереження означає, що при неакцепті або неплатежі до такого індосанта не можуть бути пред'явлені вимоги передбачені статтями 43-49 Уніфікованого закону, тобто звільняє індосанта від відповідальності за невиконання зобов'язань за векселем.

Таким чином, форма індосаменту, за якої індосант перед своїм підписом робить напис "Без обороту на мене", або інше рівнозначне застереження, звільняє індосанта від відповідальності за пред'явленими до нього претензіями у разі неоплати векселя зобов'язаною за ним особою - основним вексельним боржником.

Господарським судом першої інстанції встановлено, що зробивши на спірному векселі застереження "Без обороту на мене" відповідач звільнив себе від відповідальності у разі несплати за цим векселем основним боржником - векселедавцем простого векселя.

На підставі встановлених фактичних обставин місцевим господарським судом з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін, правильно застосовано матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини, обґрунтовано та правомірно відмовлено у задоволенні позову.

В свою чергу, суд апеляційної інстанції, відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України, повторно розглядаючи справу, повно з’ясував обставини, які мали значення для правильного розгляду поданої позивачем апеляційної скарги. Висновки апеляційного суду ґрунтуються на доказах, наведених в постанові суду, та відповідають положенням чинного законодавства. Як наслідок, прийнята апеляційним господарським судом постанова відповідає положенням ст. 105 ГПК України та вимогам, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11 “Про судове рішення” зі змінами та доповненнями.

Відповідно до вимог ст. 1117 Господарського  процесуального  кодексу  України  касаційна  інстанція  не має права встановлювати  або  вважати  доведеними  обставини, які не були встановлені у рішенні або  постанові  господарського суду або відхилені  ним, вирішувати  питання про  достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над  іншими,  збирати  нові  докази  або додатково  перевіряти  докази.

Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови не знайшли свого підтвердження, в зв’язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових актів колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу приватного підприємства “Енерговугілля” залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 27.02.2006 року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.04.2006 року у справі № 1/26 залишити без змін.

Головуючий, суддя                                                                      С. Щотка   

С у д д і:                                                                                          І.Васищак

                                                                                                        С. Самусенко