ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 серпня 2006 р. | № 4/225-3254 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С. (головуючого),
Вовка І.В.,
Гончарука П.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги державного підприємства “Чортківське лісове господарство” та приватного підприємства “Амека” на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20 квітня 2006 року у справі 4/225-3254 за позовом приватного підприємства “Амека” до державного підприємства “Чортківське лісове господарство” про стягнення суми, -
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2005 року приватне підприємство “Амека” звернулось до господарського суду Тернопільської області з позовом до державного підприємства “Чортківське лісове господарство” про стягнення 34666,38 грн. основного боргу, 27039,77 грн. збитків, 3290,57 грн. річних, 12146,22 грн. інфляційних збитків, посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу № 29/1-2001 від 5 липня 2001 року в частині розрахунків.
Рішенням господарського суду Тернопільської області від 21 січня 2006 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 20 квітня 2006 року, позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 34666,38 грн. боргу, 12146,22 грн. інфляційних нарахувань, 3290,57 грн. річних та судові витрати. В іншій частині позову відмовлено.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову апеляційного господарського суду частково і прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача збитки в сумі 27039,77 грн., посилаючись на порушення попередньою судовою інстанцією норм матеріального права при прийнятті рішення у даній частині позовних вимог.
У касаційній скарзі відповідач, вказуючи на порушення місцевим та апеляційним господарськими судами норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових рішень, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду в повному обсязі та направити справу на новий розгляд до місцевого господарського суду.
Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційних скарг, суд вважає, що касаційні скарги сторін підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, місцевий господарський суд, керуючись нормами ст.ст. 509, 526, 655 Цивільного кодексу України, виходив з того, що відповідач свої зобов’язання згідно з умовами договору купівлі-продажу № 29/1-2001 від 5 липня 2001 року по сплаті вартості отриманого по накладних № 6 від 14 лютого 2002 року та № 20 від 5 лютого 2001 року товару виконав частково, що підтверджується матеріалами справи, і його заборгованість перед позивачем становить 34666,38 грн., а тому вказана сума підлягає стягненню з останнього на користь позивача.
При цьому, судом зазначено, що відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, що в період з 1 грудня 2002 року по 30 вересня 2005 року становить 12146,22 грн., а також 3 % річних від простроченої суми, що за вказаний період складає 3290,57 грн., а тому вимога позивача про стягнення вказаних сум є обґрунтованою і підлягає задоволенню.
Разом з тим, судом першої інстанції відмовлено у задоволенні вимоги позивача про стягнення 27039,77 грн. збитків, які останній обґрунтовує тим, що неналежне виконання відповідачем його зобов’язань за договором № 29/1-2001 від 5 липня 2001 року призвело до вимушеного звернення позивача до Комерційного банку “ПриватБанк” для відкриття кредитної лінії по кредитному договору № 08.03.02.01.649 від 2 січня 2003 року на суму 50000 грн. з граничним строком повернення до 30 грудня 2003 року під 28 % річних та кредитному договору № 08.03.02.01.1117 від 12 грудня 2003 року на суму 50000 грн. з граничним строком повернення до 10 листопада 2005 року під 24 % річних.
При цьому, суд послався на те, що позивачем не доведено наявності причинно-наслідкового зв’язку між несвоєчасним та неповним розрахунком відповідача за одержаний товар та збитками, спричиненими укладанням кредитних договорів № 08.03.02.01.649 від 2 січня 2003 року, № 08.03.02.01.1117 від 12 грудня 2003 року.
Проте, з такими висновками місцевого господарського суду погодитись не можна.
Як вбачається з матеріалів справи, сторонами договору купівлі-продажу № 29/1-2001 від 5 липня 2001 року є приватне підприємство “Амека” –позивач у справі та Чортківський держлісгосп.
Суд постановив про стягнення за невиконання умов договору купівлі-продажу № 29/1-2001 від 5 липня 2001 року на користь позивача 34666,38 грн. боргу, 12146,22 грн. інфляційних нарахувань, 3290,57 грн. річних та судових витрат з державного підприємства “Чортківське лісове господарство”, не встановивши, при цьому, хто є правонаступником Чортківського держлісгоспу.
При розгляді апеляційної скарги суд другої інстанції на ці порушення місцевого господарського суду уваги не звернув та, залишаючи рішення місцевого суду без змін, припустився тих же порушень. При цьому, апеляційний суд доводи апеляційної скарги з цього приводу не перевірив та не дав їм правової оцінки.
З огляду на викладене, постановлені у справі судові рішення не можна визнати законними, обґрунтованими, такими, що постановлені з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому вони підлягають скасуванню, з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді справи суду слід урахувати наведене, встановити фактичні обставини справи, з'ясувати дійсні права та обов’язки сторін і, в залежності від встановленого та вимог закону, прийняти законне та обґрунтоване рішення.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України –
ПОСТАНОВИВ:
Касаційні скарги приватного підприємства “Амека” та державного підприємства “Чортківське лісове господарство” задовольнити частково.
Рішення господарського суду Тернопільської області від 21 січня 2006 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20 квітня 2006 року у справі 4/225-3254 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Головуючий Перепічай В.С.
Судді Вовк І.В.
Гончарук П.А.