Справа 2а-3870/09
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2009 року Шахтарський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючого судді Кобаль М.І.,
при секретарі Мінаковій А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в м. Шахтарськ адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Шахтарськ Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов’язання нарахувати і виплатити щомісячну соціальну допомогу відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни",
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулася до суду 10.09.2009 року з позовом до Управління пенсійного фонду України у м. Шахтарськ Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов’язання нарахувати і виплатити щомісячну соціальну допомогу відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з 01.01.2006 року по 01.01.2009 року. В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила що вона має статус "дитини війни", у зв’язку з чим, у відповідності до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", виплачувана їй пенсія повинна підвищуватись на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Вважає, що положення Законів України "Про державний бюджет України на 2006 рік" та "Про державний бюджет України на 2007 рік" в частині зупинення дії ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не відповідають Конституції України і тому не можуть застосовуватись. З підстав невідповідності ст. 22 Конституції України п. п. 2 п. 41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" вважає неможливе їх застосування з 01.01.2008 року. Позивачка просила суд поновити пропущений строк для звернення до адміністративного суду за захистом її порушених прав.
Позивачка у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Надала заяву про розгляд справи без її участі.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, просив розглянути справу без участі його представника. На адресу суду надійшли заперечення проти позову, в яких відповідач посилається на те, що порядок надання пільг, передбачених ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", Кабінетом Міністрів України у 2006 році не було розроблено. Законом України "Про державний бюджет України на 2007 рік" дія ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" призупинена, законодавчо не було врегульоване питання стосовно фінансування виплати підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком дітям війни. Відповідно до вказаного Закону підвищення до пенсії дітям війни виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України, а не за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Вимоги позивача щодо підвищення пенсії вважає незаконними, просить суд відмовити у задоволенні позову.
У запереченнях проти позову відповідач наполягає на застосуванні строку звернення до адміністративного суду, оскільки пенсія нараховувалась та виплачувалась щомісячно, та позивачці був відомий її розмір.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивачка має правовий статус "Дитина війни", що підтверджується пенсійним посвідченням №НОМЕР_1.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року, що набрав чинності 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Дію статті 6 зупинено на 2006 рік згідно із Законом України від 20.12.2005 року № 3235-IV "Про державний бюджет України на 2006 рік". Зупинення дії нормативного акту не дає права на його застосування, а тому у позивача не було права на отримання зазначеної в позові доплати до пенсії в 2006 році.
Статтею 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" дія статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" зупинена.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 положення статті 71 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік", якими була зупинена дія статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", визнані такими, що не відповідають Конституції.
Таким чином, за період з 1 січня 2006 року до 31 грудня 2007 року, за який заявлено позовні вимоги, положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" стосовно того, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком були чинними лише з 09 липня 2007 року (день ухвалення рішення Конституційним Судом України) до 31 грудня 2007 року.
Відповідно до статті 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" та абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" у 2007 році діяли наступні розміри мінімальної пенсії за віком: з 1 квітня - 410,06 грн., з 1 жовтня - 415,11 грн.
Тобто, за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року позивачка мала право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у розмірі 710,91 грн. (410,06 х 30% : 31 х 23 дні + 410,06 грн. х 2 х 30% + 415,11 грн. х 3 х 30%).
Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк, який, якщо не буде встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Позивачка разом із заявленням клопотання про поновлення строку звернення до суду не навіла поважних причин його пропуску, зазначивши лише, що причиною пропущення вказаного строку є необізнаність у правових питаннях. Суд вважає, що незнання діючого законодавства не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, так як, відповідно до ст. 57 Конституції України, всі законодавчі акти, які стосуються прав та обв’язків громадян, обов’язково підлягають оприлюдненню.
У зв’язку з тим, що позивачкою пропущено строк звернення до суду з вимогами про виплату підвищення до пенсії як дитині війни за 2007 рік, а відповідач наполягає на застосуванні вказаного строку, суд вважає за необхідне відмовити позивачці у вимогах про підвищення пенсії як дитині війни за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 21.06.2008 року.
Відмовляючи в задоволенні позову з підстав пропуску річного строку звернення до суду, суд зауважує, що в даному випадку не підлягають застосуванню вимоги ст. 46 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", відповідно до яких суми пенсії, не отримані своєчасно з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження.
Законом України "Про соціальний захист дітей війни" визначено основи соціального захисту дітей війни та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.
Статтею 6 цього Закону передбачено виплату державної соціальної підтримки дітей війни, яка додатково виплачується до пенсії. Вказана соціального підтримка не може розцінюватись як пенсія або її складова частина. Тобто, йдеться про різні види правовідносин в системі соціального забезпечення та державної соціальної підтримки.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року внесено зміни до Закону України "Про соціальний захист дітей війни", зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання, державної соціальної допомоги, що виплачується заміст пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу ІІ "Внесення змін до деяких законодавчих актів України", Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року щодо внесення змін до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Таким чином, вимоги позивача щодо зобов’язання Управління Пенсійного фонду України у м. Шахтарськ Донецької області здійснити перерахунок підвищення до пенсії "дитини війни" у 2008 році підлягає задоволенню лише з 22 травня 2008 року, але в зв’язку з пропуском строку звернення до суду задоволенню підлягають вимоги за період з 24.09.2008 року по 31.12.2008 року.
Враховуючи, що позивачці, починаючи з 01.01.2008 року сплачується підвищення до пенсії у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 24.09.2008 року до 31.12.2008 року відповідач повинен донарахувати позивачу 366 грн. 21 коп. ( 482 грн. х 30 % : 30 х 21 - 482 грн. х 10% : 30 х 21+ 498 грн. х 3 х 30% - 498 грн. х 3 х 10%).
Керуючись ст. ст. 2, 11, 17, 18, 87, 94, 99, 100, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у м. Шахтарськ Донецької області здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 10 вересня до 31 грудня 2008 року у сумі 366 (триста шістдесят шість) грн. 21 коп.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає закрої сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя М. І.Кобаль.