ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 липня 2011 року 17:10 Справа № 2а-0870/4922/11
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Недашківської К.М., при секретарі судового засідання Луговському І.О., за участю прокурора – не прибув, представника позивача – не прибув, представника відповідача – не прибув, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Прокурора Хортицького району м. Запоріжжя в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-будівельне підприємство «Форт» про стягнення заборгованості з орендної плати за земельну ділянку.
24 червня 2011 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний Прокурора Хортицького району м. Запоріжжя в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-будівельне підприємство «Форт» про стягнення заборгованості з орендної плати за земельну ділянку в розмірі 61757 грн. 07 коп.
Ухвалою судді від 29.06.2011 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання на 13.07.2011.
13.07.2011 в судове засідання прибув прокурор та представник позивача, підтримали заявлені позовні вимоги та просять суд задовольнити їх в повному обсязі.
У зв’язку з неприбуттям в судове засідання представника відповідача розгляд справи відкладено на 27.07.2011.
27.07.2011 сторони в судове засідання не прибули, від прокурора та представника позивача надійшли клопотання про розгляд справи без їх участі за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
Представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, в судове засідання не прибув, не повідомив суд про причини неприбуття та не надіслав суду будь-яких заяв та заперечень проти позову.
За таких обставин суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників сторін.
За приписами ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових та речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з’ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.
Розглянувши матеріали та з’ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд
ВСТАНОВИВ:
У червні 2011 року прокуратурою Хортицького району м. Запоріжжя проведено перевірку, за результатами якої встановлено, що відповідач має заборгованість перед бюджетом з орендної плати за земельну ділянку в розмірі 61 757 грн. 07 коп., яка виникла з 30.03.2011.
За приписами п. 4.1.1. Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» №2181-III від 21.12.2000 (далі іменується – Закон №2181-III) платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом «г» підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.
Згідно п. 1.11 ст. 1 Закону України №2181-III податкова декларація, розрахунок – документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов’язкового платежу).
Підпунктами 1, 3 ст. 14 Закону України «Про плату за землю» від 03.07.1992 №2535-XII (далі іменується – Закон України №2535-XII) встановлено, що платниками земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій.
Заборгованість з орендної плати за земельну ділянку виникла в результаті самостійно поданих податкових декларацій по орендній плати за земельні ділянки державної і комунальної власності:
податкова декларація по орендній плати за земельні ділянки державної і комунальної власності від 27.01.2011 №481, якою визначене податкове зобов’язання за лютий 2011 року в розмірі 16 140 грн.16 коп.
податкова декларація по орендній плати за земельні ділянки державної і комунальної власності від 27.01.2011 №481, якою визначене податкове зобов’язання за квітень 2011 року в розмірі 16 140 грн.16 коп.
за приписами
З матеріалів справи вбачається, що заборгованість з орендної плати за земельну ділянку виникла в результаті проведеної ДПІ в Хортицькому районі м. Запоріжжя камеральної перевірки податкової декларації з питання порушення податкового законодавства. На підставі якої складено Акт про результати камеральної перевірки податкової декларації від 11.04.2011 №70/1530/13615921 (далі іменується – Акт перевірки).
На підставі Акту перевірки позивачем були прийняті податкові повідомлення-рішення форми «Р» від 04.05.2011 №0000281530, яким донараховано податкове зобов’язання в розмірі 23 581 грн. 40 коп. та застосовано штрафні (фінансові) санкції з орендної плати за земельну ділянку в розмірі 5 895 грн. 35 коп.
Таким чином, загальна сума податкових зобов’язань з орендної плати за земельну ділянку у відповідача складає 61 757 грн. 07 коп.
Згідно позовної заяви зазначене податкове повідомлення – рішення не оскаржувалося відповідачем ні в адміністративному, ні в судовому порядку.
Суми податкових зобов’язань та застосованих штрафних (фінансових) санкцій з орендної плати за земельну ділянку Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-будівельне підприємство «Форт» у встановлений законодавством строк сплачено не було та вони набули статусу податкового боргу.
Згідно п. 1.10) ст. 1 Закону України №2181-III податкова вимога – письмова вимога податкового органу до платника податків погасити суму податкового боргу.
