ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"30" листопада 2009 р. Справа № 8/77-1851
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Гирили І. М. розглянув матеріали справи:
за позовом: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, с. Кам`янки Підволочиського району Тернопільської області
до відповідача: Приватного агропромислового підприємства "Озерна", с. Озерна Зборівського району Тернопільської області
про: стягнення боргу на суму 12 880 грн.
За участю представників:
Позивача: ОСОБА_2 –представника, довіреність № 3 від 14.10.2009 р.
Відповідача: не з’явився.
В судовому засіданні представнику позивача роз’яснено його процесуальні права та обов’язки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
За відсутністю відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснюється.
Суть справи:
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, надалі позивач, звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовом, до Приватного агропромислового підприємства "Озерна", надалі відповідач, про стягнення боргу на суму 12 880 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач належним чином не виконав зобов`язання за договором № 1 від 20.08.2008 р. про зернозбирання, внаслідок чого його борг перед позивачем становить 12 880 грн. В підтвердження викладеного додає: договір № 1 від 20.08.2008 р. про зернозбирання, акт здачі –приймання виконаних робіт від 27.08.2008 р., претензію від 15.05.2009р., акт звірки взаєморозрахунків, станом на 01.10.2009р., а також інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи.
Розгляд справи, призначений вперше на 11:00 год. 26.10.2009 р., в порядку ст. 77 ГПК України, було відкладено на 10:40 год. 16.11.2009 р. у зв'язку із неявкою в судове засідання представника відповідача та неподання ним витребуваних доказів.
Ухвалою від 03.11.2009 р., у відповідності до вимог п. п. 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України за № 1152 від 30.10.2009 р. „Про запобігання поширенню грипу типу А/Н1N1/Каліфорнія/04/09 і гострих респіраторних захворювань серед населення” засідання суду по даній справі було перенесено з 10:40 год. 16.11.2009 р. на 15:35 год. 30.11.2009 р.
Представник відповідача в судові засідання 26.10.2009 р. та 30.11.2009 р. не з’явився, витребуваних судом документів не представив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином в порядку ст. 64 ГПК України, про що свідчать повідомлення про вручення йому поштових відправлень (ухвал суду від 09.10.2009 р. та від 03.11.2009 р.) за № 02990491 від 12.10.2009 р. та, відповідно за № 2589711 від 05.11.2009р., які знаходяться в матеріалах справи.
Проте, враховуючи, що явка представників сторін не визнавалась судом обов’язковою, брати участь у судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України, доказів у справі є достатньо для вирішення спору по суті, справа розглядається без участі представника відповідача, відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними у ній матеріалами.
Присутній в судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив:
20.08.2008 р. між Приватним підприємцем ОСОБА_1 (виконавець), та Приватним агропромисловим підприємством "Озерна" (замовник) був укладений договір № 1 про зернозбирання, за умовами якого виконавець зобов’язався виконати, а замовник –оплатити збирання зернових сільськогосподарських культур, а саме: вівса, на площі –46 га, по ціні –280 грн. за 1 га. Вартість виконаних робіт становить –12880 грн. (п. 1.2, п. 2.2 Договору).
Згідно п. п. 2.5 договору факт виконання робіт оформляється актом виконаних робіт згідно з додатком № 1 до договору.
Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем і відповідачем у справі виникли зобов’язання з договору про надання послуг, згідно якого, в силу ст. 901 Цивільного кодексу України, одна сторона одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 11 ЦК України, договір є однією з підстав виникнення зобов'язань.
У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов’язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько –господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору № 1 від 20.08.2008 р. про зернозбирання, Приватний підприємець ОСОБА_1 надав послуги по обмолоту вівса на площі 46 га по ціні 280 грн. за 1 га, а Приватне агропромислове підприємство "Озерна" прийняло надані послуги, про що свідчить Акт здачі –приймання виконаних робіт від 27.08.2008р., підписаний без зауважень повноважними представниками сторін.
Факт надання послуг по зернозбиранню відповідачем не заперечено у встановленому законом порядку, як і не надано суду належних та обґрунтованих доказів спростування доводів позивача.
Умовами укладеного договору сторони обумовили порядок оплати послуг. Так, зокрема, відповідно до п. 2.1 договору визначено, що розрахунки за послуги по зернозбиранню проводяться із замовником у натуральній формі чи шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця.
П. 2.5 Договору сторони, зокрема, передбачили, що в акті готовності вказується обсяг і якість виконаних робіт, розмір винагороди за проведені роботи, вид сільськогосподарської культури, яка вибрана для розрахунків, і остаточна сума і термін оплати з врахуванням зерна, вивезеного з ХПП в якості авансових платежів.
Разом з тим, з наявного в матеріалах справи акту здачі-приймання виконаних робіт від 27.08.2008р. вбачається, що термін оплати виконаних робіт сторонами встановлений не був.
Згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь –який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
В порядку ст. 530 ЦК України, позивачем на адресу відповідача була направлена вимога (претензія) від 15.05.2009 р. про сплату 12 880 грн. за надані послуги по збиранню вівса, яка залишена відповідачем без належного реагування та задоволення (докази направлення знаходяться в матеріалах справи).
Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших активів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень договору відповідач, станом на час розгляду справи в суді заборгованість не погасив та підтвердив факт існування боргу перед позивачем за надані послуги по зернозбиранню (обмолот вівса) на загальну суму 12 880 грн., підписавши Акт звірки взаєморозрахунків, станом на 01.10.2009 р., який знаходиться в матеріалах справи.
Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
За даних обставин, суд визнає позовні вимоги позивача щодо стягнення з Приватного агропромислового підприємства "Озерна" заборгованості за надані послуги по зернозбиранню в сумі 12 880 грн. згідно договору № 1 від 20.08.2008 р. правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення, оскільки підтвердженні матеріалами справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та не заперечені відповідачем.
У відповідності до вимог ст. ст. 44 –49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита в сумі 128,80 грн. та витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн., покладаються на відповідача.
Згідно ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України №7/93 від 23.01.1993 р. з наступними змінами та доповненнями “Про державне мито”, із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів сплачується державне мито в сумі 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Разом з тим, судом встановлено, що позивачем при поданні позовної заяви сплачено 129 грн., а належало до сплати 128,80 грн., решта суми сплаченого позивачем державного мита підлягає поверненню в порядку ст. 8 Декрету КМ України № 7/93 та Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, у зв’язку з тим, що сплачено в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством України.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 32-34, 43, 44, 49, 69, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Приватного агропромислового підприємства "Озерна", с. Озерна Зборівського району Тернопільської області (ідентифікаційний код № 30588612) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, с. Кам`янки Підволочиського району Тернопільської області (ідентифікаційний № НОМЕР_1):
- 12 880 (дванадцять тисяч вісімсот вісімдесят) грн. заборгованості;
- 128 (сто двадцять вісім) грн. 80 коп. в повернення сплаченого позивачем державного мита;
- 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1, с. Кам`янки Підволочиського району Тернопільської області (ідентифікаційний № НОМЕР_1) довідку на повернення зайво сплаченого державного мита в сумі 20 коп.
Квитанція № 23 від 05 жовтня 2009 року про сплату державного мита в сумі 129 грн. залишаються в матеріалах справи.
Видати довідку.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).
5. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.
6. Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його прийняття (підписання), через місцевий господарський суд.
Суддя