Пунктом 6.2.1. ст. 6 Закону України №2181-III визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Якщо контролюючий орган, що провів процедуру узгодження суми податкового зобов'язання з платником податків, не є податковим органом, такий контролюючий орган надсилає відповідному податковому органу подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків, а також розрахунок його розміру, на підставі якого податковий орган надсилає податкові вимоги. Форма зазначеного подання затверджується Кабінетом Міністрів України.
За приписами п. 6.2.2. ст. 5 Закону України №2181-III податкові вимоги мають містити крім відомостей, передбачених підпунктом 6.2.3 цієї статті, посилання на підстави їх виставлення; суму податкового боргу, належного до сплати, пені та штрафних санкцій; перелік запропонованих заходів із забезпечення сплати суми податкового боргу. Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.
Відповідно до 6.2.3. ст. 6 Закону України №2181-III податкові вимоги надсилаються: а) перша податкова вимога – не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк; б) друга податкова вимога – не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Згідно п. 6.2.4. ст. 6 Закону України №2181-III податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення. У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення. Порядок встановлення дошок податкових повідомлень визначається центральним податковим органом. Податкові повідомлення або податкові вимоги, розміщені з порушенням правил, установлених цим підпунктом, вважаються такими, що не були врученими (надісланими) платнику податків.
Пунктом 6.2.5 ст. 6 Закону України №2181-III визначено, що у разі коли сума податкового боргу, визначена у першій податковій вимозі, самостійно погашається платником податків до виставлення другої податкової вимоги, друга податкова вимога не надсилається.
На виконання вказаних вимог закону, податкові вимоги було направлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Інженерно-будівельне підприємство «Форт» на підставі Закону України №2181-III, яким регулювався порядок адміністрування податків, зборів (обов’язкових платежів) під час виникнення податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-будівельне підприємство «Форт»: першу податкову вимогу від 05.03.2009 №1/132 та другу податкову вимогу від 22.04.2009 №2/182 надіслано та вручено відповідачу, про що свідчать повідомлення про поштові відправлення, що знаходяться в матеріалах справи.
Як вбачається з матеріалів справи у зв’язку з тим, що відповідачем суму заборгованості погашено не було, позивачем прийнято рішення від 28.05.2010 №153/13615921/10/24 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.
У визначені законом строки відповідач суму заборгованості не сплатив.
Відповідно до п. 2 ст. 121 Конституції України на органи прокуратури покладається обов’язок представляти інтереси держави в суді у випадках, визначених законом.
Стаття 36-1 Закону України «Про прокуратуру» передбачає можливість звернення прокурора до суду в інтересах держави при наявності порушень, або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних особі, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
Відповідно до п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках – коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Органи державної податкової служби відповідно до пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, кий має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму додаткового боргу або його частини.
Відповідно до п.п. 5.3.1 п 5.3 статі 5 Закону України №2181-III платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4. пункту 4.1 статті 4 зазначеного закону для подання податкової декларації.
Пунктом 5.1. статті 5 цього Закону України №2181-III визначено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Згідно п.п. 5.4.1. п. 5.4 Закону України №2181-III, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Відповідно до положень п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.
Відповідно до пп. 14.1.175. п 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг – сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Статтею 6 Закону України №2181-III передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги
Згідно з п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
У відповідності до п. п. 95.1 та 95.2 ст. 95 ПК України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Відповідно до п. 95.3 ст. 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Таким чином, судом встановлено, що відповідачем в порушення вимог Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Податкового кодексу України не сплачено суму податкового боргу з земельного податку.
Таким чином, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 2, 7-12, 17, 94, 160, 163 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Прокурора Хортицького району м. Запоріжжя в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-будівельне підприємство «Форт» про стягнення заборгованість з орендної плати за земельну ділянку в розмірі 61 757 (шістдесят одна тисяча сімсот п’ятдесят сім) грн. 07 (сім) коп.– задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерно-будівельне підприємство «Форт» (69000, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Таганська, 16; код ЄДРПОУ 13615921) на користь місцевого бюджету Хортицького району м. Запоріжжя (р/р 33214812700008, отримувач: місцевий бюджет Хортицького району, код платежу 13050100, код ЄДРПОУ 34576906, банк отримувача – ГУДКУ в Запорізькій області, МФО 813015) заборгованість з орендної плати за земельну ділянку в сумі 61 757 (шістдесят одна тисяча сімсот п’ятдесят сім) грн. 07 (сім) коп.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя (підпис) К.М.Недашківська
Суддя К.М.Недашківська